Російські терористи одержали з Російської Федерації новітні протиповітряні ракетні комплекси російського виробництва і російських фахівців, здатних їх запускати, щоб потім вихвалятися у своїх бойових зведеннях на російських сайтах під оплески вдячних російських користувачів, що збили черговий український літак. «Валяються десь за шахтою… птичкопад». Бандити встигли порадіти смертям мирних пасажирів малайзійського Боїнґа-777, ще не розуміючи, що трішки помилилися. Тепер кинулися на місце падіння збирати уламки, замітати сліди злочину, щоб не було можливості провести розслідування.
Наша дуже маленька земна кулька… Здавалося б, який стосунок має Голландія чи Малайя до імперського гнійника, що його жадібні сусіди роздряпали на Донбасі? Та на різних кінцях світу, може, й не чули про те, що якийсь невідомий Торез захопили озброєні російські бандити. Ба ні! і там, у далеких країнах чудово розуміли, що російська аґресія рано чи пізно їх стосуватиметься безпосередньо, тож офіційні представники Нідерландів та Малайзії голосували за відому резолюцію ООН по Україні. Але цього політичного вияву занепокоєності й стурбованості виявилося замало, щоб зупинити войовничий Кремль. Замало, щоб триста іноземних пасажирів не лежали тепер разом з українцями жертвами не своєї війни.
Усе зв’язане з усім у маленькому світі. Десь там будують електроавтомобілі з автоматичним водієм, сонячні електростанції, величні віадуки, красиві споруди, креслять плани накриття міст куполом, вивчають, як виростити нові врожаї, зберегти природу. Спокійно здійснюють величні людські прориви в невідоме. А тут країна-терорист, через нездатне керування неспроможна брати участь у світовому концерті на рівних, розвивати разом з усіма людський потенціал на своїй безкраїй ділянці суші, замінює справжню велич спробою нових загарбань, забираючи інших з собою у домовину.
Діаріуш або тиск слова 