Діаріуш або тиск слова

May 20, 2014

Морс Пекхем. Дарвінізм та дарвіністицизм

 
Продовжу наше знайомство з американським культурологом Морсом Пекхемом (див. короткий загальний виклад його ідей). Цього разу пропоную переглянути класичний нарис про дарвінізм.

Морс ПЕКХЕМ
ДАРВІНІЗМ ТА ДАРВІНІСТИЦИЗМ

        Усім відомо, що публікація «Походження видів» справила величезний ефект, що ця книга глибоко вплинула на англійську та Західну літературу з моменту появи наприкінці листопада 1859 року. Проте, коли хтось намагається порахувати зачеплених авторів і склаcти список книг та перелік цитат, що демонстрували б дарвінівський вплив і дарвінівські припущення в романах, поемах та есе, наче туман стає перед очима, через який ледь помітними є проблиски чогось, що може бути, або ні, елементами справжнього дарвінізму.
        Безперечно, в цьому полягає перша проблема. Що таке дарвінізм? Або, принаймні, що таке дарвінізм, що знаходиться в «Походженні», єдиний дарвінізм, який мене тут цікавить. Ім’я Дарвіна притягнуло до себе тисячі всіляких ідейок, що їх точно не знайти в його книзі, а деякі з них сам Дарвін, якби про них дізнався, напевно відкинув би. { Наприклад, було сказано мільйон разів… }

 

5 Comments »

  1. Складається враження, що іноді над перекладом тяжіє англомовний варіант – конструкція фраз і вибір лексики місцями виглядають не зовсім природно. Спробую відмітити декотрі фрагменти.

    …Проте, коли хтось намагається порахувати зачеплених авторів [авторів, на чиїх творах вона позначилась] і склаcти список книг та перелік цитат, що демонстрували б дарвінівський вплив і дарвінівські припущення в романах, поемах та есе, наче туман стає перед очима, через який ледь помітними є [пробиваються] проблиски чогось, що може бути, або ні, елементами справжнього дарвінізму.

    …Або, принаймні, що таке дарвінізм, що знаходиться [викладений] в «Походженні», єдиний дарвінізм, який мене тут цікавить.[в оригіналі крапка? Речення сприймається як запитальне] … Наприклад, було сказано мільйони разів і буде повторено ще мільйон [буде повторено ще стільки ж], що для Дарвіна конкурентна боротьба між видами та окремими представниками видів це єдиний механізм направляючої і проґресуючої еволюції. Таким чином, його вихваляли за відкриття того, що в капіталізмі й зв’язаних із ним та похідних цінностях була віднайдена природна система соціальної та економічної організації, яка забезпечує проґрес людства; і проклинали за те, що він призвів людей до зневірення в на вигляд очевидній істині [довелось відкинути очевидну на перший погляд істину], що [за якою] притаманна людині нормальна поведінка це кооперація, гармонія та любов. Проте завжди буває перевідкрито [що значить “завжди буває перевідкрито”? можливо: “інші дослідники згодом перевідкрили”? або “згодом було встановлено/з’ясовано”?], що в природному відборі так само працюють механізми кооперації, як і конкуренції [механізми кооперації присутні/працюють не меншою мірою, ніж конкуренції]. Крім того, часто стверджують, що Дарвіну не вдалося збагнути елемент кооперації, тому що він сам був продуктом суспільства laissez-faire: особливо марксисти надавали монументального значення цій обставині. [цій обставині надавали виняткового значення насамперед марксисти]

    …По-перше, це відбувається або завдяки використанню термінів, що вже самі по собі впроваджують цінності у дескриптивний конструкт, або коли дескриптивні терміни спотворюються через приписування словам морального значення, а їх авторові морального задуму. Коріння цієї помилки сходять до стародавнього повчання [вчення] про Природу як основну модель для Правильної Поведінки. Не дивно, що постійно припускають, що [Тож не дивно, що постійно/часто/зазвичай вважають, ніби] «Походження» спирається на моральні припущення: погляд, що ціннісне твердження може бути підтверджене в той самий спосіб, як і емпіричне або прогностичне, досі переросла тільки незначна кількість людських істот, і то тільки в невеликій частині їхньої поведінки. Труднощі постали тому, що Дарвін не мав слова «екологія» [за часів Дарвіна / у працях Дарвіна не було слова «екологія»]. Однак Фактично, він був екологічним мислителем…

    …Звідси неусвідомлене приписування «Походженню» певної метафізики. Дарвін, як стверджують [Стверджують, що Дарвін], відкрив Закон Еволюції, згідно з яким Усесвіт характеризується постійним зростанням багатства, складності й досконалості. Це Спенсер сформулював Закон Еволюції, але в «Походженні» немає такого закону. [Однак Закон Еволюції сформулював Спенсер, а в «Походженні» його ще немає.] Насправді [Натомість?], в четвертому виданні є коротке, але вкрай важливе місце на початку четвертого розділу, в якому Дарвін особливо заперечує будь-яке знання, або будь-які твердження про Закони Природи, що їх він ясно називає розумовими зручностями, або конструктами. Він був учений, а не мораліст і метафізик, і пам’ятав про це. На жаль, більшість гуманітаріїв тоді й тепер мають замало поняття про науковців-природничників, і чим вони займаються [як тоді, так і тепер погано уявляють, чим займаються науковці-природничники]

    Щось закінчилось натхнення і рамки коментаря :-) Думаю, я запропонувала не завжди вдалі альтернативи, але принаймні позначила фрази, які сприймаються дещо штучно. Взагалі, хоча це науковий переклад, однак трохи літературніша обробка була б не зайвою.

    Comment by irengloria — May 21, 2014 @ 04:55

    • Спасибі, я ще доводитиму текст до кінця.

      Comment by maksymus — May 21, 2014 @ 07:59

    • Автор має цікавий стиль, який важко перекладати науковою мовою.

      -to tally up the writers affected — підрахувати уражених, зачеплених, здається, точніше.
      – said a million times — «мільйон» тут вжито як щось незліченне, тому якось не виходить другий раз замінити на «стільки ж», тобто певну кількість.
      – for having led men to disbelieve — тут важливо саме зневірення.
      – Again, it is always being rediscovered — Проте завжди буває перевідкрито — я теж не в захваті від цієї фрази.
      -Marxists are particularly grand and imposing on the subject. — нічого, крім монументальний, не спадає на ум.
      -Darwin did not have the word “ecology.” — я відмовився від зміни цього речення. Він не «не знав», а «не мав».

      Comment by maksymus — May 21, 2014 @ 08:56

      • > said a million times

        Але ж у нас в таких випадках природніше казати сотні чи тисячі разів, а не мільйон. Може, вийти через “буде повторено ще не раз”

        > for having led men to disbelieve

        З believe відома проблема, адже воно має більш когнітивний відтінок, ніж наша віра. Зневіритись часто означає здатись, а тут підходить радше бути змушеним відмовитись від переконань. Наприклад, коли опонент навів аргумент, після якого відстоювати свою позицію вже неможливо, ви, описуючи цю ситуацію, мабуть, скажете “я змушений відмовитись від своєї позиції”, а от “я зневірився в ній” буде доречнішим після численних безуспішних спроб її реалізувати. Так що як варіант – “що людям довелось відмовитись”.

        > Marxists are particularly grand and imposing on the subject.

        Я мала на увазі передусім зміну структури речення: в англійській акцентоване слово часто стоїть на початку речення, тоді як у нас – в кінці.

        > Darwin did not have the word “ecology.”

        Може, тоді не вживав? Бо не мав слова веде до думки, що або за його часів не було цього слова, або що в його лексиконі його не було. В будь-якому разі, в цьому випадку так і хочеться перефразувати через “не було”.

        Comment by irengloria — May 21, 2014 @ 14:15

        • Про мільйон разів у нас теж кажуть. Зі зневіренням можна сказати з певністю, що автор мав на увазі саме віру, з огляду на побудову речення, яке він цілком міг підгледіти в якомусь із текстів XIX ст. Наприклад: The discoveries of Herschel do not lead men to disbelieve in God.

          Взагалі, я дотримуюсь принципу мінімального втручання при перекладі. Все ж має залишатися автор, який вирішив сформулювати речення саме так. Пекхем полюбляє гратися словами, і мені здається, що краще при перекладі помилитися стилістично і вжити неоковирність там, де я пропускаю значення через необізнаність, ніж пробувати замінити смисл на свій смак. Як приклад, вираз із цього нарису the sparrow’s fall. Якби не подивився в літературі, не зрозумів би, що це відсилка до новозавітного порівняння. Але при стилістичному вирівнюванні міг би вигдати якесь своє значення.

          Comment by maksymus — May 21, 2014 @ 18:48


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: