Діаріуш або тиск слова

November 9, 2017

Дві причини не вживати фемінітиви

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 07:05

 
 
Початок запису
 
 
Додаток 1
Подача теми в підручнику для вчителів:

        Спільного значення роду набувають і вже раніше згадувані нами іменники типу директор, економіст, декан, кандидат, доцент та ін. Жіночий рід граматично виявляється в подібних іменниках досить своєрідно: прикметники узгоджуються з формою іменника, а дієслова (чи предикативні сполуки) — зі змістом цього іменника: Наш викладач відповіла на наші запитання. […]
        В офіційному мовленні слід віддавати перевагу формам чоловічого роду, навіть якщо вони мають у сучасній українській мові співвідносні форми жіночого роду іменників, що називають осіб за посадою, професією, званням: зарахувати на посаду касира Петрову, нагородити лейтенанта Павлишину, виступила професор Біла, доручити інспекторові Дем’янівській. Уживання форм жіночого роду вмотивоване лише тоді, коли вказівка на стать є обов’язковою й не може бути виражена іншими засобами: виступи українських фігуристок, концерт відомої піаністки. Суто офіційного характеру ділові документи набувають за умови, якщо з іменниками на позначення посад, професій, звань та ін. залежні прикметники узгоджуються у формі чоловічого роду, хоч у тексті йдеться про жінок, пор.: старший сержант Лиса; провідний науковий співробітник Вишневська. Із жіночим прізвищем узгоджуються лише дієслова у формі минулого часу жіночого роду, пор.: професор Біла зауважила, старший сержант Батурська доповіла. Іменники жіночого роду із суфіксами -ш-, -их- та деякі із суфіксом -к- не можуть бути використані в офіційному діловому мовленні через свій розмовний або жаргонний характер: секретарша, касирша, лікарша, головиха, професорка.
        Виділяють кілька груп іменників, у морфологічній формі яких не закладено розмежування за статтю:
                – назва наукових ступенів та звань: доктор, кандидат, професор, доцент;
                – офіційні, адміністративні посадові назви: прем’єр-міністр, президент, дипломат, посол;
                – назви осіб за військовими спеціальностями: воїн, боєць, офіцер, пілот, майор, капітан;
                – інші найменування соціально-оцінного типу: лауреат, інженер, консультант, інспектор.
(Українська мова: Конспекти уроків: 6 клас I семестр / Л. В. Бутрин. — Тернопіль, 2015. — С. 134-136.)

 


Вона — бухгалтер.

 

Advertisements

4 Comments »

  1.  
    Доповнення: Розлогі додатки до запису про фемінітиви.
     

    Comment by maksymus — November 21, 2017 @ 05:56

  2. Цікавий приклад дієвої стратегії нейтралізації нещодавно принесли новини: «Головою Верховного Суду обрали суддю…» Голова — іменник жіночого роду, суддя — чоловічого; вжиті в одному реченні до однієї людини. І формальне розрізнення за родом тут забезпечують тільки синтаксичні засоби. Втім, таке речення в принципі неможливе при розвитку альтернативної стратегії специфікації.

    Comment by maksymus — December 20, 2017 @ 17:08

    • Із стенограми Верховної Ради (20 грудня 2017):

      «Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

      ЛЯШКО О.В. (Не чути)
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, я вам і чотири надам хвилини. Це перше. Але – друге, – якщо ви використовуєте фемінітиви, то буде не “головиха”, а “шановна пані голово”. “Головихи” – то десь у вас там, де бігають корови, в іншому місці.
      Будь ласка, від фракції “Батьківщина” надається слово Сергію Соболєву. Прошу вас, прошу вас. “Головиха” – це там, де, ото, знаєте, Ленін був, там були “головихи”. А у нас “пані голово”, “пані голово”. […]
      ЛЯШКО О.В.
      Олег Ляшко, Радикальна партія. Давайте, колеги, говорити на чистоту.
      Перше. До віце-голови Верховної Ради, заступника, Першого заступника Голови Верховної Ради пані Ірини Геращенко. Пані Ірина, з великою повагою до вас, але, коли ви із найвищої парламентської трибуни весь час розказуєте: десь там корови бігають, десь там “головихи” бігають, – я просив би вас з великою повагою ставитися до людей праці […]
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
      Шановні колеги, я думаю, в цій залі немає людини, яка би не любила українську корову, не шанувала українську жінку, яка працює в селі. І, до речі, більшість голів сільських рад – це жінки. Але це голови, а не “головихи” сільських рад. Тому ще раз від імені всіх голів жінок сільських рад я звертаюся до вас з вимогою називати їх шанобливо: “голови”. А “головихи” – це в вашому якомусь ілюзорному світі, де корови бігають від чоловіків з вилами, вони їх точно бояться.»

      Примітка. Фемінітив головиха (спершу як дружина голови, потім жін. до голова) у словниках з середини XIX ст.

      Comment by maksymus — December 21, 2017 @ 16:38

    • «Дід. […] Питаю, чи вдома вже головиха?
      Юрій. Не головиха, діду, а голова. Це в старовину казали «головиха», бо жінка не могла тоді стати головою. А тепер якщо вона сама на такій посаді, то за граматикою треба говорити «голова».
      Дід. Не знаю, як там виходить за граматикою, а по-моєму, якщо вона баба (злякано оглянувся), чи то пак, якщо вона жінка, то таки головиха.»

      («Марія» / Левада Олександр. Драми і комедії. — К., 1967. — С. 245.)

      Comment by maksymus — December 21, 2017 @ 20:28


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: