Діаріуш або тиск слова

September 8, 2018

Результати веб-опитування про проект правопису

 
З 16 серпня по 7 вересня 2018 року відкриту онлайн-анкету заповнили 3183 респондентів. Докладні результати в таблицях і рисунках.

Найбільш несприйнятою, як можна було очікувати, виявилася зміна написання іменника проект на проєкт всупереч усталеній вимові (82% проти). Далі була непідтримана ідея додаткового паралельного перезапозичення грецьких назв (77% проти), несприйнято впровадження варіантів з -ав- (76% проти), відкинуто втручання в назви з початковим і- (75% проти) та закінчення деяких відмінків (71% проти), заперечено розширення простору «дев’ятки» на д, т (не підтримали 62%).

Голоси учасників розділилися приблизно порівну на питаннях написання пів окремо від іменника (43% за, 53% проти), неподвоєння літери к в назвах з традиційним подвоєнням (46% за, 49% проти), написання назв без вставного й (49% за, 47% проти).

Надто несподіваний для мене результат був одержаний у відповідях на питання про передачу іншомовних власних назв зі звуком [g] (Гегель-Геґель; підтримали 50%, проти — 46%). І ще більш несподівано виявилося, що ті ж учасники опитування значно менше, ніж для іншомовних, підтримують написання літери ґ в деяких українських власних назвах (Ґонта; підтримують 41%, не підтримують 53%). Хоча, здавалося, мало б бути навпаки, адже в українських загальних назвах літеру давно внормували.

Можна було очікувати, що запитання про велику літеру в релігійних поняттях матиме значну підтримку. Це єдине питання анкети, на яке була одержана позитивна відповідь (74% за). Зате тут цікаво було подивитися на групи опитаних. Ті, хто зарахували себе до групи учасників з науковим ступенем, дали найменшу підтримку цьому пункту. Також збільшення поваги до релігійних назв найменш підтримали кияни, зате найбільш побожними виявилися учасники віком 55-64 роки.

Цікаво відзначити, що реґіональний розподіл не дав особливих відхилень у відповідях, на які можна було сподіватися через звичайні стереотипи.


Результати веб-опитування (16 серпня — 7 вересня 2018 року).

 

17 Comments »

  1. Знімаю капелюха перед вашим ентузіазмом!

    Правда, не можу позбутись враження, що групу 25-54 роки все ж таки варто було б розбити на підгрупи. Ну й цікаво, як би респонденти відповіли, якби в опитуванні було питання про те, що правописні зміни слід приймати тільки після ретельного вивчення громадської думки. Припускаю, тут би була згода понад 90%

    Comment by criticalthinkerua — September 8, 2018 @ 17:57

    • Це питання з набору тих, що завжди будуть підтримані. «Ви за те, щоб до вас дослухалися?» І варіанти: так-ні-не знаю… :-)

      Мені ж цікаво, що було б, якби перше питання помістити останнім. Я навмисно поставив запитання про потребу реформи першим, щоб сама подальша анкета не впливала на те, з якою думкою респонденти приходили, але цікавість залишилася. Якби анкета була довшою, то як контрольне можна було б поставити повторно переформульоване інакше.

      Якби розбив вік на підгрупи, це просто збільшило б мені час маніпуляцій з таблицями, але не додало б справді корисної інформації. Так і вийшло, що деякі помітні відмінності починалися з 55-ти і вище.

      Значно більше сподівань на цікавинки покладав на реґіональний розподіл. Виявилося, що марні. Спостерігається деяка відмінність Києва і Заходу від Півдня і Сходу, але під мікроскопом.

      Comment by maksymus — September 8, 2018 @ 18:15

      • > Так і вийшло, що деякі помітні відмінності починалися з 55-ти і вище

        а може, вони тому й помітні, що група дуже велика, і, скажімо, молодь 25-35 може трохи “змістити” сумарний результат всієї групи (порівняно з 55 і вище), тоді як при рівномірнішому розподілі відмінності між 10-річними когортами наростали б більш плавно.

        > Спостерігається деяка відмінність Києва і Заходу від Півдня і Сходу, але під мікроскопом.

        Можливо, на опитування звернули увагу насамперед ті представники Півдня і Сходу, які більшою мірою, ніж пересічні представники цих регіонів, ментально ближчі до Києва чи Заходу.

        Comment by criticalthinkerua — September 8, 2018 @ 19:12

        • Я теж подумав, що зацікавилися опитуванням ті, для кого мова важлива, а не просто десь там прикол з гиндиком. Тому й там менше за кількістю взяли участь.

          З віком, гадаю, хіба що 45-54 може давати особливість, бо це останнє покоління, що вийшло зі школи до попередньої реформи. Це вже для більш витончених інструментів. Узагалі, всі вікові відмінності, і значна частина реґіональних, вкладаються в освітній розподіл, де відмінність відповідей групи з науковим ступенем дуже помітна. От на це треба звертати особливу увагу.

          Спершу я подумував перезважити дані на основі доданих демографічних параметрів (вік-реґіон-освіта). Таким способом можна одержати навіть репрезентативні дані, відносно сукупності всіх українців. Але зупинився, бо не знаю, і не можу знати, яка сукупність повинна бути для ухвалення саме цього політичного рішення.

          Comment by maksymus — September 8, 2018 @ 19:41

  2. І ще, хотіла б дізнатись вашу думку: як ліпше перекласти gross science у цьому відео:

    Вагаюсь між брутальна і груба. Якби йшлося лише про назву ютубівського каналу, можна було б перекласти “Наука без прикрас”, але ж gross у тому відео нерідко використовується саме як прикметник. Який відповідник найліпше передає той відтінок гидотності, непривабливості, бруду, одним словом, того, що уникають у пристойному товаристві?

    Comment by criticalthinkerua — September 8, 2018 @ 18:06

    • Гидка? Недоладна? Вульгарна? Наука про гидке (непристойне)? Сумніваюся, що вийде перекласти однаково, незалежно від контексту.

      Comment by maksymus — September 8, 2018 @ 18:30

  3. Наведення ладу з літерою Ґ та викидання вставних -й-, відповідає кількості голосів, які зазвичай спостерігаються у вікіпедійних перейменуваннях щодо цих питань. От і зробили б правопис з уточнень до поточних правил, та дрібних підтримуваних змін.

    Comment by drewndia — September 9, 2018 @ 08:50

    • Тоді в реформаторів не було б азарту. Вивчати усталений ужиток, складати й досліджувати корпуси, атласи говірок, словники неологічних явищ – не цікаво. А от завжди цікаві абстракція уподібнення проект до об’єкт, ідеї про шестифонемну чи п’ятифонемну структуру тощо.

      Якщо для літери ґ можна сформулювати чудові правила, то для вставного й у власних назвах не вийде паралельність. Тут або інтеліґентність, або спростачення.

      Comment by maksymus — September 9, 2018 @ 10:16

  4. Хотілося б детальніше опитування.

    Comment by Maksym Bezruk — September 9, 2018 @ 23:15

    • Мені ж хотілося б, щоб такі опитування проводилися перед виставленням проектів на розгляд публіки. І щоб на них зважали комісари. Проте це фантастичні мрії, бо сама ідея про те, що можна ставитися до мовної норми не прескриптивно, належить до революційних у наших широтах.

      Comment by maksymus — September 10, 2018 @ 06:28

    • До речі, я зазирнув до тієї фейсбук-спільноти про проект, де учасники пишуть ламаними орфографіями. (Чудова ідея інформування про роботу комісії перетворилася на щось дивне завдяки коментарям, що виглядають просто огидно.) Кількох з них мені ще на ЖЖ-етимології довелося забанити в різні часи за неадекватність. Бачу, й там вони вивалюють свої стандартні ідеї фікс про зараз, про орудний відмінок тощо. Можливо, буде цікаво: Зараз — тепер, А ти хто і ким ти є?, У мене є. Взагалі, такі питання знаходяться у мене в блозі під категорією «Культура мови» (справа в інформаційній табличці).

      Comment by maksymus — September 10, 2018 @ 06:44

      • Там деякі Вас вважають моїм фейком )))

        Comment by Maksym Bezruk — September 11, 2018 @ 12:59

        • Це мені має лестити. :-)

          Comment by maksymus — September 11, 2018 @ 14:02

  5. Петиція за збереження чинної норми для скептиків реформування: https://petition.president.gov.ua/petition/46686

    Comment by Maksym Bezruk — September 9, 2018 @ 23:19

  6. maksymus
    September 13 •
    Здавалося б, що спільного між валютними кредитами, «євробляхами» та реформою правопису? Виявляється, підхід до розв’язання проблем однаковий. Впроваджувана проектом правопису «варіантність» це така спроба внормувати окремі відхилення, що їх практикують видавництва й індивіди, котрі вже відмовилися від чинної норми. Той же впізнаваний підхід, коли проблема порушень з боку одиниць перекладається матеріально на всіх.
    Гадаю, не треба пояснювати, що це міркування в правописних дискусіях — враховувати практику видань, що й так не дотримуються норми, й надалі не дотримуватимуться, — порочне, бо означає, що нормальна орфографія за нормальних обставин себе не виправдовує, правлять відхилення, і влада зважає тільки на відхилення. Добре, знатимемо.
    P. s. Можливо, комусь буде цікаво для загальної картини. На фейсбук-сторінці житомирського телеканалу «СК1» опитування про підтримку змін: 25% Так, 75% Ні, 118 голосів; 29 – Так, 89 – Ні

    Maksym Bezruk
    Цікаво, де ще такі опитування. Хочу проголосувати.

    maksymus
    Бачив по кількох сайтах мас-медіа, всюди приблизно такі ж результати.

    maksymus
    Натрапив на іронічне кременчуцьке опитування: «Кременчуківський ТелеграТЪ» вивчав проЄкт: 1. Нехай будуть, це протидія русифікації, і це – важливо – 28 (10,98%). 2. Не подобаються, индики, блін… анатема на них! – 123 (48,24%). 3. Мені все одно, адже більшість норм варіативна – писатиму так, як звик/ла – 48 (18,82%). 4. Погоджусь за умови, якщо філологи таки стануть «тілологами» – 16 (6,27%). 5. А давайте все писати так, як хто чує – і не буде мовних дискусій – 40 (15,69%). Всього: 255.

    Maksym Bezruk
    Не думаю, що є орієнтація на видавництва, адже тоді б і о-умляут зробили б варіативним (е/ьо). Радше особисті смаки членів комісії.

    maksymus
    Не все ж посилатися на унормування сторічної давнини, у пояснювальній записці на сайті МОН згадують і сучасну практику з «урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя». Так от посилання на видавництва, що вже відмовилися від норми, і може бути таким посиланням на поширення новітніх мовних явищ.

    Comment by Comments_From_Facebook — October 29, 2018 @ 09:23

  7. * * *
    Додам, з політичного погляду сама дискусія про можливу реформу правопису вже — вже! — зашкодила справі поширення української мови. Чи буде зміна, чи ні, хоч які саме зміни, чи будуть, чи ні, а в суспільство ще раз була вкинута руйнівна думка, що з українською щось не так, якщо знову щось міняється. Оце «знову щось змінили» доводиться чути раз у раз, особливість суспільної пам’яті зберігає дискусії як доконаний факт постійних реформ. І часто вкидувані відхилення-новинки з ТБ та фронда «просунутих» видань наче це підтверджують. Українська — проблемна, треба триматися подалі, поки «вони там» награються. Ось основна думка, що залишається після чергової спроби хоч як мінімально втрутитися в мовний стандарт.

    Comment by Comments_From_Facebook — October 29, 2018 @ 09:30


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: