Діаріуш або тиск слова

July 27, 2018

Унаочнення незнання через помилку

Filed under: Мова, Розваги — maksymus @ 09:12

 
Останнім часом — особливо це зв’язано зі збільшенням текстів про ідентичність — все частіше трапляється забавна помилка в іменнику реїфікація (від лат. res «річ» через західноєвропейські мови). Коли автори розбивають корінь, сприймаючи ре- як префікс до гіпотетичної «іфікації», то несвідомо знедійснюють обов’язкову в українській мові йотацію після голосного (§ 90, п. 5, б). Така гіперкоректна «ре-іфікація» добре засвідчує заслабке розуміння того, про що вони так цікаво пишуть.
 

4 Comments »

  1. Навряд чи автори розбивають корінь, адже чимало з тих, хто пишуть про це явище, взагалі вживають уречевлення чи принаймні знають російське овеществление. Скоріш за все, вони просто не певні, як варто передавати українською reiреі чи реї. Наприклад, AD PERPETUAM REI MEMORIAM може транскрибуватись як ад перпетуам реі меморіам. Чи, для порівняння, в українських текстах трапляються різні варіанти відомого вислову Геракліта – панта реі або панта реї. Не обізнані з філологічними тонкощами дослідники можуть сприймати йотацію при передачі грецьких чи латинських слів українською просто як питання індивідуального смаку, і при цьому чудово усвідомлювати етимологію цих слів.

    Аналогічна ситуація склалась із деіфікація/деїфікація – при пошуку (з використанням лапок) на запит “деіфікація” ґуґл видає 45 результатів, а “деїфікація” – 38.

    Comment by criticalthinkerua — July 27, 2018 @ 17:15

    • Уречевлення (як і рос.) це наші «почвенники»; якщо це не традиційні марксисти, то в таких треба шукати й інших приколів. Стосовно ж непевності — абсолютно згоден. Саме про це й мова, коли людина без належного розуміння вживає модну назву, не задумуючись про те, що її ще треба коректно адаптувати.

      Comment by maksymus — July 27, 2018 @ 17:23

      • Не забувайте, що в пострадянській системі освіти обминути марксизм майже неможливо – на базовому рівні його так чи інакше вивчають всі гуманітарії.

        А щодо розуміння, то слід розрізняти розуміння значення слова в мові оригіналу і вміння його передати. Я не раз стикалась із тим, що декотрі російськомовні колеги були чудово обізнані зі значенням використовуваних ними понять, але “плавали” в українській, тому пропонували невдалі з мовної точки зору рішення.

        Comment by criticalthinkerua — July 27, 2018 @ 17:29

        • Коли йдеться про тексти, що пройшли редактуру, про журнальні чи книжкові, виправдання випадкового рішення не допомагає. На сторінці вихідних даних видання можна побачити, хто саме пропускав помилку. А це може бути і кілька відповідальних осіб.

          Comment by maksymus — July 27, 2018 @ 17:38


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply to maksymus Cancel reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: