Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.
У літературній українській мові немає одного слова на позначення корабельної аварії, корабельної катастрофи, розбиття корабля (рос. кораблекрушение, англ. wreck, shipwrecking, фр. naufrage). Проте впливові мови змушують раз у раз ентузіастів пропонувати публіці власні варіанти. Одну з таких спроб викувати український відповідник можна бачити в експериментальному словнику Кримського (1924-), де упорядники, схоже, просто вигадали та скалькували навмання кілька слів для перекладу: рос. Кораблекрушение — троща, потрощення, розбиття, аварія корабля, кораблегибель, кораблегин.
Чому виникає підозра про вигадування навмання? Бо запропоновані переклади не трапляються в літературі, яку могли мати упорядники, а також добре видно прозору логіку наївних пуристів крушити-трощити-троща, гинути-кораблегибель-(*кораблезагин)-кораблегин. При цьому наявність власне української народної трощі «очерет, тростина» кувальники зовсім не брали до уваги, при швидкому вигадуванні завжди не до того.
Діаріуш або тиск слова 
Шкода, що не кораблелам.
Comment by TheDarkMax2 — September 5, 2019 @ 12:18
Навряд чи це можливо: криголам, розлам, перелам, пролам.
Comment by maksymus — September 5, 2019 @ 15:24
Цікаво, що рос. «авиакрушение» замість більш поширеного з 1980-х років «авиакатастрофа» засвідчується значною мірою у неросійських авторів. По списку «Книг Ґуґла» прізвища авторів, що його вживали, українські, татарські, вірменські. Скажімо Тарасов — сахалінський, не з корінних російських територій, а автор статті 1978 року — Кандиба.
Якби можна було підтвердити корпусом, це могло бути наслідком пуристичних тенденцій, ще радянських, в національних республіках.
Comment by maksymus — February 4, 2020 @ 15:20
Reblogged this on Наша писемність and commented:
У якості передмови до допису “Летюча тростина, або Шуміла троща 2”.
Comment by UeArtemis — June 18, 2022 @ 08:11