Діаріуш або тиск слова

November 9, 2017

Дві причини не вживати фемінітиви

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 07:05

 
 
Початок запису
 
 
Додаток 1
Подача теми в підручнику для вчителів:

        Спільного значення роду набувають і вже раніше згадувані нами іменники типу директор, економіст, декан, кандидат, доцент та ін. Жіночий рід граматично виявляється в подібних іменниках досить своєрідно: прикметники узгоджуються з формою іменника, а дієслова (чи предикативні сполуки) — зі змістом цього іменника: Наш викладач відповіла на наші запитання. […]
        В офіційному мовленні слід віддавати перевагу формам чоловічого роду, навіть якщо вони мають у сучасній українській мові співвідносні форми жіночого роду іменників, що називають осіб за посадою, професією, званням: зарахувати на посаду касира Петрову, нагородити лейтенанта Павлишину, виступила професор Біла, доручити інспекторові Дем’янівській. Уживання форм жіночого роду вмотивоване лише тоді, коли вказівка на стать є обов’язковою й не може бути виражена іншими засобами: виступи українських фігуристок, концерт відомої піаністки. Суто офіційного характеру ділові документи набувають за умови, якщо з іменниками на позначення посад, професій, звань та ін. залежні прикметники узгоджуються у формі чоловічого роду, хоч у тексті йдеться про жінок, пор.: старший сержант Лиса; провідний науковий співробітник Вишневська. Із жіночим прізвищем узгоджуються лише дієслова у формі минулого часу жіночого роду, пор.: професор Біла зауважила, старший сержант Батурська доповіла. Іменники жіночого роду із суфіксами -ш-, -их- та деякі із суфіксом -к- не можуть бути використані в офіційному діловому мовленні через свій розмовний або жаргонний характер: секретарша, касирша, лікарша, головиха, професорка.
        Виділяють кілька груп іменників, у морфологічній формі яких не закладено розмежування за статтю:
                – назва наукових ступенів та звань: доктор, кандидат, професор, доцент;
                – офіційні, адміністративні посадові назви: прем’єр-міністр, президент, дипломат, посол;
                – назви осіб за військовими спеціальностями: воїн, боєць, офіцер, пілот, майор, капітан;
                – інші найменування соціально-оцінного типу: лауреат, інженер, консультант, інспектор.
(Українська мова: Конспекти уроків: 6 клас I семестр / Л. В. Бутрин. — Тернопіль, 2015. — С. 134-136.)

 


Вона — бухгалтер.

 

Advertisements

7 Comments »

  1.  
    Доповнення: Розлогі додатки до запису про фемінітиви.
     

    Comment by maksymus — November 21, 2017 @ 05:56

  2. Цікавий приклад дієвої стратегії нейтралізації нещодавно принесли новини: «Головою Верховного Суду обрали суддю…» Голова — іменник жіночого роду, суддя — чоловічого; вжиті в одному реченні до однієї людини. І формальне розрізнення за родом тут забезпечують тільки синтаксичні засоби. Втім, таке речення в принципі неможливе при розвитку альтернативної стратегії специфікації.

    Comment by maksymus — December 20, 2017 @ 17:08

    • Із стенограми Верховної Ради (20 грудня 2017):

      «Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

      ЛЯШКО О.В. (Не чути)
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, я вам і чотири надам хвилини. Це перше. Але – друге, – якщо ви використовуєте фемінітиви, то буде не “головиха”, а “шановна пані голово”. “Головихи” – то десь у вас там, де бігають корови, в іншому місці.
      Будь ласка, від фракції “Батьківщина” надається слово Сергію Соболєву. Прошу вас, прошу вас. “Головиха” – це там, де, ото, знаєте, Ленін був, там були “головихи”. А у нас “пані голово”, “пані голово”. […]
      ЛЯШКО О.В.
      Олег Ляшко, Радикальна партія. Давайте, колеги, говорити на чистоту.
      Перше. До віце-голови Верховної Ради, заступника, Першого заступника Голови Верховної Ради пані Ірини Геращенко. Пані Ірина, з великою повагою до вас, але, коли ви із найвищої парламентської трибуни весь час розказуєте: десь там корови бігають, десь там “головихи” бігають, – я просив би вас з великою повагою ставитися до людей праці […]
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
      Шановні колеги, я думаю, в цій залі немає людини, яка би не любила українську корову, не шанувала українську жінку, яка працює в селі. І, до речі, більшість голів сільських рад – це жінки. Але це голови, а не “головихи” сільських рад. Тому ще раз від імені всіх голів жінок сільських рад я звертаюся до вас з вимогою називати їх шанобливо: “голови”. А “головихи” – це в вашому якомусь ілюзорному світі, де корови бігають від чоловіків з вилами, вони їх точно бояться.»

      * * *
      Продовження на засіданні комітетів (УП, 16 березня 2018): «Це сексизм, який ви собі не дозволяєте до ваших колег. Я вам не „віцеголовиха“. Я заступник перший голови ВР. І не принижуйте український парламент“, — підсумувала Геращенко».

      * * *
      Народний депутат Надія Савченко («112» канал, 16 березня 2018 року, 18:48):
      «Зараз пані Ірина, роблячи зауваження Ляшку, сама допустила ту саму помилку. Вона сказала, що «я не головиха», але при цьому сказала, що «присутніх депутаток» назвали. Оці фемінітиви, як ви говорите, «депутаток»… Депутатка чи депутат? Є статус — депутат. Я не знаю, чому люди починають коверкати мову. Тому що насправді посада ніколи не перекладалася, тобто є інженер, є столяр, є слюсар. Так само є вчитель, так само є депутат. — Лейтенант-лейтенантка? — Так, рядовий-рядова. Такого немає. Є рядовий, не рядова, є капітан, не капітанша. Тобто це прописано і зафіксовано. Я не можу зрозуміти, чому людей хитає на такі дрібниці. Ну, напевно, тому, що займатися більше нічим, крім як такою єрундою.»

      Примітка. Фемінітив головиха (спершу як дружина голови, потім жін. до голова) у словниках з середини XIX ст.

      Comment by maksymus — December 21, 2017 @ 16:38

    • «Дід. […] Питаю, чи вдома вже головиха?
      Юрій. Не головиха, діду, а голова. Це в старовину казали «головиха», бо жінка не могла тоді стати головою. А тепер якщо вона сама на такій посаді, то за граматикою треба говорити «голова».
      Дід. Не знаю, як там виходить за граматикою, а по-моєму, якщо вона баба (злякано оглянувся), чи то пак, якщо вона жінка, то таки головиха.»

      («Марія» / Левада Олександр. Драми і комедії. — К., 1967. — С. 245.)

      Comment by maksymus — December 21, 2017 @ 20:28

    • А навіщо узагалі приділяти увагу штучному питанню? Є жива мова, і будь-які насильницькі спроби змін, не закріплені законом, не приживуться. А ми будемо постійно висміювати усякого роду мовні франкенштейни як жалюгідну спробу перенести політику у царину філологічної науки.

      Comment by Brandner — February 6, 2018 @ 21:56

      • Ви правильно помітили політичну складову. Саме це й привертає мою увагу — якими позамовними (і внутрішньомовними так само) чинниками обґрунтовують потребу зміни мовних засобів.

        Comment by maksymus — February 7, 2018 @ 06:06

  3. Див. також: Тест на знання фемінативів.

    Comment by maksymus — March 30, 2018 @ 05:57


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s

%d bloggers like this: