Діаріуш або тиск слова

November 28, 2018

Паритет і політика

Filed under: Політологія — maksymus @ 16:26

 
Напад росіян на українські суда в Керченській затоці знову нагадав українським обивателям те, що за кілька років гібридної війни було добре забуто. Базову річ міжнародної політики — від нападу країну убезпечують не домовленості й папірці, а військовий паритет. Причому навіть зараз прості горожани в масі відмовляються це зрозуміти; ганебна поведінка частини депутатів у Верховній Раді добре засвідчує, що політики зовсім не ризикують втратити голоси виборців через те блокування трибуни в критичний момент прямої зовнішньої загрози. Звісно, гадати про те, що звичний побут захищають самі слова й умиротворюючі домовленості з аґресором, завжди зручніше. До того моменту, коли вже стає пізно, коли на порозі з’являються солдати в чужих одностроях.

Створити паритет це не значить виставити один до одного кількість військовослужбовців та техніку. Навіть і не накопичити на кожну ворожу одиницю бронетнехніки протитанкову гранату, а на кожен літак чи судно ракету. Хоча це теж не завадить, але, все ж, не обов’язково. Паритет це можливість завдати нападнику таких втрат, що вони навіть у разі поразки знецінять можливий виграш від нападу.

Введення воєнного стану через захоплення річкових катерів з буксиром у Керченській протоці — більшого Україна поки не змогла виставити — гучно нагадало, що війна не завершена, а тільки тимчасово стихла в ретельному розрахунку сторонами ціни й відповідних можливостей. До повномасштабної війни із застосуванням флоту й авіації під своїми прапорами кілька кроків. Пройде безкарно прямий напад тепер, нападники вважатимуть прийнятними втрати, наступного разу ставки підвищуватимуться. Воєнний стан — це не про вибори і домовленості, не про конспірологію і політичний розрахунок. Це про паритет, про підвищення ціни нападу. І якщо мирні обивателі досі вважають інакше, підтримуючи приємно засліплюючий популізм, то це тільки їхні проблеми. Ну, і наші також.
 

4 Comments »

  1. “До повномасштабної війни із застосуванням флоту й авіації під своїми прапорами кілька кроків”

    Я би сказав навіть – кілька років. Справді дивно, що велика частина населення задовольняється психологічний прийомом “найгірше вже позаду”.

    Comment by magner58 — November 29, 2018 @ 11:35

    • Самозаспокоювання зрозуміле. Воно задовольняється картинкою красивих парадів та іншої показухи, але я бачив зблизька все те, що за цією картинкою ховається. Там ще стільки роботи, стільки потрібно найпильнішої уваги суспільства, що навряд чи встигнемо мати і через кілька років щось між нами й нападником.

      Comment by maksymus — November 29, 2018 @ 12:24

  2. maksymus
    Військовий експерт коментує воєнний стан. А воєнний експерт готується прокоментувати військовий стан.
    Причому обидва речення мають сенс цілком у відповідності до рознесених по своїх комірках сучасних значень.

    Чомусь найбільше переконують (переважно себе), що стан воєнний, а не військовий, саме ті, хто полюбляють допотопні правописи. А втім, у прекрасних репресованих словниках можна знайти «військовий стан». Рознесення значень — пізніша робота над культурою мови.

    Maksym Bezruk
    Насправді важливо одне: як у законодавстві :-)

    maksymus
    Щойно почув як Яворівський в прямому ефірі вжив військовий, а потім, практично без перерви в мовленні, воєнний. Ну, якщо Яворівський, то і всім можна.

    Oleksa Nehrebeckyj
    Яворівський не розрізняє “кампанію” і “компанію”, тож якраз годиться для цитування в підручниках.

    maksymus
    Якщо не розрізняє, то вже заслуговує місця в Правописній комісії. Напише нове правило — можна і так, і так, і ще отак, і ще з дефісом.

    Gennady Shpak
    Ну так робота ця відбулася. Поїзд пішов :)

    maksymus
    Смішно те, як у цьому випадку радянські джерела раптом стають авторитетними.

    Irina Shostinska
    Irina Shostinska війна та військо – то різні речі. нє?

    maksymus
    Хіба ж то війна без війська? Та й військо без війни не дуже. Обидва слова лежать в одному спільному гнізді — воювати. Решту зробили кабінетні порадники з культури мови, що колись вигадали цілком штучне розведення. Скажімо, войовничий, завойовник, вояк — від війни чи війська? Ні, так само від воювати. А з’явись якийсь крикливий порадник з безглуздим твердженням, що то якісь білодіди вигадали (що зовсім недалеко від істини), і треба повернутися до свого питомого, так узагалі весело буде спостерігати за боротьбою за «правильну» мову.

    Comment by Comments_From_Facebook — December 15, 2018 @ 10:17

  3. maksymus December 27 at 3:40 PM •
    — В Україні ввели святочний стан.
    — Не святочний, а святковий.

    Maksym Bezruk Це до воєнно-військових баталій? :-)
    До речі, а як Вам воєнно-військова медична доктрина? Вчора побачив.

    maksymus Створили собі забавку. Втім, якщо є потреба у військово-цивільній (адміністрації), то може виникнути потреба і у військово-воєнній чи воєнно-військовій (сфері, термінології тощо).

    Yevhen Bystrytsky На Україні ввівся святковий стан.

    Comment by Comments_From_Facebook — December 29, 2018 @ 07:53


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: