Діаріуш або тиск слова

September 14, 2018

Інтроекція проекту

 
Неакуратне втручання проекту правопису в дуже делікатну ділянку передачі іншомовних власних і загальних назв з е, є після голосних, що проявилося в заміні проект на проєкт, а також в розширенні правила написання є після після е, і, й, ь на всі голосні (авжеж, і поезії з Аверроесом це стосується також!), відкриває цікаву давню проблему невідповідності стандартного написання вимові.

Якщо при передачі іменника проект у пропозиціях проекту фонетичний принцип був явно відкинутий на користь морфологічного, з прямим посиланням на історичне походження кореня й уподібненням до іменників з тим же коренем, то для давно усталених в літературній мові назв, — усталених з написанням як з е (діез, інтроекція, Даніель, Габріель, Аріель), так і з є (абітурієнт, дієта, клієнт, спанієль, траєкторія, Марієтта), — приведення до уніфікованого написання з є означає загалом принципове недотримання ані фонетичного, ані морфологічного правописного принципу. Можна тут припускати незграбну спробу закриття зіяння загальним правилом, незважаючи на фонемний склад запозичених слів, але це для спостереження за результатами втручання зовсім неважливо.

Проблемне місце при формулюванні нормального правила, що спиралося б не на довільну уніфікацію чи уподібнення, а на наукові підстави, виникає через недослідженість того, як насправді функціонують у сучасній українській мові ці назви. Суто з власного спостереження можу розбити проблемні іменники на три групи:
 

1. Практично завжди вимовляються без [j]: діез, дуель, дует, інтроекція, поезія, проект, проекція, ріелтор, силует, спанієль, статуетка, траєкторія, фаетон, флаер; Аріель, Габріель, Гебріел, Даніель, Деміен, Деніел, Марієтта, Міхаель, Рафаель, Сієтл, Трієст, Умбріель.
2. Може вимовлятися як з [j], так і без: абітурієнт, аудієнція, буєр, гаер, дієта, пієліт, пієлонефрит, піємія, пієтет, пієтизм, реєстр, реквієм, сапієнс, сієста, фраєр.
3. Практично завжди вимовляється з [j]: геєна, гігієна, клієнт, феєрія; Дієго.

 
У разі, якщо спостереження вірне, то за фонетичним принципом потрібно було б перенормувати спаніель, траекторія, Маріетта, Сіетл, Тріест через е. (Тут цікаво відмітити, що на диску «Словники України» в модулі «Словозміна» спанієль, а в транскрипції йотації немає.) Але залишається питання перехідної групи. Колись її привели до сучасного вигляду у відповідність до російського орфографічного рішення (як тепер намагаються на російський кшталт «виправити» іменник проект). Проте наскільки це збереження йотації виправдано сьогодні, коли зіяння вже не потребує закриття? Чи не варто, навіть зберігаючи на письмі літеру є, зафіксувати відповідні варіанти з [е] та [jе] в орфоепічній нормі?
 


Ґабріель Ґарсіа Маркес. Обкладинка роману (2004)

 

6 Comments »

  1. Цікаво, як отой «реестр» вимовляють :) Флаер?! Цікаво ще, де і як інтроекція загубила йотацію.

    Наскільки я можу чути, в іншомовних словах всередині морфем не вимовляють ані чистого «іє», ані чистого «іе». Переважно там щось середнє, що дуже цікаво враховуючи наголошеність «е». Можливо, є дисиміляція (скільки тих -іель/-ієль у першій групі). Виглядає так, що основна вимова — висхідний дифтонг [i̯e], який відрізняється і від [i.ɛ] на морфемних межах (поліедр), і від чіткого [i.jɛ] (дієвий), але найменше, здається, — від [jɛ] (віньєтка). Недарма ви процитували Виноградова «Но практическое определение фонемного состава заимствованных слов представляет трудности даже для лингвиста» — схоже, що в російській просто розв’язали проблему вибору технічним правилом. Якби ж то наші реформи пояснювали так, а не поверненням до витоків.

    Comment by drewndia — September 14, 2018 @ 22:35

    • Так і вимовляють [реиéстр]. Це проявляється навіть у корпусі інтернет-текстів; багато забувають йотувати в похідних реестрація, рееструвати. Я от флаєр без попереднього проговорювання подумки йотації не вимовлю.

      У нас чомусь не досліджують фонемний склад, а накидають написання, керуючись політичними програмами, а це не цікаво. Насправді ж, між вимовою на межі морфем і в коренях чи закінченнях немає різниці, це суто орфографічна умовність. А з фонемного погляду можна порівняти Даніель і Деніел з різними наголосами.

      Comment by maksymus — September 15, 2018 @ 05:59

      • От у тому й справа, що не так як реевакуація. Питання реестрації слід розглядати спільно з ємульсіфікацією (sic) та різними Мейерами тощо. Боюся, що тут справа не в вимові, а в рівні грамотності. Ота фонетична реалізація реєстру, очевидно, проти всіх канонів української орфоепії, особливо враховуючи наголос, а флаєр — узагалі ненаголошена позиція, тому може звучати будь-що, хоча знову ж проти канонів української орфоепії.

        Досліджувати фонемний склад проблематично через те, що нетипові сполуки (отримані масово з інших мов) мають нетипову вимову. Якщо м’які губні тощо вже записують у «фонеми периферійної підсистеми», то ситуацію з голосними, схоже, ніхто не досліджує. Чи ми можемо напевно сказати, що флаер/флаєр/флайр чітко розрізняються? Так само траекторія/траєкторія/трайкторія. Про який фонемний склад можна говорити, коли там і фонетичний невідомий? А втім, наші дослідники легко будь-яку «не таку» вимову запишуть у ненормативні — та не досліджуватимуть.

        Comment by drewndia — September 18, 2018 @ 16:23

        • Українська фонетика й орфоепія це щось на зразок невідкритого південного континенту, що його рисують на картах довільно, виходячи хто з абстрактних уявлень, хто з випадкових спостережень за льодовим покривом різних десятиліть. Те єдине, через що хочеться відокремити реевакуацію від реєстрації, це вчена логіка уявлень про морфемний склад. А якщо мовець спеціальних знань не має, або, навпаки, має забагато? (Скажімо, реїфікація і реіфікація напевно вимовляються мовцями до нерозрізнення однаково, якщо їх так легко замінюють.) Ємульсія, можливо, має місце, але як окреме явище, зближене не з інтервокальністю, а з протезою (єпископ).

          Я хочу запустити анкету-опитування про два-три десятки назв з -е-, але не знаю ще, як краще сформулювати питання, щоб не відлякати звичайних мовців.

          Comment by maksymus — September 18, 2018 @ 17:47

    • А інтроекція загубила, напевно, через той же чинник, що і проект. Ну, не вимовляється там без спеціального насильства над мовою інтервокальний звук, нічого не поробиш.

      Comment by maksymus — September 15, 2018 @ 06:09

  2. Дані корпусів української мови.

    Даніель / Данієль:
    лейпцизький 2195/21, ГРАК 1078 (1165) /56 (120);

    Габріель / Габрієль:
    лейпцизький 1091/124, ГРАК 273 (389) / 77 (104);

    Аріель /Арієль:
    лейпцизький 455/52, ГРАК 850 (856) / 9 (22);

    ріелтор / рієлтор:
    лейпцизький 597/85, ГРАК 51 (64) / 4 (10);

    (у дужках кількість словоформ).

    Comment by maksymus — September 15, 2018 @ 19:18


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: