Діаріуш або тиск слова

January 29, 2015

Український звук г. Опитування на сприйняття

Filed under: Мова, Опитування, Фонетика — maksymus @ 14:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.


<lj-poll-1997240> http://www.livejournal.com/poll/?id=1997240

 

January 26, 2015

Хоббіт

Filed under: Власні назви, Мова, Різне, Фонетика — maksymus @ 16:40

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Мовна практика інколи приносить приємні сюрпризи. В Україні щойно завершився прокат кіноепопеї «Хоббіт», знятої за творами Дж. Р. Р. Толкіна. Кожному, хто тримав у руках хоч якийсь український переклад казок про Середзем’я, така назва української версії фільму скаже багато. Прокатники вирішили виправити вживану з видання до видання художню адаптацію назви «Гобіт» на нормальну, якою вона і мала б бути з першого перекладу. Намагалися обрати «найкращий і наймилозвучніший варіант», як пояснили вони.


Рекламний білборд завершальної частини кінотрилогії «Хоббіт». Київ, станція метро «КПІ», січень 2015 р.

Вибір комерційної назви «Хоббіт» для прокату просто і легко посунув у бік працю літературних кабінетів, де викувані штучні схеми завжди важливіші за мовну стихію. Не уявляю, скільки за останні три десятиліття втратили в грошовому розрахунку українські книговидавці через вибір справді жахливого варіанта «Гобіт» на обкладинці, але кінопрокатники не наважилися відмовлятися від своїх прибутків просто через чиїсь пуристичні витребеньки. Тепер неважливо, скільки було перекладів і видань з «гобітами», всього за три кінопрем’єри варіант хоббіт у мережі переважає в десятки разів, назву на стендах і в рекламі побачило значно більше українців, ніж усі попередні наклади перекладів разом узяті.

При передачі англійської назви Hobbit ми стикаємося з двома проблемами. Це передача звука [h] і вибір між подвоєнням і неподвоєнням. Кожен з цих пунктів давно став ареною зіткнення прихильників різних способів адаптації іншомовних запозичень.

Хитання Г-Х та подвоєння в іншомовних назвах

January 21, 2015

Емоційний фронт

Filed under: Політологія — maksymus @ 22:28
Я люблю смотреть, как умирают дети.
В. Маяковський

Донецький аеропорт уже став символом цієї війни. Перша найважливіша новина останніх днів — ведуться бої з терористами за аеропорт. І неважливо ніщо інше. Поки вогневу оборону тримають там, російські бандити не поширюватимуть війну далі, на досі мирну країну.

Нещастя, що їх несе з собою «російський світ», найкраще розумієш через трагедії звичайних людей, котрі нині опинилися на межі протистояння з ордою. Битва за стратегічні об’єкти відбувається часто в житлових масивах. — За що з нами так? — кричать, не змовляючись, заплакані жінки на камери перед руїнами будинків, перед загиблими від обстрілів родичами. Читати запис далі…

January 8, 2015

Конфлікт світів

Filed under: Політологія — maksymus @ 11:51

 
Терористичний акт мусульманських фанатиків у Франції знову ставить під сумнів можливість мирного співіснування різних людських світів. Світу ненависті, несвободи, консерватизму, релігійних забобонів, політичних репресій, хоч якому богові чи ідеології служать, і світу лібералізму, відкритості, свободи слова й думки. Читати запис далі…

“Зірка” та “зоря”

Filed under: Синоніми — maksymus @ 10:32

Автор a_burlaka. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

    Шановні, є таке питаннячко: які існують нюанси вживання слів “зірка” та “зоря” щодо астрономічних об’єктів? Чи це повністю рівноціні слова, чи одне із них більш літературне, ніж інше?

January 4, 2015

Порівняльний статус мов

Filed under: Мова, Політологія — maksymus @ 20:42

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Бажаєте впливати на світ? Правильно оберіть мову!

Про нещодавно проведене дослідження статусності світових мов розповідає оглядова стаття Майкла Ерарда:

«Ронен [Shahar Ronen] і його співавтори з МТІ, Гарварду, Північно-Східного університету й Університету Екс-Марсель, проаналізувавши Твіттер, книжкові переклади й Вікіпедію, розв’язали проблему [визначення статусності мов] за допомогою опису трьох ґлобальних мереж. Мережа книжкових перекладів показує на схемі, скільки книг перекладено на інші мови. Скажімо, книга, що вийшла на івриті й перекладена на англійську й німецьку, буде представлена у вигляді стрілок од івритського вузла до англійського та німецького. […]

У всіх трьох мережах англійська виглядає головним вузлом і має найбільшу кількість зв’язків, повідомляють дослідники на сайті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences. Однак мережі також демонструють наявність кількох „проміжних центрів“ — таких, як французька, німецька й російська, що виконують ті ж завдання в дещо меншому масштабі. […]

Мережі також підказують, що слід робити державам і мовним спільнотам, щоб збільшити своє міжнародне значення. „Якщо я хочу, щоб моя національна мова могла відігравати важливішу роль, я повинен вкладати кошти в переклади та заохочувати людей писати твіти національною мовою, — каже Ронен. — З другого боку, якщо я хочу, щоб наші ідеї якомога ширше поширювалися, нам знадобиться друга мова, добре зв’язана з іншими мовами“.

Для вихідців з неангломовних країн вибір англійської в якості другої або третьої виглядає цілком очевидним. А от англомовним, здається, має сенс віддати перевагу іспанській, а не китайській, принаймні, якщо вони хочуть поширювати свої ідеї в письмовому вигляді.»

Сайт дослідження Global Language Network: http://language.media.mit.edu/visualizations/books
 

January 3, 2015

Слово є, а поняття немає

Filed under: Мова, Політологія — maksymus @ 10:07

 
Колись Кучма ще за часів прем’єрства розпачливо кинув історичну фразу: «Скажіть, яку державу будувати, і я вам її збудую». У такій невизначеності тривалий час перебуває не тільки колишня радянська номенклатура, а й усе українське суспільство. Саме ця приємна для населення невизначеність, всеохопна багатовекторність, відмова від розбудови національної держави була радо підтримана на перших же виборах часів незалежності. І саме вона, відкладанням відповіді на питання про те, яку державу будувати, призвела до двох революцій, двох спроб вирватися з пострадянської невизначеності. Майдани давали певну відповідь, суспільство ж її не бажало сприйняти першого разу, схоже, не бажає сприймати знову. Читати запис далі…

Powered by WordPress.com.