Діаріуш або тиск слова

October 14, 2018

Найбільш вдале світське свято

Filed under: Історія, Політологія, Русь — maksymus @ 21:48

 
У новітній історії України немає більш успішного перепризначення календарної дати, ніж відзначення 14 жовтня Дня захисника України, перенесеного з радянського лютого.

Колись на перше число жовтня за старим стилем припадало одне з найбільших українських православних свят, свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ця дата загалом незначима в інших церквах, менш відзначувана московською, зовсім невідома грецькою та іншими церквами. А от в українській селянській традиції цим важливим днем починався «опалювальний» сезон, завершувався період весіль, згодом день Покрови одержав неабияке значення в період козацтва, що його нове значення Дня зброї перебрала створена в цей день УПА.

Усього за кілька років після внесення в календарну сітку день гучно набув нового значення як День захисника України. І тут водночас збіглися світський, релігійний та праворадикальний виміри, зручно рознесені за часом. Зранку формальності державні, продовжувані різноманітними попівськими піснеспівами, а ввечері марші правих. Усі задоволені.

Цікаво, що цей за задумом і реалізацією найбільш патріотичний календарний день сучасної України, також навантажений і найбільшими поразками в нашій історії. Саме виникнення його за леґендою сходить до відбиття греками нападу русів на Константинополь 910 року, за яким вигадують напад Олега, а пізніше усталення, зокрема, поширення, джерела міцно зв’язують з часом Андрія Боголюбського і його сумнозвісним нападом на Київ.

Тим не менш, здатність національною державою переосмислювати історичні дати одна з найдивовижніших. І ми маємо шанс на власні очі спостерігати заплутані шляхи комеморації.


Т. Шевченко. Церква Покрови в Переяславі. (Акварель, 1845)

 

2 Comments »

  1. Мабуть, до кожного дня в історії можна знайти приклади як перемоги, так і зради. Тим більш, у випадку з Олегом поразка була заслуженою – не треба було шастати куди не слід :)

    Щодо періоду весіль, то, здається, він з Покрови тільки починався – період сватань закінчувався на початку листопада (8 листопада був день Дмитра, про який зафіксовано приказку “до Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч комин витри”).

    А ще цікаво, що в Рибакова у циклі язичницьких свят згадується можливий прототип Покрови – ключове осіннє свято, що мало явно жіночий характер, пов’язуючись із прядінням, яке в цей сезон було ключовою роботою в календарному циклі (це відображено і в білоруському кастрычнік – здається, кострицею називались якісь відходи при обробці волокна). Правда, мені траплялась інфа, що Рибаков іноді вдавався до відверто безпідставних фантазій.

    Comment by criticalthinkerua — October 15, 2018 @ 14:48

    • За Максимовичем сватання й весілля починаються з Пречистої (15 серпня за ст. ст.) й до Покрови (1 жовтня за ст. ст.) — 6 тижнів. Покрова це головний термін, до якого мають відбутися весілля («Як прийде Покрова, зареве дівка як корова»), а після Дмитра (26 жовтня за ст. ст.), особливо після Пилипівки (13 листопада за ст. ст.), починають уже над дівчиною кепкувати, якщо не встигла. До Покрови «дай, господи, на вибір», потім «коли б був абиякий».

      Напевно були народні попередники свята. І саме східнослов’янські, бо ніде більше Покрову не відзначають. Так само, як нині держава перебирає святкування, свого часу церква обживала старі святі місця, дати, сюжети.

      Comment by maksymus — October 15, 2018 @ 15:39


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: