Діаріуш або тиск слова

August 2, 2017

День радянського роду військ

Filed under: Політологія — maksymus @ 22:12

 
Незрозуміле відзначення в Україні «дня ВДВ» з його традиційними російськими святковими атрибутами знову унаочнює занедбаність культурної сфери в державі, брак у військово-політичного керівництва притомного бачення української національної політики хоч на мінімальну перспективу.

Опирається консервативність сітки календарних свят, цивільних, релігійних, військових. Календар це потужний механізм відтворення і передачі суспільної пам’яті. За його допомогою важлива подія переживається наново, відроджується в поколіннях, структуруючи національний час так само, як монументальна пропаґанда й місця пам’яті структурують національний простір. Вписані в календар традиції не зникають за мить, опираючись змінам за допомогою свого роду обрядів, що проводяться вірними послідовниками. Особливо в закритих структурах, як ті ж церква чи військо. Тут навіть астрономічні помилки можуть ставати священними, переживаючи суспільні зрушення величезних масштабів.

Багато українських військових дат уже урочисто переприв’язано до власне українських подій. Перенесено День Збройних cил, дні родів військ. Та мені довелося спостерігати на власні очі, як важко нові дати приживаються у військових колективах. Так, їх офіційно відзначають, але зі значно більшим натхненням і задоволенням військовослужбовці справляють старі, звичні дати. — А що такого? У цей день ми завжди відмічали день артилериста, — зі здивуванням відповідає старий офіцер. — Нам уже не перевчитися. Це вже нове покоління хай святкує по-новому. — Не розуміючи, що їхнє святкування продовжує життя радянських свят і передає їх таким чином і новому складу, новому поколінню.

Відроджені війною, українські десантні війська заслуговують на власні українські свята, зв’язані з власними українськими подіями. Ба навіть на власну назву, колись змінену януковичами. Загальна занедбаність у війську, як і у всьому суспільстві, національної складової відбивається тепер шизофренічним святкуванням дня найбоєздатніших українських військ за каноном дня створення військ держави-аґресора. Дивовижну нісенітницю треба виправляти, хай як це складно.
 

Advertisements

11 Comments »

  1. Перепрошую за офтоп, не підкажете, як з англійської найліпше перекласти “perfect correlation”? Йдеться про однозначну залежність, точніше про її відсутність – наприклад, кореляція між зростом батьків та синів чи між інтелектом подружжя less than perfect.

    Comment by criticalthinkerua — August 4, 2017 @ 16:45

    • ідеальна кореляція

      Comment by Yulia Peace Dove — August 4, 2017 @ 19:25

    • Perfect correlation звичайно перекладають як «лінійна кореляція», хоча може бути і випадок perfect nonlinear correlation. Коли йдеться про less than perfect кореляцію, мають на увазі, що в досить розкиданій групі результатів загалом, при бажанні, можна виділити залежність. У нашій літературі частіше кажуть про сильну й слабку кореляцію, інколи про високу й низьку, ще рідше про чітку й нечітку. Строгу, точну, ідеальну та под. виділяють нечасто.

      Але тут, мабуть, треба взяти до уваги, що на шкалі від perfect до weak знаходяться різні ступені наявності кореляції, тоді як шкала з початком less than perfect закінчується відсутністю кореляції, випадковістю.

      Comment by maksymus — August 4, 2017 @ 20:51

      • Дякую! Йшлося про протиставлення кореляції типу 1,0 і менш надійних кореляцій, наприклад, де залежність двох змінних на рівні 0,3 чи 0,5. В курсі критичного мислення на Coursera, титри до якого якраз перекладаю, одне відео присвячене регресії до усереднення (regression to the mean) і типових помилок – наприклад, люди інтуїтивно вважають, що якщо зріст батька два метри, то й зріст сина повинен бути приблизно таким же, і дивуються, якщо його зріст біля 170 см. Р.Нісбіт, автор курсу, пояснює, що люди сприймають такі кореляції, неявно орієнтуючись на залежність рівня 1,0 тоді як насправді більшість статистичних кореляцій less then perfect, тобто, нижчого рівня, наприклад, 0,3 чи 0,5.

        На жаль, статистики систематично не вивчала, тому важко самостійно вибрати один із вигуглених варіантів.

        Comment by criticalthinkerua — August 5, 2017 @ 00:20

        • Regression to the mean — реґресія до середнього (значення). Якщо йдеться про цифри нижчого рівня, то вибрати легше, це в нас переважно слабка кореляція.

          Comment by maksymus — August 5, 2017 @ 08:32

          • Перепрошую, що знов турбую, але чим далі перекладаю, тим гостріше відчуваю своє невігластво

            Нісбіт розрізняє такі кореляції
            +1,0 і -1,0 perfect corellation. Від сильної кореляції вона відрізняється, бо далі йдеться про те, що кореляція між зростом і вагою людини становить близько 0,7, вона strong, але не perfect.
            кореляція 0,3 – very modest
            І ще з відеолекції:
            Correlations of 0.5​ ​are considered moderate.
            Correlations of 0.7 or​ ​higher are considered strong.

            Які б відповідники ви підібрали, щоб це охарактеризувати? Поки що я зупинилась на 1.0 – ідеальна, 0,3 – дуже слабка, 0,5 – помірна, 0,7 – сильна

            І ще, який найліпший відповідник до scatterplot – діаграма розкиду? (йдеться про діаграму, де точками позначають окремі випадки).
            А rank order correlation – кореляція рангу?
            Крім того, Pearson Product Moment Correlation – це кореляція Пірсона? (як типовий приклад такого типу кореляцій наводиться залежність між зростом батьків і синів).

            Comment by criticalthinkerua — August 9, 2017 @ 23:33

            • Зазвичай назвивають так: scatterplot — «діаграма розсіювання», rank order correlation — «ранґова кореляція; кореляція ранґу». Pearson product moment correlation — «кореляція за змішаними моментами Пірсона» (хоча тут частіше йдеться про «коефіцієнти кореляції Пірсона» ).

              Якщо виділяють цифри сили зв’язку аж так точно, то вживають: «строга», «сильна», «помірна», «слабка». Навряд чи треба повністю передавати very як дуже, просто слабка.

              Comment by maksymus — August 10, 2017 @ 05:14

              • Дякую! Наскільки я зрозуміла, “коефіцієнт кореляції Пірсона” – це найкоротший із можливих відповідників? (Бо при перекладі титрів лаконічність належить до найважливіших чеснот)

                Comment by criticalthinkerua — August 10, 2017 @ 13:53

                • Так, якщо йдеться саме про коефіцієнти, то роз’яснення «змішані моменти» опускають, бо і так зрозуміло з назви. Сумніваюся, що потрібно вдаватися до докладнішого пояснення.

                  Comment by maksymus — August 10, 2017 @ 14:00

  2. Дякую! Йшлося про протиставлення кореляції типу 1,0 і менш надійних кореляцій, наприклад, де залежність двох змінних на рівні 0,3 чи 0,5. В курсі критичного мислення на Coursera, титри до якого якраз перекладаю, одне відео присвячене регресії до усереднення (regression to the mean) і типових помилок – наприклад, люди інтуїтивно вважають, що якщо зріст батька два метри, то й зріст сина повинен бути приблизно таким же, і дивуються, якщо його зріст біля 170 см. Р.Нісбіт, автор курсу, пояснює, що люди сприймають такі кореляції, неявно орієнтуючись на залежність рівня 1,0 тоді як насправді більшість статистичних кореляцій less then perfect, тобто, нижчого рівня, наприклад, 0,3 чи 0,5.

    На жаль, статистики систематично не вивчала, тому важко самостійно вибрати один із вигуглених варіантів.

    Comment by criticalthinkerua — August 5, 2017 @ 00:15


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: