Діаріуш або тиск слова

October 15, 2018

Пішли в розкол

Розспівавсь як анахвему в піст.

Події на церковному фронті розвиваються дуже стрімко. Перебуваючи в гостях на канонічній території Константинопольського патріархату в Мінську, — ага-ага, тепер не тільки Україна, а й Білорусь згідно із заявами греків минулого тижня також не належить до підпорядкування Москви, адже кордони з архіву піднято ще ті, древньої Київської митрополії, — перебуваючи без потрібного дозволу Варфоломія, ще раніше припинивши згадувати його в церемоніях, росіяни проголосили розкол зі світовим православ’ям. Проголосили розрив євхаристичного спілкування між ієрархами, духовенством та мирянами. Що є де-факто накладенням анафеми на відлучених од спілкування. Тепер побожні росіяни під загрозою анафематствування з боку своєї сталінської ієрархії не можуть відвідувати будь-які церковні установи, що перебувають у такому спілкуванні з Константинополем, не можуть навіть помолитися з відлученими в одному домі, і далі по канонах…

Операція греків на київському плацдармі вдалася. Минулого тижня РПЦ відкинуто до стану XVII ст., сьогодні ж московити самі вирішили давити сири й повернутися ще далі, аж до XVI-го. Головна лякалка про неканонічність українських розкольників обернулася на протилежну. Українське попівство потрапило між молотом і ковадлом.

Навіть не сподівався на такий розвиток подій. Колись дуже давно, щойно вийшовши ще наприкінці минулого тисячоліття в мережу на жвавий форум Кураєва, багато обговорював можливі варіанти розвитку подій при зіткненні різних інтересів, але тоді деґрадація авторитарного керівництва в РФ ще не сягнула глибин, тож такого подарунка українським відлученим церквам передбачити ніхто не міг. Перед підготовкою українського об’єднавчого собору РПЦ, а отже і підрозділ УПЦ МП, поставила себе поза канонами. Маючи скільки завгодно інструментів впливу, росіяни обрали найгірший — самі відпали від усіх. Наче з політичним відходом України самі провалилися в потенційну яму, з якої вибралися колись завдяки київській книжності.

Тепер цікаво буде дивитися на перерозподіл майна, прихожан та грошових потоків. Уже якісь неясні рухи почалися в монастирях Афону, підпорядкованих напряму грекам. Тепер в української ієрархії з’явився несподіваний шанс повернути собі втрачене багато століть тому. Зокрема, належне місце в диптиху. Головне, щоб наші не розміняли першородство на соболі, як уже бувало.
 

14 Comments »

  1. Як атеїстка, я всю цю метушню розглядаю під іншим кутом зору: коли дивлюсь, який ажіотаж виник навколо протистояння різних версій мракобісся, причому цей ажіотаж легко охопив навіть тверезо мислячих, раціональних людей, то стає сумно. Якось трапились дані, що в Естонії більше половини населення невіруючі. Те суспільство виявилось сильнішим і в цьому аспекті: воно не переймається першородством серед мракобісів, а впевнено випереджає усі колишні радянські республіки у рейтингах, важливих для сучасного світу. Здається, саме це гідний приклад для наших раціоналістів. Але ж ні, вони тішитимуться політичними перемогами нашого мракобісся, легко забувши, що по суті, такі перемоги врешті обертаються поразкою для світського суспільства. І прикро, що цей тренд захопив навіть вас. То ви тепер атеїст УПЦ КП?

    Comment by criticalthinkerua — October 16, 2018 @ 14:56

    • Правильно, і розглядайте як мають атеїсти. Ви випускаєте важливу річ — існування в країні певних великих структур, певних розвинутих інституцій з власною тривалою, справжньою чи вигаданою історією, що вони концентрують фінансові потоки, впливають на політичні, історичні погляди значної частини населення, проникають у школи та військо, завдяки своєму впливу їх представники вхожі до найвищих органів влади, на державні свята політики, котрі бажають залишатися політиками, відвідують богослужіння, або організовують такі спеціально, практично всюди, в кожному місті ці інституції перебувають у центральних місцях культури. Пригадайте, куди ви мені радили сходити у Львові, які цікавинки відвідати? Правильно, сходити в архітектурний похід, «подивитися шпилі». Не зважати на події в цій структурі, в такого впливу інституціях, було б дуже необачно.

      А тепер, взявши все це до уваги, скажіть, як атеїст, що це неважливо. Що неважливо, наприклад, якщо національний шкільний історичний наратив підтримуватиметься (або заперечуватиметься) впливовими релігійними інституціями. Що неважливо, що в монастирях поруч з вашим будинком висловлюватимуть анафему національним героям і налаштовуватимуть ваших недалеких віруючих сусідів на ті чи ті політичні дії. Епіграф-прислів’я, до речі, взятий з «Граматики» Павловського (1818), це саме про анафему Мазепі, що її століттями гукали на Великий піст.

      Тішитися треба тим, що наші релігійні структури намагаються, принаймні, не довести знову до ситуації «Et des boyaux du dernier prêtre…». І націоналізуються так само, як від них і очікують у світському суспільстві. Змінюючись разом з суспільством.

      Події цього тижня, вихід РПЦ в розкол, відновлення внутрішньої леґітимності української ієрархії насправді вже підручникові. І треба їх оцінювати так, як вони на те заслуговують.

      Comment by maksymus — October 16, 2018 @ 16:07

      • > існування в країні певних великих структур, певних розвинутих інституцій з власною тривалою, справжньою чи вигаданою історією

        Так же можна й корупцію виправдати – мовляв, це дуже впливова соціальна практика, значить, головне, щоб левова частка благ від корупції діставалась “нашим”, а не “їхнім”. Під такий шумок про боротьбу з корупцією можна забути.

        > скажіть, як атеїст, що це неважливо

        Я, взагалі-то, атеїстка. Не хочу починати черговий раунд навколо фемінітивів, тим більш, я вже майже зневірилась, що вас вдасться перевиховати, просто хочу відмітити черговий випадок, коли нейтральний, як вам здається, варіант тим не менш “чіпляє” око.

        > неважливо, наприклад, якщо національний шкільний історичний наратив підтримуватиметься (або заперечуватиметься) впливовими релігійними інституціями.

        Значно важливіше інше – що релігійні інституції пхають носа до шкільного наративу. І от саме з цим треба щось робити, а не намагатись, щоб пхали носа представники “потрібних” конфесій.

        Comment by criticalthinkerua — October 16, 2018 @ 16:42

        • Виправдати, тобто визнати причини появи корупції, можна, але виправдати як примиритися з нею — навряд чи. Те саме з церковними структурами, що як корпорації акумулюють величезні ресурси, задовольняючи певні потреби наслення. Такі структури просто своєю величиною впливатимуть на простір навколо, і матимуть вплив на шкільний процес також. Питання скорочення цього впливу на світські структури лежить в іншій площині.

          Comment by maksymus — October 16, 2018 @ 17:13

    • Ви мені часто несправедливо дорікали примітивізацією поглядів віруючих, так от тепер маю нагоду повернути репліку. Коли важливі загальнополітичні події, зв’язані з віросповіданням, ви намагаєтеся оцінювати, виходячи з непорівнюваної примітивності чужого світогляду й мракобісся його носіїв. Втрачаючи при цьому потрібний горизонт раціонального ставлення.

      Comment by maksymus — October 16, 2018 @ 16:37

      • Так я ж формулювала аргумент як для вас :) То вважаєте ви релігію мракобіссям чи ні?

        Раціональне ставлення з боку атеїстів мало б полягати насамперед в несхваленні того, що релігія має такий вплив на суспільство. Умовно кажучи, якщо, наприклад, виборці в певному населеному пункті голосують так, як їм сказав священик в церкві, то вирішення проблеми має полягати не в тому, щоб призначити “свого” священика, а в тому, щоб розвинути політичну свідомість цих виборців до того рівня, коли проповіді священика не матимуть впливу.

        Comment by criticalthinkerua — October 16, 2018 @ 16:47

        • Перше не суперечить другому. Мракобісся ж нікуди не дівається. :-)

          Comment by maksymus — October 16, 2018 @ 17:14

        • Проблема в тому, що виборці слухатимуть не лише попа, але й музиканта чи актора. Що робити з впливами на суспільство інших проявів масової культури.

          Comment by drewndia — October 19, 2018 @ 12:54

          • Ну, з музикантами й акторами, котрі полюбляють гастролювати по РФ, здається, питання якось потроху вирішується. То їх у бази внесуть, то позбавлять звань.

            Comment by maksymus — October 19, 2018 @ 13:38

            • Ніяк не можу збагнути, що такого поганого в тому, що наші зірки їздять на заробітки до Росії. Чи ж погано, що отримані ними гонорари не будуть витрачені на боєприпаси для «народно-демократичних» республік?

              Comment by drewndia — October 19, 2018 @ 19:29

              • Погано тим, що ці зірки не можуть публічно не «поклонитися кущу» і перед, і під час поїздки до РФ. А це вже внутрішня українська політика.

                Comment by maksymus — October 19, 2018 @ 19:42

                • Ого, а відео таких поклонінь існують?

                  Comment by drewndia — October 20, 2018 @ 17:49


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: