Діаріуш або тиск слова

September 28, 2018

Попаданець проти Доктора

Filed under: Розваги — maksymus @ 06:32

 
Жанр фантастики це зовсім не про майбутнє, це завжди про теперішнє. Цікаво відмітити два полюси сучасної, в широкому розумінні сучасної, останніх півста років наукової фантастики. Це британський сюжет, на кшталт серіалу «Доктор Хто», та російський сюжет так званих «попаданців».

В англомовному світі, починаючи з метелика Герберта Уеллса, зміни минулого або загрозливі, або марні, як у Марка Твена. Айзек Азімов цілеспрямовано знищує темпоральну «Вічність», що вона загальмувала людський розвиток, Пол Андерсон упроваджує патруль часу, Стівен Кінґ обігрує наслідки врятування Кеннеді. Нові фільми й серіали («Поза часом», «12 мавп») постійно повертаються до теми захисту минулого, убезпечення від втручання, навіть втручання з майбутнього («Термінатор», «Межа», «Континуум», «Мандрівники»). Ба навіть марності; не дають змінити сумне шотландське минуле чужоземці (Outlander), або ж втручання саме і стає історією (Гаррі Гаррісон, «Машина часу Техніколор»). Зіркою в цій англомовній темі є згаданий Доктор (Doctor Who, 1963-), котрий дві тисячі років свого довготривалого подорожування часом і простором захищає Землю, а головним чином Британську імперію, від різноманітних земних та інопланетних іночасових зазіхань на нормальний хід історії.

На противагу популярні російські сюжети обертаються навколо бажаної зміни минулого. Розвиваючи давню тему «проґресорства», тільки перенесену на подорожі в часі, автори прагнуть змінити його, переважно досягаючи мети. Зрозуміло, це сюжети про задоволеність минулим, теперішнім і очікуваним майбутнім. Наче насмішкою долі звучить погордливе: «Минуле Росії було дивовижне, її теперішнє більш ніж чудове, що ж до будучини, то вона вище за все, що може намалювати собі найсміливіша уява». Відома цитата Бенкендорфа, як виявилося, стосується не РФ. Це британці у фантазіях обстоюють свої цінності й захищають свої історичні перемоги, а росіяни страждають од своїх поразок. І це неодмінно виливається на сторінки російських книжок та екрани. У фантастичних мріях там захоплюють Константинополь і проливи, виграють «холодну війну», допомагають вождям та імператорам оминути неприємну історію. Незадовільне минуле з незадовільною історією, в якій вони живуть нині, з іще менш приємним майбутнім. Такі «попаданці» виступають ідеальними антагоністами для Доктора, унаочнюючи, а, можливо, і формуючи суспільне сприйняття координат «добра» і «зла».
 

Powered by WordPress.com.