Діаріуш або тиск слова

November 29, 2018

Обговорення заднім числом

Filed under: Інформація, Мережа, Мова, Правопис — maksymus @ 08:10

 
Щоб не пропустити. На сторінці МОН про громадське обговорення проекту правопису, де вже кілька разів змінювали інформацію (через тиждень офіційного терміну поміняли файл самого проекту, в процесі додали формат таблиці), нещодавно з’явився файл «результатів обговорення» prapovis.docx (sic!), в якому окремі пропозиції супроводжено позначками «Прийнята» та «Відхилена». Вже очікувано втаємничено, лаконічно, без жодних обґрунтувань та без інформації про те, як розподілилися думки й голоси членів комісії.

Активні користувачі мови, котрі брали участь в громадському обговоренні, одразу помітили в табличці деякі свої зауваження, але серед них чомусь жодного суттєвого. Таке дивне вибіркове «прийняття» та «відхилення» дає можливість заявити облудно: «Суттєвих зауважень не було» (*). Навіть про те, що на спільному засіданні НАНУ і колеґії МОН проект підтримано тільки з суттєвими зауваженнями, ані слова.

А втім, все частіше з’являються ґрунтовні оглядові замітки про суттєві недоліки проекту. Скажімо, відомий автор розвідок з культури мови Василь Задорожний, розбираючи завали тексту проекту, не приховує загального для всіх учасників обговорення здивування халтурою:
 

«Поза всяким найменшим сумнівом, запропонований проект правопису не вартий жодної серйозної уваги, і взяти посильну участь у його обговоренні мене змусила та обставина, що може так статися, що неосвіченість купки недалеких людей зроблять освітньою нормою всього українського народу. (…)
Легше укласти нові правописні правила сучасної української літературно-нормативної мови, ніж аналізувати ці, адже як багато часу й, головне, психічної енергії йде на спростування найрізноманітнішого характеру огріхів, помилок, неоковирностей, а часто й просто нісенітниць.» (**).

 

* * *

З коментарів різних сторінок на Фейсбуку (група «Український правопис-2018»):

Юрій Веснянка: Узагальнення пропозицій підготовано недбало. Деякі ініціативи відображено в тезовому, однорядковому, формулюванні. Натомість інші розтягнуті на кілька невідредагованих абзаців. Схоже, обговорювалося все так само поверхово. Чомусь найпроблемнішими, на думку Комісії, постають корейські власні назви. Для порівняння: з білоруськими та кримськотатарськими залишився повний безлад. Зате дозволять відмінювати прізвище “Дерріда”. А й справді: усе це повний тріумф постструктуралізму…
 
Oleksiy Kramar: таке враження, що 90% з мого тупо проігнорили, хоча обґрунтував кожну пропозицію, з посиланнями, прикладами, діалектичними матеріалами і т.д…
 
Maksym Bezruk: Вони грають караван, а нам лишають роль собак. “Небагато” зауважень. Звісно, адже купа кудись “загубилася”.
 
Max Vakulenko: Так до народу і ставляться – як до собак. Та й до мови також.
 
Юрій Веснянка: От як би їх гарно потролити за те, що низка змістовних пропозицій “загубилася”? Це Комісія навіть без нормальної поштової адреси, куди бодай формально можна надіслати скаргу. Усе – на приватний і-мейл п. Лариси Шевченко так, наче й Комісія – приватний дискусійний клуб? Так що не варто нашому суспільству нарікати на безсердечних чиновників. Цей клуб дослідників і нечисленних бюрократів виявився черствішим. Словом, не знаю, чи хтось захоче підключатися до другої хвилі обговорення. Я особисто дуже розчарований.

 

16 Comments »

  1. Та позиція Комісії, яку ви назвали “втаємниченою та лаконічною” – цілком зрозуміла. Я пам’ятаю спробу впровадження Німчукового “Проєкту”. Тоді можна було спостерігати масове перекручування , одверте оббріхування пропованих тез: “Руяндійська республіка”, “печали”, “кашне-кашна”, “хвакт” , залякування нібито кінцем “орфографічної своєрідності” мови через впровадження “ґ” в іменах людей.
    “Хвакт”(про теперішню реформу” можна почути й тепер. От і намагаються запобігти такому розвитку подій і сьогодні. Хоча, недбалість і неякісність деяких аспектів реформи складно заперечувати.

    Comment by vlgonch — November 29, 2018 @ 13:35

    • Закономірно, що багато зауважень публіки й побоювань не стосуватимуться пропозицій. На те вона і громадськість, щоб лякатися всього. Але, даруйте, за межею адекватності навіть найперша пропозиція змінити проект на «проєкт» тоді, коли від 70 до 80 відсотків україномовних проти такої зміни, бо чують і вимовляють проект (маю дані своїх опитувань, що засвідчують такі цифри, а чи мають хоч якісь об’єктивні дані таємні реформатори?). Звісно, такий підхід кабінетних змін до мовної норми очікувано викликатиме страхи, перебільшення, та й просто кпини, причому кпини не тільки з реформи, а й з самої української мови. Типовий штамп «вони там знову щось змінили» дуже занижує статус української.

      Утаємниченість і досі закритість комісії не тільки не розв’язала проблему пропозиції суспільству неприйняних змін, а й загнала її в глухий кут. Бо без відкритості не буде «зворотного» зв’язку, що убезпечує реформу від помилок. Тепер автори, як можна бачити навіть з цієї замітки, працюють клаптиковим способом. Отримали реакцію — нашвикуруч закрили проблему викиданням прикладу, або перенесенням до інших параграфів. Побачили ще реакціїю — закрили там. Причому не зважають ані на будь-які основи правопису, ані на вживаність. (Ставлять одразу в правопис несловникові приклади, бо випадково захотілося, або викидають їх, коли хтось помітить, що таких не існує. Наприклад, назва Обсидіан. Поставили-викинули. Цілком випадково.) Публіка ж усе рівно матиме справу з результатом роботи. Так що все те, на що громадськість спроможна в своїй критиці, просто відкладатиметься в часі. І буде дуже цікаво спостерігати за нав’язуванням там, де реформатори «не вгадали».

      Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 13:58

      • У разі затвердження нового Правопису , державні установи, провідні ЗМІ, театр і кіно, тобто сфери, де панує “високий стиль мови” перейдуть до змінених правил, так само, як колись привчилися до “аґруса” й “бароко” , а певні забобони й естетичні смаки відійдуть у минуле. Так само, як відмерли(або незатребувані в суспільстві) “естетичні смаки” ненависників літери “ї”, поціновувачів “позаяків” та інші випадки мовного волюнтаризму. Подолала наша мова “клясів” з “барбарами” , подолає й “Арістотеля” з “Фейербахом” заразом.

        Comment by vlgonch — November 29, 2018 @ 20:40

        • Питання в ціні питання. Можна спробувати нав’язати через шкільну освіту що завгодно, які завгодно невідповідні мовленню кумедності, що їх не сприймають мовці. Зрештою, все впиратиметься в те, якою ціною це зрештою вдасться зробити. Просто тверезо порахувати витрати на навчання та перенавчання. Якщо після реформи 1990-93 рр. досі не видано великого тлумачного словника (підробка у вигляді СУМ-20 ще не завершена), нормальної енциклопедії, основний масив тієї офіційної-півофіційної довідникової літератури, без якої неможливо перейти повністю навіть у шкільній освіті (хрестоматії, класика, посібники, порадники), тільки-тільки почали накопичувати в останнє десятиліття. Громадськості й доведеться потім платити зі своєї кишені за можливі помилки реформи. Чи не краще їх одразу не припускатися, одразу залучивши цю нещасну громадськість до вирішення політичного питання, що стосується безпосередньо?

          (До речі, за опитуванням майже дві третини не підтримують поширення «дев’ятки» на власні назви навіть частково, а погляди на вставний йот розділили респондентів навпіл.)

          Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 21:06

  2. Максиме, та плюньте вже на той правопис. Все одно нічого доброго з нього не вийде. Пишіть, як вам зручно, адже так роблять понад 90% блоггерів і понад 50% видавництв.

    Comment by criticalthinkerua — November 29, 2018 @ 14:05

    • Бажання «писати правильно» це дуже сильне бажання, що сходить до питання національної ідентичності, належності до певної мовної спільноти. Хай які жахливо дивні зміни будуть, це неодмінно відіб’ється на всіх нас. Навіть на тих, хто писатиме як завгодно. Тому краще перейматися тепер, поки ще залишаються хоч якісь шанси щось змінити.

      Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 14:14

      • Ну, то може зацікавленій громадськості варто було б створити альтернативну сторінку обговорення, де фіксувати всі замовчані аргументи, але тепер, боюсь, це вже пізно робити.

        Comment by criticalthinkerua — November 29, 2018 @ 14:45

        • Багато зауважень одразу публікують у мережі, вони вже нікуди не зникають. На найбільші посилався неодноразово. Обговорення ж триває, хоч як хочуть це замовчати чиновники. Кожного тижня проходить усе нова інформація про те, що в тому виші заслухали доповідь таку, а в тому таку. Мабуть, варто зібрати список посилань на відповідну жваву дискусію останніх місяців, щоб унаочнити ту масштабну непідтримку проекту, що її одразу засвідчило моє веб-опитування.

          Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 14:53

          • Я саме це й маю на увазі – якщо аргументи будуть не у вигляді розрізнених публікацій, а зібрані десь на одній сторінці, то їх важче замовчати як несуттєві.

            Comment by criticalthinkerua — November 29, 2018 @ 14:58

  3. І ще, як би ви переклали Bayesian inference? (Перекладаю на TED відео про підтверджувальне упередження). Якщо існує декілька припустимих варіантів, бажано найкоротший, бо титри не гумові :)

    Comment by criticalthinkerua — November 29, 2018 @ 14:48

    • Bayesian inference — байєсівський вивід.

      Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 14:56

      • Дякую!

        Comment by criticalthinkerua — November 29, 2018 @ 14:58

      • І ще, я, здається, вже забула навіть базову математичну термінологію. Будь ласка, перегляньте переклад титрів, де перевірка припущень ілюструється за допомогою елементарного математичного прикладу. Я ніде не нахалтурила?

        So if you’re given two, four, six, what’s the rule?
        Тож якщо перед вами числа 2,4,6 – яке тут правило?

        Well, most people would think, it’s successive even numbers.
        Більшість людей припустили б, що це послідовність парних чисел.

        How would you test it?
        А як перевірити це правило?

        Well, you’d propose other sets of successive even numbers: 4, 6, 8 or 12, 14, 16.
        Можна запропонувати інший набір послідовних парних чисел: 4, 6, 8 чи 12, 14, 16.

        But knowing that these sets also work, knowing that perhaps hundreds of sets of successive even numbers also work, tells you nothing.
        Але якщо ці приклади підходять, якщо навіть сотні інших наборів
        послідовних парних чисел теж підходять, це ще нічого не значить,

        Because this is still consistent with rival theories.
        адже всі ці набори можуть бути сумісними і з конкуруючими теоріями.

        Perhaps the rule is any three even numbers. Or any three increasing numbers.
        Тут підходить і правило про ряд із будь-яких парних чисел, чи про зростаючу послідовність будь-яких чисел.

        So test something, like 4, 12, 26.
        Спробуйте перевірити, наприклад, такий ряд чисел: 4, 12, 26.

        If you got a yes to that, that would disprove your theoryof successive even numbers.
        Якщо він підходить, то це відкидає ваше припущення про послідовність парних чисел.

        Yet this test is powerful, because if you got a no, it would rule out
        “any three even numbers”and “any three increasing numbers.”
        Це хороший тест, адже якщо ряд 4, 12, 26 не підходить, це відкидає припущення про ряд будь-яких парних чисел, а також про зростаючу послідовність будь-яких чисел.

        Comment by criticalthinkerua — December 7, 2018 @ 15:59

        • Я знайшов текст у мережі, щоб подивитися контекст. Можливо, варто зробити більш по-шкільному, як з боку вчителя.

          — So if you’re given two, four, six, what’s the rule? — Отже, вам дано три числа — 2, 4, 6. Розгадайте правило.
          — How would you test it? — Як би ви перевірили свій здогад? (краще: …своє припущення?)
          — Well, you’d propose other sets of successive even numbers… — Ви б запропонували інші набори послідовних парних чисел…
          — Because this is still consistent with rival theories. — …з конкуруючими здогадами …з конкуруючими припущеннями.
          — Perhaps the rule is any three even numbers. Or any three increasing numbers. — Підходить і правило про послідовність будь-яких трьох парних чисел, і про будь-які три числа в порядку зростання.
          — So test something, like 4, 12, 26. — Тому перевірте щось інше, наприклад, послідовність 4, 12, 26…. Якщо вона підходить, то це спростовує ваше припущення… Якщо 4, 12, 26 не підходить, це спростовує припущення про послідовність будь-яких парних чисел, а також про будь-які три числа в порядку зростання.

          Comment by maksymus — December 7, 2018 @ 16:43

  4. Продовжується практика підправлення сторінок інформаційних повідомлень заднім числом. 7 грудня 2018 на тій же кількаразово правленій сторінці інформаційного повідомлення 15 серпня з’явився новий файл «результатів обговорення»: pro-gromadske-obgovorennya.pdf, в якому зазначено додатково:

    «5. Інформація про рішення, прийняті за результатами обговорення
    У зв’язку з наданими зауваженнями і пропозиціями до проекту Українського проекту в новій редакції, документ було доопрацьовано та
    схвалено Українською національною комісією з питань правопису 22 жовтня 2018 року протокол № 5 та спільним рішенням МОН та НАН України від 24 жовтня 2018 року (рішення колегії МОН № 10/4-13 / постанова Президії НАН України № 22/10 /.»

    Ніде не згадано про те, що на засіданні 24 жовтня запропоновано врахувати зауваження.

    Comment by maksymus — December 8, 2018 @ 11:13


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: