Кримськотатарська притча про військове забезпечення

 

Як оджа Насреддін вилікував зброярів султана

        Одного разу султан оголосив сусідам війну, і тут йому донесли, що всі його зброярі захворіли страшенними лінощами. Ані погрози, ані прокльони не допомогли. Що робити? Тоді один з візирів сказав:
        — О падишаху! Знай, що тільки одна людина у світі може вилікувати твоїх майстрів. І ця людина — оджа Насреддін.
        — Негайно покликати Насреддіна! — наказав султан.
        Хоч як відмовлявся оджа, хоч як запевняв, що ніколи не був лікарем, притягли його в палац до султана:
        — Можеш вилікувати моїх майстрів? — запитав султан.
        — Чого ж ні? — сказав Насреддін (а що йому залишалося робити?). — Дай мені десять тисяч червінців, і я врятую болящих од недуги.
        Султан звелів видати йому гроші. Пішов Насреддін до зброярів, уважно оглянув ледарів.
        — Так, — сказав, — вони дуже хворі. Треба поспішати. Агов, хто там? Розведіть у дворі багаття.
        — Навіщо це, оджа, вам багаття? — поцікавився один з болящих.
        — Як навіщо? — відповів Насреддін. — Я буду лікувати попелом того з вас, хто хворий сильніше за всіх. Нумо скажіть, кому з вас зовсім зле?
        — Я здоровий, — сказав один з майстрів.
        — Я теж, — приєднався до нього другий.
        — І я вилікувався, — закричав третій.
        — І я! І я! І ми теж! — понеслося з усіх боків.
        І не встиг Насреддін розвести багаття, як в палаті не залишилося жодного хворого.