Діаріуш або тиск слова

June 27, 2015

Новий склад правописної комісії

Filed under: Мова, Правопис — maksymus @ 23:57

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Уперше за десять років Кабмін робить якісь порухи в бік змін чинного правопису. (Стереотипне перевидання 2015 року ще було ідентичне попередньому.)

Постановою № 416 від 17 червня 2015 р. прем’єр-міністр А. Яценюк затверджує новий склад Української національної комісії з питань правопису. Поки незрозуміло, які правила постраждають першими від реформ, але, здається, процес пішов.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 червня 2015 р. № 416
Київ

Про затвердження нового складу Української національної комісії з питань правопису

Кабінет Міністрів України постановляє:

На часткову зміну пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2002 р. № 198 “Про Українську національну комісію з питань правопису” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, ст. 361) затвердити новий склад Української національної комісії з питань правопису згідно з додатком.

Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Інд. 73

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416

СКЛАД
Української національної комісії з питань правопису

СТРІХА Максим Віталійович – заступник Міністра освіти і науки, співголова Комісії

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович – віце-президент Національної академії наук, академік Національної академії наук, співголова Комісії (за згодою)

ГРИЦЕНКО Павло Юхимович – директор Інституту української мови Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук, заступник співголови Комісії (за згодою)

СКЛЯРЕНКО Віталій Григорович – директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук, академік Національної академії наук, заступник співголови Комісії (за згодою)

ШЕВЧЕНКО Лариса Леонідівна – завідувач відділу лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, кандидат філологічних наук, секретар Комісії (за згодою)

АЖНЮК Богдан Миколайович – завідувач відділу мов України Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ГНАТЮК Лідія Павлівна – професор кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою)

ГОЛУБОВСЬКА Ірина Олександрівна – завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ГОРОДЕНСЬКА Катерина Григорівна – завідувач відділу граматики української мови Інституту української мови Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ЄРМОЛЕНКО Світлана Яківна – завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту української мови Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук (за згодою)

ЗАГНІТКО Анатолій Панасович – завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук (за згодою)

КАЛАШНИК Володимир Семенович – професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор філологічних наук (за згодою)

КОВАЛЕВСЬКА Тетяна Юріївна – завідувач кафедри української мови філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ЛУЧИК Василь Вікторович – завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ЛУЧКАНИН Сергій Мирославович – доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою)

МАСЕНКО Лариса Терентіївна – професор кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук (за згодою)

МОВЧАН Павло Михайлович – голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України (за згодою)

ПІВТОРАК Григорій Петрович – завідувач відділу загальнославістичної проблематики і східнослов’янських мов Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук, академік Національної академії наук (за згодою)

ПОНОМАРІВ Олександр Данилович – професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою)

ПОПОВА Ірина Степанівна – декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

СКАБ Мар’ян Стефанович – завідувач кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ТАРАНЕНКО Олександр Онисимович – провідний науковий співробітник Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук (за згодою)

ЧЕРЕДНИЧЕНКО Олександр Іванович – професор кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою)

ЧЕРНЮХ Богдан Васильович – завідувач кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент, кандидат філологічних наук (за згодою)

ШИРОКОВ Володимир Анатолійович – директор Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, академік Національної академії наук (за згодою)

Поточний стан: не набрала чинності.
Законодавство України

 
 

Advertisements

11 Comments »

  1. Чого ж так песимістично.

    Comment by magner58 — June 28, 2015 @ 15:41

    • Підозрюю найгірше, бо знайомий з висловлюваннями на тему правописних дискусій десь третини учасників. Подивимося, як вони переламуватимуть норму. Все одно, уже зараз важко знайти два видавництва з однією орфографією видань, тільки зламають ще шкільну практику, що ще якось трималася.

      Comment by maksymus — June 28, 2015 @ 20:47

      • ну Ви он до переламування норми з ґ долучились свого часу, треба ж дати дорогу “молодим”. А чому в списку немає реформині Фаріон?
        _______

        на сайті Кабміну новина не виглядає загрозливо:

        Нагадаємо, що персональний склад зазначеної Комісії був затверджений ще у 2002 році. Деякий час Комісія не функціонувала, частина її членів – особи похилого віку або пішли з життя, чи за новими посадами не могли виконувати відповідні функції щодо забезпечення діяльності Комісії.

        Оновлення складу Комісії забезпечить її подальшу роботу з врегулювання норм українського правопису.
        _____
        сайт Міністерства освіти та науки вже трохи лякає:

        17 червня 2015 року Урядом України прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження нового складу Української національної комісії з питань правопису», розроблену Міністерством освіти і науки України з метою врегулювання норм українського правопису та оновлення складу Української національної комісії з питань правопису.

        На сьогодні в українському правописі є багато термінологічних та лексикографічних проблемних питань, вирішення яких потребує виваженої професійної та громадської думки.

        Прийняття зазначеного вище нормативного акта сприятиме стабілізації правописної ситуації в Україні, підготовці до видання українського правопису в новій редакції.

        _____
        далі знаходимо ось таке свіже звернення від ЛНУ за червень 2015р., тут вже пишуть напряму і, прикриваючись популярним гаслом, беруть в заручники:

        Вельмишановний пане Прем‘єр-міністре України!
        Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка звертає Вашу увагу на потребу відновлення роботи Комісії з удосконалення Українського правопису. Напрацювання комісії під головуванням член-кореспондента НАНУ Василя Німчука від 1996 року, на жаль, так і не були впроваджені на законодавчому рівні, хоча й були схвалені більшістю мовознавців та інших фахівців-філологів.

        Нещодавно ухвалені Верховною Радою та введені в дію підписом Президента України закони про декомунізацію українського соціокультурного простору є вагомим здобутком оновленого після Революції Гідності українського суспільства. Водночас ми повинні активно підтримувати високі темпи державотворчого поступу і докласти всіх зусиль, аби зміцнити національну безпеку України та домогтися нових успіхів в інформаційному та військовому протистоянні з кремлівським окупантом. Реформа та остаточне унормування Українського правопису має очистити нашу мовну конституцію від десятиліттями насаджуваного штучного зросійщення, відновити функціонування національно органічних лексико-морфологічних та синтаксичних норм, стати важливим кроком на шляху до національно-культурного об‘єднання країни.

        Пропонуємо розглянути це питання на засіданні Кабінету Міністрів і створити за участю авторитетних сучасних українських мовознавців з класичних університетів та академічних установ урядову комісію під спільним керівництвом віце-прем‘єр-міністра В‘ячеслава Кириленка та директора Інституту української мови НАНУ, професора Павла Гриценка.

        _________________________

        Comment by app_s — June 29, 2015 @ 18:06

        • Пригадую аналогічні рухи 2005-го, коли від імені громадськості був складений відкритий лист інтелектуалів. Але все тоді закінчилося на рівні Томенка, котрий жодного свого починання не завершував. Цього разу теж минув рік і реформатори вирішили скористатися вікном можливостей.

          Comment by maksymus — June 29, 2015 @ 19:56

          • а у Вас текст того листа не зберігся?

            Comment by app_s — June 29, 2015 @ 20:59

            • Мережа все зберігає: http://www.civicua.org/text/news/view.html?q=121880

              Громадськість за відновлення Правописної комісії

              15-04-2005

              Громадськість звернулася з Відкритим листом до Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань Миколи Томенка з проханням відновити роботу Правописної комісії.

              “Цілком усвідомлюючи величезний обсяг проблем, що їх Ви маєте розв’язувати, ми, проте, хочемо привернути Вашу увагу до проблеми українського правопису. Це академічне питання надзвичайної ваги набуло, на жаль, політичного забарвлення і через це, замість бути предметом наукового обговорення визнаних фахівців, спричинило дискусію в засобах масової інформації на рівні чуток та навмисної брехні, яка призвела до цілком спотвореного уявлення про суть проблеми у пересічного громадянина і паралізувала роботу Правописної комісії. Однак питання не втратило актуальності. Проводячи експертизу українських перекладів суспільно-гуманітарної наукової літератури з європейських мов у рамках проекту “Лабораторія наукового перекладу”, виконуваного за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Національного університету “Києво-Могилянська академія” від 2002 року, ми постійно змушені розв’язувати суперечливі питання, пов’язані з неусталеністю українського правопису, наявністю двох взаємозаперечних концепцій нового правопису (що мають відмінності навіть у назвах, “проЄкт” і “проЕкт” – “Український правопис (Проєкт найновішої редакції)” 1999 року за редакцією члена-кореспондента НАН України Василя Німчука і “Проект Українського правопису” 2003 року за редакцією академіка НАН України Віталія Русанівського) і різною редакційною політикою видавництв щодо цього питання (наприклад, різне написання персоналій, як-то, “Фройд” – “Фрейд”, “Дерида” – “Дерріда” – “Деррида”, “Черчілль – Черчил – Черчилл – Черчиль”, “де Голь – де Голль – де Ґоль”, “Клінтон – Клинтон”, “Ферхойген – Фергойґен” тощо). Окрім того, засилля в чинному до сьогодні офіційному правописі норм, які утвердилися в періоди тотальної “русифікації” української мови, призвело до того, що певні видавництва та гуманітарні часописи, такі як “Критика”, “Ї”, “Сучасність”, “Книжник-review” тощо, ба навіть телеканали (СТБ), намагаючись відродити питомо українські правописні правила, виробили власні правописні системи, якими послуговуються у своїй роботі. Ми бачимо, що правописний хаос, який панує в Україні вже протягом майже чотирнадцяти років, призводить до розхитування навичок писемної мови та її правописних норм. Поза тим, занедбаність державної мови вказує на неналежний рівень цивілізованості українського суспільства.

              Звертаємося до Вас із закликом реанімувати роботу Національної комісії з питань правопису, повернувши до її складу провідних українських мовознавців, безпідставно вилучених з кон’юнктурних міркувань. Ідеться про видатних мовознавців сучасної України, що зробили великий внесок у розвиток та вивчення української мови, в утвердження її як державної. Це Андрій Бурячок, Іван Вихованець, Ніна Клименко, Віктор Коптілов, Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів, Павло Чучка, Іван Ющук. Зі складу Комісії також було вилучено відомих мовознавців української діаспори Олександра Гаркавця (Казахстан), Андрія Горняткевича (Канада), Михайла Лесева (Польща), Миколу Штеця (Словаччина). Також закликаємо Вас сприяти підвищенню статусу Правописної комісії шляхом виведення її зі сфери компетенції Міністерства освіти й науки та підпорядкування безпосередньо Кабінетові Міністрів України, як це було за часів прем’єрства В.Ющенка.

              Сподіваємося, що попри переобтяженість проблемами державної ваги, Ви знайдете час, щоб зсунути з мертвої точки розгляд цього вкрай важливого питання.

              З повагою,
              Ініціатори Звернення:
              Ольга Кочерга (кандидат фізико-математичних наук, термінознавець)
              Ірина Кучма (соціолог, менеджерка Міжнародного фонду “Відродження”)
              Андрій Кулаков (аспірант Інституту філософії НАНУ, “Лабораторія наукового перекладу”)
              Володимир Єрмоленко (аспірант НаУКМА, аспірант Школи вищих досліджень (Париж), “Лабораторія наукового перекладу”)
              Ірина Супрунець (“Лабораторія наукового перекладу”)

              * * *

              Секретар правописної комісії Л. Шевченко тоді глузливо відповіла на цей лист: «Нам імпонує ваша глибока зацікавленість проблемами української мови, у зв’язку з чим зичимо вам подальших творчих успіхів».

              Comment by maksymus — June 29, 2015 @ 21:13

              • Окрім того, засилля в чинному до сьогодні офіційному правописі норм, які утвердилися в періоди тотальної “русифікації” української мови, призвело до того, що певні видавництва та гуманітарні часописи, такі як “Критика”, “Ї”, “Сучасність”, “Книжник-review” тощо, ба навіть телеканали (СТБ), намагаючись відродити питомо українські правописні правила, виробили власні правописні системи, якими послуговуються у своїй роботі. Ми бачимо, що правописний хаос, який панує в Україні вже протягом майже чотирнадцяти років, призводить до розхитування навичок писемної мови та її правописних норм. Поза тим, занедбаність державної мови вказує на неналежний рівень цивілізованості українського суспільства.

                Це вже на рівні “зачем вы в нас стреляете”.

                Comment by app_s — June 29, 2015 @ 22:25

                • Два десятиліття ці розхитувачі навичок писемної мови повторювали одну фразу, приблизно такого змісту: «Нових норм вже дотримуються у журналах „Критика“, „Ї“, телеканалі СТБ та інших». Про те, що список «інших» дивовижно малий, що відхилення залишалися тільки кумедною фішкою, реформатори завбачливо не згадували.

                  Comment by maksymus — June 29, 2015 @ 22:35

                  • У той час, як у Росії демократизація мови призводила до її панування і в побуті, і в професійному спілкуванні зниженої мови, до розхитування мовних норм, українські шанувальники рідного слова, насамперед О. Пономарів, своїми зусиллями не допустили цієї руйнівної для тогочасного стану української мови тенденції і позитивними пуристичними діями утримали від падіння у прірву. Невтомна праця вченого з захисту нормативної мови, боротьба з суржиком сприяють виникненню в української спільноти почуття гордості за свою мову, за свою окремішність, індивідуальність.
                    :- )

                    Comment by app_s — June 30, 2015 @ 00:32

      • Шо, і Півторак теж? :)

        Comment by magner58 — June 29, 2015 @ 21:45

        • Свого часу неухвалення реформи завдячувало сущій дрібничці, якийсь процедурній невідповідності. З боку команди Німчука, головного протискувача змін, ще довго виходили пропаґандистські тексти з абсолютним переконанням, що реформа вже сталася й зміни були офіційно ухвалені більшістю голосів комісії. Називали дати засідань, постанови, пункти змінених правил тощо. Але тоді вони ще мали зважати на Русанівського, котрий програмою видав свій консервативний проект-2003, процедурні моменти (відсутність кворуму та под.) ще мали значення. Історія спроби реформ початку 2000-х дуже заплутана. Тільки галас у ЗМІ припинив на деякий час ті спроби.

          Потім через політичні обставини, революції й узурпації стало не до того. Але весь час з боку інституту Німчука в кожному номері їхнього журналу друкують безумні поради (переважно авторства Городенської, див. у списку) й часто дикі ухвали вченої ради. Пономарів (теж у списку) це взагалі маніяк реформи, його поради читати без конячої дози гумору неможливо. У такому розкладі головну роль відіграватимуть саме зухвалість і відірваність реформаторів при байдужості поміркованіших учасників.

          Comment by maksymus — June 29, 2015 @ 22:16


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: