Діаріуш або тиск слова

January 29, 2015

Український звук г. Опитування на сприйняття

Filed under: Опитування, Фонетика — maksymus @ 14:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.

<lj-poll-1997240> http://www.livejournal.com/poll/?id=1997240

15 Comments »

  1. Поперше цей звук не скрізь вимовляють однаково:
    1. На південному сході (на Дніпропетровщині) його вимовляють переважно як гортанний (ґлоттальний) (ɦ), тут він навіть перебрався до вимови російськомовних. Згадайте, як щиро його вимовляв Леонід Ілліч Брежнєв. 2. Натомість на північному заході (у деяких частинах Львівської обл.) можна почути щось подібніше до фарингального. Можливо під впливом польської фонетики, де, як ми знаємо, такий звук взагалі відсутній, хоч у деяких словах ми маємо hańba, ім’я Bohdan, де літера “h” вимовляється, як звичайнісіньке глухе велярне “х”. Я, наприклад, не раз і не два чув як галичани вимовляли ім’я Богдан, як [бОхдан] з наголосом на першому складі (наголос тут важливий, бо якби він був на кінцевому складі, то оте “х” перейшло б у дзвінкий велярний фрикативний [ɣ])
    3. Від людей з Київщини я чув теж щирий якісний гортанний (ґлоттальний) (ɦ), але, на жаль, я його дедалі рідше чую від ведучих і журналістів на українському телебаченні, які його часто замінюють на дзвінкий велярний фрикативний [ɣ] і дуже часто чую цей звук [ɣ] у рекламі, а також від політиків та й просто від киян, які стараються говорити по-українськи, але відчувається, що у побуті вони користуються скоріше російською мовою. Це, на жаль, стосується й артистів (акторів) для яких мова повинна б бути “the tool of the trade”.

    Comment by pisarczuk — January 29, 2015 @ 19:18

    • Я мав на увазі ідеальний звук, яким мовці його уявляють. Діалектні та позиційні особливості можна опустити.

      На жаль, не знайшов пристойних начитувань у мережі. У всіх таблицях, схоже, голоси людей, котрі не мають у рідних мовах відповідних звуків.

      Comment by maksymus — January 29, 2015 @ 22:52

      • Ну в такому разі, я вважаю, що мої симпатії щодо гортанного (ґлоттального) (ɦ) можна трактувати як мою ідею укр. звука Г. Таблиці ясно що дуже добре зроблені, та тільки дійсно таке враження, що начитують люди, для яких принаймні ті звуки, що нас тут цікавлять, не є рідними. А може б з уваги на те, що вас цікавить дуже обмежена кількість типів звуків (лише 2!), знайти для (ɦ) якогось чеського чи словацького або може західнословенського мовця, а для фарингального, нажаль, навіть не знаю, де й шукати, крім арабської.
        От що стосуеться велярного то тут дійсно беріть хоч Тулу, хоч Рязань, або хоч і рекламу з якогось з київських каналів.

        Comment by pisarczuk — January 29, 2015 @ 23:55

    • Я вважаю, що дзвінкий гортанний фрикативний неправильно озвучений у Вікіпедії (і не він один!!!) Саме тому мені не зрозуміло з цих записів, до чого більш схожий наш звук [г] . Проте, знаючи як вимовляється англійський звук [h], я впевнений, що [г] – це його тверда пара, тому це дзвінкий гортанний фрикативний.
      Якщо ввімкнути відео, де показують вимову цих звуків, то видно, що для утворення дзвінкого фарингального фрикативного потрібен дотик язика до стінок (не знаю чого там), а звук [г] я особисто можу вимовити, повністю висунувши язика.

      Comment by anonymous_lj — February 20, 2016 @ 01:27

  2. Мені фарингальний звучить більше як французьке R. Тобто він ближче до дзвінкого язичкового фрикативного (voiced uvular fricative). “Г” подібніший до гортанного.

    Але, як на мене, найближчий – дзвінкий м’якопіднебінний фрикативний (voiced velar fricative) – ɣ .

    В будь-якому разі, ні ɦ ні ɣ не передають англійське і німецьке h. Їхня h – це глухий гортанний фрикативний, який так і позначається – h. А то фігня якась, і не зрозуміти: чи то Гаус (Gauß), чи Гаус (House).

    Хайдеггер – гітлерівський прихвостень!!! ;)

    Comment by yulia_peacedove — January 29, 2015 @ 21:57

    • Звук ɣ — це звичайне південноросійське г. Наш приголосний пішов у розвитку далі (g → ɣ → ɦ).

      Comment by maksymus — January 29, 2015 @ 22:58

      • От аби в нього розвинулась ще й глуха пара, то в нас у питанні про Хоббіта не було б жодних проблем.

        Comment by pisarczuk — January 30, 2015 @ 00:01

        • ґ — к

          г — х

          Вже все маємо.

          Comment by euthanasepam — January 30, 2015 @ 01:16

          • Але ж благаю вас, будьте уважніші: http://www.yorku.ca/earmstro/ipa/consonants.html
            “х” то глуха пара до “ɣ” й ажніяк не до укр. “г” (ɦ)

            Comment by pisarczuk — January 30, 2015 @ 14:31

            • Для пари це неважливо. «Внаслідок виникнення [ɣ] або [h] опозиція за ознакою проривність — фрикативність у системі задньоязикових фонем вирівнялась: [k] — [х], [g] — [ɣ] або [g] — [h], однак на рівні дзвінких вона реалізується як лексично дуже обмежена, оскільки її проривний член ([g]) функціонує лише в словах звуконаслідувальних, афективних і деяких запозичених з інших мов». (Історія української мови. Фонетика. К., 1979, С. 170.)

              Comment by maksymus — January 30, 2015 @ 15:37

      • Ви запропонували послухати і сказати які звуки мені здаються ближче. Ніколи не була в південній росії, не знаю як там в них. Але за вікіпедівською таблицею мені почувся подібнішим ɣ . Хоча в таблиці yorku.ca, справді, ɦ – ближче.

        Пахнєт сєном над луɣами. :)))

        Comment by yulia_peacedove — January 30, 2015 @ 08:04

  3. Мабуть, такі опитування варто проводити інакше: подати кілька записів і попросити нічого не підозрюючу публіку визначити, до якого українського звуку найбільш подібний звук у записі.

    У мене фарингальний викликав асоціації в першу чергу із французьким r. Щодо гортанного, то там подібність із г хіба що в двох останніх записах, а тоді як в 3 і 4 ближче до х, в 5-му – до французького r, в перших двох взагалі важко вказати якусь певну подібність.

    Comment by irengloria — January 31, 2015 @ 03:29

    • Фарингальний і має викликати певні асоціації з [r]. У вікіпедійній табличці для прикладу цього звука наведено датський ravn, голландський rad, з мови сіу marazhud, бразильського діалекта Ріо-де-Жанейро armando (останній чудово чутно на Форво). Як туди потрапив український гортанний, історія заплутана. Справді, у нас його споконвіку називали фарингальним, але ж описували поруч з іншими слов’янськими. Здається, тут спрацював зіпсований телефон перекладів, адже навіть за СУМ-11 фарингальний пояснюють через гортанний.

      Comment by maksymus — January 31, 2015 @ 07:20

      • На лінґвофорумі згадували Зіндера і його, здається «Общая фонетика». Він розділяв два типи фаринґальних: верхні (арабський тощо), та нижні (український, чеський, німецький тощо), мотивуючи це тим, що ніяких гортанних приголосних бути не може, бо там нема чим їх артикулювати. Це просто інша система класифікації.

        Comment by drundia — February 8, 2015 @ 23:13


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: