Діаріуш або тиск слова

July 5, 2017

Таємна змова проти мови

Filed under: Інформація, Мова, Правопис — maksymus @ 10:34

 
Створена два роки тому Правописна комісія ще нічим не проявила свою діяльність. Проте мовчання навколо її роботи не випадкове. З боку декотрих членів комісії просочуються скупі повідомлення про те, що цього разу реформатори вирішили вести атаку на мовну норму більш підготовлено, врахувавши попередні провали. І що вже восени 2017 року можна ждати несподіванок.

Один з маніяків реформи, О. Пономарів розповів про загальну кухню:

Певний час мала резонанс дискусія про правопис. Чи триває вона зараз?
Наразі не можу про правопис розповідати, бо я є членом редакційної ради (зі зміни правопису). У нас уже був на початку 2000-х років розроблений проект нової редакції українського правопису. І якби не почалося тоді всенародне його обговорення, то ухвалили б. Тодішній прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Жулинський, пам’ятаю, тоді дав інтерв’ю і сказав, що на що замінять. І почалося всенародне обговорення правопису. І почали будь-яку людину питати: а ви за те, щоб був «етер» чи «ефір»? А цього не можна було робити. Закон цей мовний ухвалюють тільки мовознавці. Коли лікарі роблять операцію, вони ж не запрошують слюсарів на консультацію, чи не так? Поки що не закінчилася робота робочої групи. Коли ми закінчимо і коли правописна комісія щось ухвалить — тоді розповімо.
Наскільки ця робота може затягнутися?
Не знаю. Там є дві антагоністичні групи і ми поки що не можемо дійти консенсусу. Є дві протилежні течії, бо нині працює новий склад груп. Одні хочуть щось міняти, а інші хочуть усе лишити так, як є. Питання тоді — навіщо було створювати цю правописну комісію?

Одержавши від суспільства відлуп минулого разу, реформатори пробують просунути свої ганебні зміни знову. Розуміючи, що у відкритій дискусії облуда про «справжню українську мову» не спрацює, роботу правописної комісії утаємничили. Мало того, всередині самої комісії було створено іще закритіший гурток.

Уникання всенародного обговорення не випадкове, адже відновлення комісії відродило сподівання реформаторів протягнути зміни мовної норми, що не стосуються власне правопису. Скажімо, не є справою правопису розв’язувати питання передачи іншомовного звука [h], як не є справою правопису визначати, як правильно, Віфезда чи Бетесда. (Приклади підлотного просування мовних хотілок можна вже багато років бачити на сторінках журналу «Українська мова» в колонках консультацій та ухвал вченої ради. Ба навіть офіційні відповіді на запити про розв’язання правописних питань до Інституту української мови повертаються з обманом, зокрема, в частині поширення «дев’ятки» на власні назви.) Правописними питаннями є власне те, що писати з великої літери, що через дефіс чи окремо, що в лапках. Але жодним чином не накидати загальні норми там, де їх не може бути.

Про виділення робочої групи, про втаємничення пропонованих змін, про обмеження кола обговорення через побоювання неґативної суспільної реакції, про терміни напрацювання інформація скупо доходить через прихильних до змін блоґерів :

Як стало відомо, разом із затвердженням 2015 року нового складу Української національної комісії з питань правопису ухвалено рішення про закритий формат засідань Комісії до повного й логічного завершення роботи над новим проектом правопису української мови.
Таке рішення, за словами директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, є наслідком неґативного досвіду роботи над «Проєктом правопису 1999 року», коли поширення детальної інформації виявилося згубним для самої справи. Так, зацікавлені сторони почали втручатися, виставляти на посміх пропоновані зміни, поширювати чутки та спотворену, недостовірну й негативно забарвлену інформацію в ЗМІ; до Інституту почали надходити організовані листи з висміюванням пропозицій правописної комісії й вимогами припинити роботу. Слід нагадати, що внаслідок побоювання тодішньої влади йти проти «підігрітого» населення Комісії наказали відкласти обговорення.
Проте вдалося дізнатися, що в новому проекті правопису не планують зосереджувати уваги на якихось окремих пунктах, як це було раніше, а пропрацьовуватимуть правопис як цілісну систему. Тому, незважаючи на убезпечення від завчасних витоків детальної інформації, радять очікувати не радикальних змін, а радше систематизаційних, що матимуть на меті зменшити кількість винятків із правил та неоднозначних тлумачень написання одного й того ж слова.
Директор Інституту запевняє, що нині триває інтенсивна робота Комісії, та припускає, що вже до кінця літа 2017 року новий проект буде напрацьовано й викладено для обговорення на Інтернет-платформі відкритого типу. Участь у ньому, за попередньою інформацією, зможуть узяти не тільки фахівці, а кожен охочий.
В Інституті також додали, що в разі затвердження нового правопису, його втілюватимуть поетапно і таким чином, щоб запобігти зменшенню рівня грамотности населення.

Павло Гриценко закликав усіх небайдужих до майбутнього правопису української мови надсилати свої листи-пропозиції на розгляд Комісії з питань правопису на електронну скриньку Інституту української мови НАН України (ukrmov@gmail.com) з поміткою «Правописній комісії» або поштою на адресу м. Київ , вул. Грушевського, 4 (індекс: 01001).
Структура листа-пропозиції:
1. Текст пропонованого правила.
2. Опис пропонованих змін.
3. Обґрунтування за зразком: «Правило, що я його пропоную на розгляд Правописній комісії, сприятиме __________, бо: __________».
Січень 2017, червень 2017

Якщо така нова стратегія просування реформи і може призвести до формальної зміни правопису, то треба передбачати й цілком очікувані наслідки втаємничування й обмежування, коли результатами змін зрештою обуриться широка громадськість, якій доведеться мати справу з невідповідністю нового правопису й чинної мовної норми. А передбачити невдоволення вже раз зупиненою реформою, не важко. Відкритість завжди згубна для підлої справи; черговий мертвонароджений кабінетний проект створить тільки новий розкол, нові напруги.

Вихід у повній відкритості, публічності, у відкритості підстав змін, у негайному долученні до обговорень широкої громадськості, визначення доречності пропозицій не з абстрактних міркувань герметичного знання, а через широкі опитування, статистичні дані національних корпусів, через мовні панелі (usage panel) освічених мовців різних спеціальностей, котрі професійно користуються українською. Через нормальний шлях, а не підкилимні адміністративні ігри.
 

Advertisements

1 Comment »

  1. Irina Shostinska: Зазвичай, коли людей “ощасливлюють” проти їхньої волі, тих заколотників мусять повісити на площі публічно. Питати треба у слюсарів. Бо їм практикувати, що ті зазнані проповідують.

    Maksymus: Аналогія з лікарями помилкова, бо пацієнти можуть обирати, до кого звертатися. А якщо дивилися хоч одну серію «Доктора Хауса», можна навести приклад, коли лікарі бігають за рідними пацієнтів і просять дозволу на застосування того чи того лікування.
    Ба більше, цей облудний довід реформаторів був добре розібраний ще минулої спроби. Для прикладу, процитую Мирослава Поповича (2001): «Але зазначу один аргумент прихильників відкладеної реформи: посилання на те, що вирішальне слово має належати фахівцям-мовознавцям, ученим. Науки прагнуть говорити істину про те, що існує в реальності (хоч як би ми ці слова розуміли). Але немає наук, які говорили б про те, що повинно існувати. (…) Загальнонаціональні рішення про те, як треба, і як не треба говорити і писати, належать до політичної волі, до мовної політики.»

    Irina Shostinska: Реформа потрібна, як і всюди, але, без обговорення нічого не буде.

    * * *

    Oleksa Nehrebec’kyj: На превеликий жаль, ці панове-добродії такі кабінетні, що аж моторошно. Живої мови не чули, мабуть, років 50. Варто зайти на сайт Інституту філології і почудуватися з того “мовства”. Чи, як кажуть воріженьки, “мовкання”. Бо на людську мову воно не схоже.

    Maksymus: Якби ж то чули хоч півстоліття тому й мали б за орієнтир… Але ж основні проблемні пункти, що їх просувають реформатори, взагалі жодним чином не стосуються живої мови, а сконструйовані штучно, за абстрактними уявленнями.

    * * *

    JC Denton: І вивісок на вулицях не читали стільки ж років вкупі з об’явами на стінах. Бо там усе російською. Так що відомо, які результати “всенародного обговорення” будуть. Какось лєкчєй.

    Maksymus: Добре, якщо відомо. Але краще мати ці результати.

    * * *

    Orest Drul: щоб оперувати статистичними даними національних корпусів, треба ці корпуси мати…

    Maksymus: От я про це і кажу! Реформувати мовну норму під виглядом реформи правопису не варто тільки на загальних уявленнях.

    Orest Drul: “не варто” в цьому контексті занадто м’яко

    Микита Лис: усе дно не обійтися без «арифметично середнього», бо регіональні відмінності чималі.
    Але «корпуси треба мати», звичайно.

    Orest Drul: обов’язкове чергування в/у, напр., суперечить узусу всіх реґіонів — див. https://zbruc.eu/node/41931
    і таких прикладів можна поназбирувати

    * * *

    Микита Лис: Ось цікавий приклад: https://github.com/bundestag/gesetze
    Як на мене, «було би чудово»™ мати правопис у форматі markdown на GitHub чи деінде. Кілька «вкладників»-адміністраторів (contributors), кожен може відгалужувати й правити, пропонувати зміни.
    Є прекрасна можливість формулювати «претензії» (issues), обговорювати, вирішувати.
    Як на мене — було би чудово. Але це купа роботи. І неясно, чи треба комусь.
    І з німецькими законами простіше — only valid legislation voted on by the Bundestag will be merged, нема чого обговорювати .)

    Maksymus: Насправді ж, це тільки інструмент, спосіб автоматизації. Питання в тому, як ним користуватимуться. Хоча дуже цікавий.

    Микита Лис: І це могло би бути місцем, де зібрані [контр]агрументи та пропозиції.

    Comment by Comments_From_Facebook — July 6, 2017 @ 10:06


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: