Діаріуш або тиск слова

June 18, 2018

Назви значать!

 
Найбільш цікавою темою останнього часу для мене стала можлива зміна назви Македонії. Ця балканська країна, що здобула незалежність після розпаду Юґославії, через свою назву завжди мала величезну проблему зі своїм південним сусідом — Грецією. Через особливості своєї історичної ідентичності, що сягають корінням витоків європейської цивілізації, греки вже кілька десятиліть мають чітко висловлені політичні побоювання, що новопостала слов’янська країна з історичною грецькою назвою висуватиме претензії на всю історичну Македонію, значна частина якої під тією ж назвою нині перебуває в складі Греції.


Греки протестують проти запропонованого компромісу («Рейтер», Афіни, 16 червня 2018). Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=9JZdC5XxYJs

Тут навіть неважливі зіткнення поглядів на історію, хоча тисячі років, імена й події легко перекидуються сторонами наче м’ячик для ґольфу. Важливо те, що грецька ідентичність захищається грецькою державою суто політичними методами. Афіни блокують визнання сусідньої країни на міжнародній арені, перешкоджають вступу в союзи й договори, ніколи не марнують нагоди заявити, що Македонія це провінція Греції, а новопостала сусідня країна не має на «їхню» назву жодних історичних прав.

Під таким політичним тиском македонці нарешті були змушені шукати комроміси щодо назви своєї країни. Ще раз. Конфлікт між країнами має не якийсь приземлений матеріальний інтерес за ресурси чи людей, а стосується суто питання історичної ідентичності, що його жодним чином неможливо помацати чи покласти в банк. І суперечка триває роками, роками холодної війни за ідентичність. Нині ж, завдяки ретельно підготовленій греками міжнародній кон’юнктурі, для македонців ціна відстоювання ідентичності стала непосильною. І вони тепер погоджують варіанти перейменування. А втім, як компромісна, запропонована політиками нова назва «Північна Македонія» все одно залишається конфліктною й дражливою для обох збурених ідентичностей, тому навряд чи їх задовольнить.


Македонці протестують проти запропонованого компромісу («Рейтер», Бітола, 17 червня 2018). Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=iH1E-R-QaTI

* * *

Цей конфлікт навколо назви має безпосереднє відображення в українсько-московських стосунках. Адже сучасна офіційна назва Російської Федерації сходить до історичної назви центрального українського реґіону. І хоча наша українська історична Русь, Руська земля великих київських князів залишилася далеко в минулому, але ж не далі, ніж історична грецька Македонія великого македонянина Александра Великого.

А назви значать! І війна на Донбасі й окупація Криму, потужно підтримувана інформаційною війною, кілька років все наочніше демонструють значущість іменування. Те, чого греки тільки гіпотетично побоюються з боку новопосталих македонців, — територіальних претензій, українці від новопосталих росіян наїлися досхочу. Тож треба нарешті не тільки відбиватися, а починати активно готувати таку міжнародну кон’юнктуру, коли Київ диктуватиме північно-східному сусіду як тому називатися. І підшукуватиме належні назви для Московії в наступних компромісних політичних угодах.
 

6 Comments »

  1. Італійці чомусь не комплексують, що румуни у них вкрали назву. Політична і економічна різниця між Італією і Румунією – це і є справжня успішна відповідь. А от тяганина греків з македонцями чимось нагадує мишині перегони зубожілих аристократів, які живуть у злиднях, але сперечаються, хто має першочергове право на титул. Хоча, звісно – якщо в народу немає клепки побудувати успішну державу, то можна зачепитись за назву.

    Comment by criticalthinkerua — June 18, 2018 @ 21:55

    • Класно так легко розводити руками чужі ідентичності: «мишині перегони», «немає клепки». Насправді ж, масові протести на відео мали б переконати, що це зовсім ніяка не дрібниця, і зовсім не весело. При нагоді люди на відео візьмуться за зброю через саму назву. При цьому навіть два відео добре демонструють, на чиєму боці журналісти європейських аґенцій новин, тобто ставляться до проблеми досить серйозно (описуючи грецький протест проти збереження назви Македонії, протестуючих називають просто греками, а от для македонців додають, що це, бач, македонські націоналісти, тобто ідентичність менших можна додавити).

      Назва румунів не надто підходить до порівняння, адже і є вже компромісною, навіть з боку італійців, котрі в давнину доклалися до вигадування сучасної назви Волощини. Економіка ж чи розвиток держави сама по собі ніколи не розв’язує зіткнень ідентичностей, які й визначають критерії цієї успішності. (А ще треба мати на увазі, що назва також може бути складовою успішності, з погляду самих «мишей» без «клепки».)

      Comment by maksymus — June 19, 2018 @ 07:15

      • > назва також може бути складовою успішності, з погляду самих «мишей» без «клепки»

        Поки критерієм успішності є боротьба за назву, країна приречена залишатись на маргінесі. А от якби у “мишей” таки з’явилась клепка, то збагнули б, що для успіху (в тому числі й міжнародного визнання) необхідний в першу чергу економічний і соціальний прорив.

        Comment by criticalthinkerua — June 19, 2018 @ 14:38

        • Це зовсім різні, ба навіть непоєднувані площини. Це як поради дитині їсти кашу, щоб співати як Монсеррат Кабальє. Або ж відоме спрощене протиставлення «ковбаси» та «свободи». Зрозуміло, що розвинута економіка сприяє розвитку матеріальної культури, але не тоді, коли від духовної культури відмовляються заради економіки.

          От взяти зауваження «для успіху… необхідний» і зробити крок назад. Для успіху кого? Греків, з одного боку, і македонців, з другого. Але ж справа в тому, що греки відмовляють македонцям у визнанні їхньої назви. Греки не можуть визнати назву, не втративши себе, а ті, своєю чергою, не можуть погодитися зі зміною, не зазнавши тих самих ідентичнісних збурень. Знову, успіх кого? Успіх тих, хто з того чи того боку відмовляються від себе, вже не буде повноцінним успіхом. Навіщо їм світ, якщо втратять душу?

          Comment by maksymus — June 19, 2018 @ 15:21

          • Ви ж розумієте, що ідентичність – це соціальний конструкт, відкритий для трансформацій. І якщо з минулим проблеми, то краще не зациклюватись на минулому, а робити акцент на майбутнє. Успіх США – це чудовий приклад того, як можна сконструювати ідентичність якраз на принципі новизни, початку з чистої сторінки.

            Comment by criticalthinkerua — June 19, 2018 @ 21:50

            • От вони і роблять акцент на майбутнє. Обидві сторони відстоюють таке майбутнє, в якому їхня ідентичність убезпечена від сусідів. У минулому для жодної сторони немає проблем, це у сусідів проблеми. І тут уже справа в тому, хто кого додавить. Тому греки і давлять потужно, продумано, з підтримкою організацій, у які входить Греція, маючи всі шанси наполягти на своєму баченні себе у світі.

              А Штати ж не на порожньому місці виникли. Колоністи привезли й виплекали певні моделі ідентичності, що потім були розвинуті так, як розвинуті. За свою ідентичність вони вели війни (деякі виграшні, деякі програли, як рейд у Канаду, де інші колоністи виробили іншу ідентичність). Та моделі ідентичності суспільств імміґрантів це дуже особлива річ, в Старому Світі такі моделі не працюють.

              Comment by maksymus — June 20, 2018 @ 06:19


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: