Діаріуш або тиск слова

January 26, 2018

Сила реклами

Filed under: Життя, Розваги — maksymus @ 19:02

 
Кожної середи на проспекті Соборності (влучно перейменованому колишньому проспекті Возз’єднання) збирається великий виїздний ринок, що з Дарницької площі розтягується майже до залізничного переїзду. На ньому продають овочі, фрукти, м’ясо та всіляку іншу сільгосппродукцію з усієї країни. Постійно купую на цьому ринку тваріг на розвіс, що завжди смакує краще за розпакований магазиновий. Єдиний недолік такої купівлі — неусталений смак навіть одного виробництва. Тому взяв за звичку купувати потрібну мені кількість у двох різних точках, зазвичай за однаковою ціною. Обов’язково вийде один смачніший.

І от цього разу продавщиця, рекламуючи товар, зауважила, що тваріг цього разу дуже смачний, бо в них тепер нова технолог, яка ставиться до роботи відповідальніше. Авжеж, відповів, кадри вирішують усе. Я навіть подумки посміхнувся, що сердитий пенсіонер у черзі поруч цитату не розпізнав. Але тепер цілий тиждень не можу викинути з голови, що от у цього продукту щось особливе, на відміну від проданого мовчки другого.

Два пакунки цього разу виявилися абсолютно однакові на смак, однакової ціни, але до одного з них додано рекламу. І все, продукт оцінюється вже по-іншому. Така сила.
 

January 22, 2018

Відлуння Наполеона

 
Нещодавно видана в Москві багатосторінкова праця про Наполеона з новим поглядом і несподіваними акцентами сколихнула мережу настільки, що хвилі пробилися і до мене через політичні й мовні бар’єри. Звісно, книгу Є. Понасенкова «Первая научная история войны 1812 года» не читав, і навряд чи читатиму через брак спеціального інтересу до літератури ревізіонізму, але тут мене зацікавила не сама книга, а реакція на неї. «Значення — це відповідь», стверджував Морс Пекхем. Цього разу відповідь широкої публіки на нудне наукове дослідження подій двохсотрічної давнини перевищила всі найсміливіші сподівання на славу науковців будь-яких історичних періодів.

І що дивно, найбільше несприйняття й обурення російської публіки викликали звичайні прохідні тези про те, що основною ідеєю, майже нав’язливою ідеєю Наполеона з самого консульства було бажання миру та союзництва з Російською імперією. Що імперії абсолютно не мали принципових протиріч, їхні геополітичні інтереси майже не перетиналися; Російська імперія приєднувала Фінляндію і воювала з турками, Французька ж мала принципового ворога — Британію. Що так палко бажані Наполеоном союзи Петербурґа та Парижа руйнувалися з ініціативи російської сторони, яка і виступала аґресором, а зовсім не жертвою.

Фактично, Понасенков як вправний публіцист привніс до навколонаукового дискурсу про ті далекі часи чималу долю «антипатріотичних» художніх оцінок Різуном/Суворовим Другої світової. І публіка, незнайома навіть із загальною канвою подій 1812 року, кинулася запекло обстоювати принципову правильність своєї уявної спільноти, права вона, чи ні.
 

January 17, 2018

Школа для телебачення

Filed under: Мова, Розваги — maksymus @ 09:43

 
Учора натрапив на каналі «1+1» на новий укранїський серіал «Школа». Кількох хвилин вистачило, щоб оцінити посередню якість, недотягування акторів, орієнтацію на невибагливий смак аудиторії, звиклої до російського мила. Проте одну річ я відмітив надійно й безпомилково. І коли дивився потім у мережі критичні розбори та висміювання деталей, не випускав її з виду. Ця головна річ — серіал повністю україномовний. Фактично, «Школа» це один з перших, якщо не найперший сучасний міський серіал власного виробництва на українському телебаченні, український мовний режим якого незмінний весь час. Дивний, і дивно, що дивний, факт, який досі для мене переважує будь-які недоліки.

Колись з’явиться краща українська продукція, з ретельнішою роботою сценаристів, кращою роботою виконавців тощо тощо, але вона вже з’явиться саме завдяки школі «Школи». Бо українській україномовній продукції теж треба вчитися.
 

January 6, 2018

Персидські справи

Filed under: Політологія — maksymus @ 18:00

 
Колись на світанку цивілізації велика перська сатрапія стала визначальною Іншою для греків і всіх їхніх європейських культурних нащадків, і з французькими лібералами, і з англійськими колонізаторами, і з нами включно. В ту древню епоху
 

«…була спущена залізна завіса: Схід проти Заходу, деспотизм проти свободи; встановлені дихотомії після греко-перських війн лунають крізь світову історію і їм, здається, призначено усталюватися ще більше, потроху, коли людина відроджує старі й відкриває нові способи для того, щоб піддавати тортурам свою душу» (О. Мюррей; цит. за: Історія європейської цивілізації… Х., 2016.)

Нині, спостерігаючи за іранськими масовими виступами проти патріархальної влади релігійних бородачів, можна лише дивуватися, шанувати, ба навіть заздрити сміливості й рішучості людей, котрі у своїх щирих прагненнях прав і свобод змушені переступати через найміцніші, найважчі перешкоди, що тільки знає людина, — через власну культуру, через власний триб життя. На таке спроможні тільки справді великі народи.


Тегеранська жінка, скинувши хіджаб, з легкої руки Масіх Алінеджад стала обличчям іранського протесту.
І навіть неважливо, що ця «ікона» теж є створеним, вигаданим, ба ні, правильно сказати уявлюваним образом. (Бі-бі-сі, 3 січня 2018)

 

January 1, 2018

З Новим 2018 роком!

Filed under: Розваги — maksymus @ 01:52

 

У ХВИЛЮ ВАЖНУ
(При стрічі з Новим Роком).
 
У хвилю важну приходиш отсе,
      Дорогий Новий Роче,
Як рідний наш край і людство усе
      Кайдани порвать хоче;
Як житє шумить, іде боротьба
      Серед обставин диких,
А в тій боротьбi рiшається судьба
      Вcіх малих і великих;
Як серця слабкі і душі малі
      В зневіру люту впали,
Як навіть з могил рицарі славні
      До борби повставали;
Як духом сильні падуть і встають
      Та й з рук не пустять зброї
І, як сатану страшна дусить лють,
      Що ми бажаєм волі.
                  * * *
У хвилю важну надходиш отсе,
      Дорогий Новий Роче!
З тобою судьба чейже принесе
      Щось нове та уроче.
Чей людство усе кайдани порве
      А ми здобудем волю;
І красше житє — щасливе, нове,
      Розпічнемо з тобою.
 
Сава Чернецький.
1916