Діаріуш або тиск слова

December 23, 2014

Коробка з логісторами

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 19:32

 
Пригадую чудове коротке оповідання Євгенія Дрозда, мінського письменника-фантаста, опубліковане колись у журналі «Юний технік», де логічні парадокси подорожей у часі були розв’язані досить цікавим чином. Автор сфантазував, що для того, щоб змінювати минуле, треба витрачати стільки ж енерґії, скільки потребуватиме усунення всіх наслідків цієї події. Наприклад, якби герой оповідання повернувся в машині часу й намагався б пересунути зернятко, з якого виросло дерево, то часова інерція не дозволила б цього зробити без колосальних зусиль. На відміну від зернятка, що пролежало цей час просто на поличці. Тож значущі події з наслідками практично неможливо змінити. Проте герой оповідання знаходить спосіб змінювати з минулого не теперішнє, а майбутнє, так само, як його можна змінити з теперішнього часу. «Коробка з логісторами», відправлена в минуле, рятує людей у майбутньому.

Сюжет простий, але він є цікавою аналогією того, як працюють національні історії. Теперішнє не змінити, але вибором певного історичного наративу народи можуть змінювати своє майбутнє. Орвелл сформулював це так: «Хто контролює минуле, той контролює майбутнє. Хто контролює сучасне, той контролює минуле». Не можна змінити хрещення київського князя варязького роду в грецькому місті, але цілком можна цю подію назвати священним витоком Московії і пробувати жити в новостворюваному таким наративом майбутньому.

Державна дума РФ, яка в них контролює сучасне, вирішила погратися в правонаступника СРСР і скасувати передачу Кримської області від однієї республіки до іншої, намагаючись змінити теперішнє. Не здатний подолати інерцію лавини історичних подій, що послідували за передачею, від формальних змін конституцій республік, міжнародних договорів післярадянських часів, не здатний змінити збройне захоплення російськими військовими адмінбудівель й імітацію референдумів, Кремль, проте, цілком здатний зміною образу минулого змінити своє майбутнє. Це майбутнє, як видно, — майбутнє бандита, договори з яким не варті паперу, на якому написані. Бандита, у якого в сучасності щось пішло не так.

Додаток. Навздогін російські депутати висунули пропозицію скасувати моральне й політичне засудження введення військ в Афганістан, ухвалене на злеті радянської хвилі демократизації. Цілком логічне рішення, якщо знову взялися за збройне втручання в справи сусідів, то треба буде ставати дрімучішими за Політбюро.
 

Powered by WordPress.com.