Діаріуш або тиск слова

August 28, 2018

Погляд на пропозиції проекту правопису зблизька

Filed under: Інформація, Мова, Правопис — maksymus @ 21:44

 
Під кінець літа Міністерство освіти і науки України представило громадськості для обговорення проект нової редакції Українського правопису. В офіційному повідомленні 15 серпня 2018 року на сайті міністерства був оприлюднений електронний текст проекту, до якого всіх зацікавлених запросили в стислі терміни надсилати свої конструктивні й доброзичливі, на чому наголошено особливо, зауваження та пропозиції.

Проект правопису був винесений органом виконавчої влади на громадське обговорення без належного обґрунтування цілком і по кожному параграфу, без порівняльної таблиці змін, без наведених результатів опитування громадськості та фахівців, без жодної владної чи експертної оцінки можливих суспільних наслідків з погляду мовної політики. Тим часом члени комісії, як і протягом останніх трьох років роботи, відмовляються від будь-яких коментарів. У самому повідомленні необхідність мовної реформи, що так чи так зачепить кожну освічену людину в Україні, скупо пояснена потребою урахування «новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя».

Через кілька днів широкого, хоча далеко не завжди конструктивного й доброзичливого, обговорення новини в мережі, коли зацікавлені користувачі й знавці української мови познаходили численні недоладності серед новинок та подивувалися самій необхідності реформи, на сайті Міністерства освіти і науки двоє членів Правописної комісії, директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк та заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, оприлюднили загальне пояснення «Про нову редакцію (проект) Українського правопису» (20 серпня 2018 року), в якому основний наголос був зроблений на політичній потребі повернення деяких особливостей історичних унормувань. Ті ж позамовні обґрунтування проекту правопису прозвучали й на презентації під час брифінґу в міністерстві (22 серпня 2018 року).

Таким чином, зацікавлені взяти участь у громадському обговоренні постали перед непростою задачею. Не маючи офіційно поданої порівняльної таблиці, вони повинні проводити власну роботу над цілим текстом проекту, щоб знайти зміни та відокремити реформу від переформулювань чинної норми. Не маючи належних обґрунтувань пропозицій, а також через утаємниченість роботи створеної урядом Правописної комісії, не знаючи висловлених як власне мовних, так і політичних міркувань «за» і «проти», що зрештою призвели до потреби проведення реформи, зацікавлені користувачі для конструктивної підтримки чи критики проекту змушені їх реконструювати самі, з необхідністю повторюючи роботу членів комісії, хоч і без їхніх владних повноважень. Очевидно, такі обставини оприлюднення проекту зменшують цінність громадського обговорення, що загалом зводитиметься до індивідуальних суб’єктивних оцінок того, що самопризначені учасники обговорення випадковим чином побачать чи не побачать у тексті проекту. Втім, якщо громадське обговорення навіть просто належно продемонструє Правописній комісії відсутню в офіційно наведених повідомленнях суспільну думку щодо мовної реформи, це теж можна буде вважати гарним результатом.

Саме з цією непростою задачею доводиться мати справу і мені. Відповідно зацікавлений, бажаючи взяти конструктивну участь у громадському обговоренні, хоча й без жодної впевненості у відкритості влади, я змушений знаходити й розбирати нові формулювання пунктів пропозиції, оцінювати слушність змін з власного погляду, сподіваючись, що за масивом знайдених новинок у змінених параграфах тексту зможу побачити загальний системний підхід до запропонованої мовної реформи.

Оскільки однією з формальних вимог громадського обговорення є оформлення пропозицій та зауважень у вигляді офіційно визначеної таблиці, приблизно цю структуру (зміна-коментар) збережу далі, в загальному огляді запропонованих змін.
 

Результати веб-опитування про запропоновані орфографічні зміни.

 
 
Далі близько двохсот помічених змін і зауважень до проекту правопису…

August 25, 2018

Загальновідоме про варіантність у нормі

 
У формулюваннях правил нині діючого Українського правопису іменник варіант трапляється тричі (і всі три рази тільки в одному § 13 про чергування з — із — зі (зо), наслідок точкового неакуратного втручання 60-х). Це не дивно, адже стандартні унормування завжди дуже обережно ставляться до рекомендованих ними зразкових способів передачі нейтральної мови, що визначають її обов’язкову правильність, оброблену досконалість, культурність, офіційність зрештою.

Про варіантність, норму і недолугий проект далі…

August 20, 2018

Наслідки бурі в Києві

Filed under: Інформація, Екологія, Київ, Різне — maksymus @ 07:52

 
Сильна буря на минулому тижні повалила багато дерев. Місто ліниво, некваплячись, перетравлює наслідки.
 


Дуб та карія гола в Ботсаду Фоміна.

Ще кілька повалених дерев…

August 17, 2018

Веб-опитування про проект правопису

 
На «Ізборнику» поставив опитування про найбільш помітні зміни.
 

Веб-опитування про запропоновані орфографічні зміни для сайту «Ізборник». (Результати.)

 
Цілком зрозуміло, що неможливо опитати по всіх новинках, дефісах, «госпісах» (це так хоспіс обізвали), посиленні правил чергування прийменників-префіксів, нумерації будинків та ін. Неможливо також опитати про ставлення до низької якості роботи комісії, що викотили публіці надто сирий невичитаний текст без належного обґрунтування, без наведених під час обговорень міркувань сторін, ба навіть без остаточної порівняльної таблички. Якщо робота правописної комісії не була насправді фікцією просто для просування змін навмання, користуючись політичним моментом, така інформація мала б бути обов’язково винесена навіть на обмежене відпускним серпнем і вереснем громадське обговорення.

Побачив уже зауваження стосовно формулювань запитання веб-опитування. Необхідність уточнення про остаточний невласний вибір інколи потрібне, бо люди за замовчанням чомусь наївно вважають, що в режимі anything goes обиратимуть вони, а не ті, до кого нестимуть свої тексти. На жаль, у разі ухвалення проекту буде пізно нарікати на калейдоскопічність хоч підручників, хоч документів міністерств з різними, але цілком офіційно підтвердженими варіантами.

* * *

На сайті МОН висить запрошення надсилати зауваження та пропозиції до проекту до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net. Обов’язково скористайтесь нагодою висловити власну думку про зміни правопису. Хоча б просто особисте схвалення чи заперечення.
 

August 16, 2018

Проект змін правопису винесено на обговорення

Filed under: Інформація, Мова, Правопис, Пряма дія — maksymus @ 00:14

 
Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису.
 

«Зауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису просимо надсилати до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net.»

 
Досить очікувано для країни під час перманентної кризи з падінням гуманітарної сфери пропонується переважно деінтелектуалізація правопису без належного системного підходу до змін. Це добре проявляється на запропонованих правилах написання власних назв іншомовного походження.
 

Результати веб-опитування про запропоновані зміни для сайту «Ізборник».

 
Перші враження від перегляду проекту…

August 15, 2018

Кілька корпусів української мови

Filed under: Інформація, Мережа, Мова, Словник — maksymus @ 07:54

 
За останні роки справа створення і збирання національних корпусів української мови просунулася далеко вперед. І це прекрасно, що нарешті з’явилися такі потрібні зручні системи:
 

  – Лінґвістичний портал Mova.info. Корпус української мови пропонує пошук тільки по підкорпусах (разом поки недоступно). Також розробники зґенерували частотні словники по кількох розділах та авторах, що подаються окремо.
  – Корпус української мови ГРАК (Генеральний реґіонально анотований корпус української мови, uacorpus.org). У корпусі зібрано близько 25 тисяч текстів обсягом до 200 млн. слів. Є розвинутий пошук по всіх текстах, частотний словник та інші корисні додатки.
  – Цікавий величезний корпус українських інтернет-текстів зібрано в Лейпцизькому університеті. За розміром майже на порядок перевищує попередні. В результатах видачі подає приклади, сполучуваність, навіть тривимірний граф сполучуваності.

 

August 11, 2018

Вуличний побут під вікном

Filed under: Антропологія, Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 09:38

 
Один дніпро[петро]вський фотограф десять років знімав лавочку перед вікном. На прикольних знімках закохані та сумні, молодь та пенсіонери, просто випадкові відпочиваючі. Найбільш колоритні кадри п’яничок та безпритульних, котрі як тільки не використовували місце відпочинку біля смітника.

Проте мене така десятирічна панорама міського вуличного життя зовсім не вразила. Бо тут під будинком навіть не лавочка, а ціла жердина-огорожа, на якій весь набір кадрів можна зняти за день. Через те, що мав необачність посадити поруч деревця, ця необладнана нічим ділянка за зупинкою автобусів мимоволі потрапляє до моєї уваги частіше, ніж звичайно. Тож постійно бачу, як на жердинці коїться таке, що звичайній людині не уявити; сам собою прокидається внутрішній антрополог. Можна бачити, як з першими променями сонця жебраки збирають вторинну сировину й пробуть на міцність металеві деталі всього навколо, щоб відірвати. Можна поспівчувати нещасній молоді, якій нема більше куди піти, щоб просто посидіти пару годин удень між уроками та заняттями. Можна вітати втомлених працівників сусідніх точок і закладів, котрі вибігають на хвилинку подихати повітрям. Можна посердитися на варварів, котрі кидають просто під ноги залишки життєдіяльності. Можна покепкувати з нетерплячих дикунів, які вважають, що знайшли тихе місце для задоволення природних потреб. Можна послухати нічний концерт п’яничок. Можна оцінити переходи лайки автомобілістів, що вони не змогли поділити обмежене місце стоянки…

Гадаю, якщо поставити відеокамеру, то цілодобово в об’єктив потраплятимуть шедеври з міського вуличного низового побуту. Вотъ она, жисть-то человѣческая!
 

August 7, 2018

Розрите коріння

Filed under: Інформація, Київ, Різне — maksymus @ 14:34

 
Тільки нещодавно згадував про друге найстаріше київське дерево ґінкґо на території КПІ, природоохоронний об’єкт під назвою «Ґінкґо Сікорського», справжній природний предмет гордощів для киян, аж раптом воно опинилося під загрозою.

Поруч прокладають якісь комунікації, на небезпечній відстані від стовбура вирили канаву. Сподіватимемося, що дерево виживе, великі корені наче не були пошкоджені, але така необережність ремонтників дивує.

Зображення розриття поруч з пам’якою природи…

August 6, 2018

Кава шкідливо впливає на гаманці

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 08:22

 
Серед вільно поширюваних речовин, що викликають залежність, кава займає перше місце. За вживанням у побуті кавові напої перевищують навіть чай. Список ризиків для здоров’я, що їх викликає і збільшує вживання кави, вражає. Це і серцеві захворювання, і головні болі, і хвороби репродуктивної системи, особливо жінок, і артрити, і депресивні стани, і багато інших ризиків, які приносять прибуток лікарям.

Для країн, де каву не вирощують, дурна звичка й залежність населення обертається потребою імпортувати за валюту величезні обсяги продукту. Так, тільки 2017 року в Україну офіційно було імпортовано 30,95 тис. тонн кави й кавозамінників (а весь обсяг українського кавового ринку оцінюють ще більше — 65 тис. тонн; отже, половина імпорту йшла контрабандою). Це приблизно три мільярди гривень, що були просто вийняті з економіки тільки за один рік, половина з яких пішла криміналу. Давні меркантилісти просто схопилися б за голову. Мають схопитися за голову і сучасники. Хоч якась програма скорочення споживання дала б відчутні позитивні наслідки.