Після гучних європейських поїздок та урочистої інавґурації Порошенко кудись зник. І цілий тиждень я нічого про нього не чув, не бачив виступи з екранів. Не здивуюсь, якщо він узагалі нічого не робив, а святкував чи там завів собі якесь нешкідливе хобі, на кшталт малювання чи бджолярства. Я майже не іронізую. Непомітність керівника держави мені подобається більше за постійну патерналістську присутність у кожній шпарині. В ідеалі обиватель не повинен перейматися навіть його ім’ям. Власне, з тими мізерними повноваженнями, що їх має теперішній Президент України, краще мовчати, ніж говорити загальні фрази, аж поки вороженьки самі не згинуть, як роса на сонці. Ба ні, все ж іронізую. Під час зовнішньої аґресії непрацездатність механізмів національної держави відчутна кожному обивателеві, надто тим, хто вже змушений був стати біженцем у власній країні. А повернути ці механізми до належного стану можна тільки надавши нову виборону народом леґітимність усім імітаційним раніше гілкам влади, починаючи з перевиборів Верховної Ради.
* * *
На повному серйозі в пресі обговорюється побудова довжелезної прикордонної стіни на східному кордоні України. Причому тільки в тих областях, де виявилися зруйновані державні органи влади та спецслужби. Від варварів, від «білих ходоків», від здичавілих Інших завжди хочеться відгородитися якнайкраще, хоч стіною до неба, хоч ровом з крокодилами, це бажання чудово зрозуміле. Але перед тим, як витрачати кошти на зведення нового Змієвого валу, заводити прикордонних собак та контрольно-слідову смугу, краще спершу зрозуміти, чому така стіна не потрібна в Чернігівській та Сумській областях, хоча там проходить той самий небезпечний кордон, але була б дуже корисна для захисту спокою українців од Харкова до Маріуполя.
Якщо вже візьмуться зводити, згодиться досвід побудов і призначення подібних оборонних споруд з сивої давнини. Здається, Коллінґвуд досліджував продовження Адріанового валу на узбережжі, припустивши із загальних міркувань потребу в існуванні сторожових веж. Можливо, нам почати треба з таких веж спостереження і системи реаґування на диверсійні групи, а вже потім переходити до зведення суцільних бетонних блоків.