Діаріуш або тиск слова

November 28, 2014

Присідайте – пожежні

Filed under: Різне — maksymus @ 08:00

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Учора новообраний спікер Ради постійно запрошував депутатів присідати. Ні, він запрошував зовсім не фізичні вправи робити, а просто сідати на робочі місця. Звідки взялося присідання, зрозуміло. Така заміна дієслова сідати на присідати (сідати ненадовго) завдячує блатному забобону, згідно з яким запросити сісти означає наврочити «сісти у в’язницю». Для голови ВР і депутатів це, напевно, слушний забобон. (Гройсман: Прошу присідати. Хочу поздоровити з днем народження Юлію Тимошенко.)

Ще один відомий забобон часто проявляється в чергах. Запитати, хто останній, теж означає наврочити. Тому останній замінюють на крайній. Цей забобон доходить до крайнощів у небезпечних обставинах. Кажуть, у зоні АТО рейс ніколи не назвуть останнім, щоб не наврочити.

На відміну від російської мови, в українській пожежними бувають тільки засоби, техніка, приладдя, а працівники пожежних команд є пожежниками. Проте забобон, що відокремлює пожарных (фахівців) од пожарников (погорільців) переноситься з російської і до нас.

У деяких реґіонах забобон «закудикивати» дорогу має наслідком вираз де ти йдеш? замість куди йдеш?

А які ще забобони пригадаєте, що мають наслідком заміну мовних засобів?
 

November 27, 2014

Недоторканність

Filed under: Історія, Політологія — maksymus @ 10:03

 
— Молоко свіже? — запитую продавця. — Яготинське! — той нахвалює товар, зовсім не згадуючи, що продукт лежить уже кілька днів. Питання і відповідь, усе на місці. Ухильна відповідь потрібна продавцеві, щоб поховати головне питання в супровідних обставинах. Після цього інформація про свіжість молока вже не є головним предметом розмови.

Так само працюють політичні вкидання. На складні суспільні запити політик дає найпростіші відповіді, ховаючи суть проблеми за порожніми гаслами. І популістський мотлох постає в центрі обговорень. Читати запис далі…

November 25, 2014

Погроза голодом

Filed under: Політологія — maksymus @ 21:25

 
Два тижні тому в уряді ухвалили постанову № 595 про тимчасовий порядок фінансування окупованого Донбасу. Цим рішенням припиняються бюджетні виплати на території, де «органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». Після кількох місяців вагань український уряд офіційно наважився на, фактично, евакуацію звідти будь-яких залишків присутності держави. Слово переміщення вжито в документі сімнадцять разів щодо установ, підприємств і організацій окупованої частини Донецької й Луганської областей. Україна офіційно залишає Донбас бойовикам. Читати запис далі…

November 22, 2014

Голодомор і голодомори

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. głodomór, głodomora «той, хто голодує» (діал. głodomórz «бідак, жебрак», діал. głodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

Читати запис про назву Голодомор далі…

November 21, 2014

Почалося по всій країні…

Filed under: Політологія, Розваги — maksymus @ 13:33

 
Є старий анекдот про те, як інтеліґент у тролейбусі мовчки нервував і довго дивився на годинник, щоб наважитися попросити хама зійти з ноги, а коли подумки виділений час сплив, то спересердя не витримав і влупив у морду. Парубок же, котрий стояв поруч з ними, зрозумів нервову поведінку інтеліґента як сиґнал, що «по всій країні почалося», і що тепер можна.

Рік тому в українців урвався терпець і почалося по всій країні. Для персонажів анекдоту все скінчилося протоколом у міліції. Як завершиться в нас, ніхто ще не здогадується. Серед виграшів року була зміна режиму, розворот України в європейський бік, проведені дві виборчі кампанії, що повернули владі втрачену демократичну леґітимність. Нова надія. Але й програшів вистачає. Провалені політичні, економічні й судові реформи перших півроку, був окупований Крим, неоголошена війна на Донбасі перетворилася на затяжну. Але є надія. Головне, тепер системні зміни не вимагатимуть од горожан нервового очікування визначеного часу чи якихось сиґналів про початок. Усе відбуватиметься як треба, and that’s the way it is.

* * *

Згаданий анекдот, необережно розміщений в якійсь мережі підданим РФ, був визнаний Іжевським районним судом за екстремістську публікацію, а проти блоґера відкрито кримінальну справу по статті за розпалювання міжнаціональної ненависті. Значить, там усе ще сподіваються на початок…
 

November 20, 2014

Пані студент

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 19:08

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Тема однакових ґендерно-нейтральних назв професій у мовах з граматичним родом має продовження. Поки в Лейпциґу триває експеримент з «паном професоринею» в офіційних документах вишу на іншому кінці світу, в Вологодському університеті пішли традиційнішим шляхом.

У Вологодському державному університеті видали постанову, що забороняє використовувати у внутрішній і офіційній документації слово «студентка». Тепер учнів як чоловічої, так і жіночої статі називатимуть тільки студентами. «Надати студенту академічну відпустку з причини вагітності та пологів», — такі формулювання вже використовують в університетських наказах.

СеверИнформ

 

November 14, 2014

Джезва і турка

Filed under: Синоніми — maksymus @ 08:25

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У київських крамничках металевий кавник, посудину з ручкою для приготування кави, нині називають виключно туркою. Випадково виявив, що практично ніхто з продавців не розумів, коли їх просили показати джезву, звичну для мене з дитинства назву кавника. На варіанти звертають увагу і в художніх текстах:

        — Це у тебе спеціально для кофе маленька каструлька з держаком? — знову змінив тему Дерев’янко.
        — Ага! Турка називається. Вгорі звужена, щоб піна, коли піднімається, утворювала пробку, і аромат не втрачався даремно.
        — Маленька дуже.
        — А турка чим більша, тим гірша. Піна повинна гарно підніматися. На Сході кажуть: піна — обличчя кави!
        — Соня називає нашу таку каструльку джезва, — повідомив Шура знічев’я.
        — Певно, арабський варіант, не чув. А у мене по-турецьки…
        (Юрій Обжелян, «Останній караван», 2004)

Цікаво, джезва (тур. cezve) і турка це свідчення різного територіального вживання, чи вікового розподілу?
 

November 4, 2014

Клятва вірності прапору

Filed under: Мапи, Політологія — maksymus @ 10:08

 
Коли підглядаємо в розвинутих країнах моделі розбудови суспільства, щоб нарешті видертися з пострадянської руїни, нас цікавлять переважно великі масштаби. Такі, наприклад, як загальна організація розділення гілок влади, або принципи функціонування ринків, банківської системи, преси, бібліотечних мереж чи кінотеатрів. Ми не бачимо, як кожна країна підтримує свої успішні політичні, економічні й культурні системи на непомітних маленьких рівнях. Таких на перший погляд незначних, а проте дуже важливих у загальній структурі, як те класичне «англійці ґвинтівки цеглою не чистять». Читати запис далі…

November 1, 2014

Роль ідіота

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 19:02
С «лейкой» и с блокнотом, а то и с пулемётом…

Сама стрілянина російського актора в журналістському камуфляжі по українських захисниках аеропорту мене не надто вразила. З самого початку вторгнення московські журналісти ведуть не тільки інформаційну війну, супроводжуючи терористичні напади своєї держави замовленою картинкою, а й цілком звичайну; не бракує фотографій і відео росіян зі зброєю і написом «Преса» на одязі. Таке маскування нічим не відрізняється від іншого маскування російської інтервенції, не гірше за форму бутафорських козачків, «зелених чоловічків» чи камуфляж бойовиків. Читати запис далі…

Powered by WordPress.com.