Наживо — спроба опису значення

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Неологізмові наживо в тому значенні, в якому його зараз інколи вживають у ЗМІ, вже виповнилося п’ятнадцять років. Для неологізмів це вік підлітковий, критичний. Йдеться про те, чи потраплять нарешті нові значення прислівника до словників, і яку саме прописку одержать у стандартній мові.

Ніяк не можу звикнути до цього дуже неестетичного, як на мене, незграбного слова. Коли бачу на екрані телевізора напис «Наживо», неприємні асоціації стають однією з важливих підстав перемкнути канал. Як кажуть у мережевих обговореннях, «ріже вухо». Мені досі не вдається збагнути його значення і коректну сферу вжитку. Неологізми ж завжди спершу вживаються навмання, навіть любителі модного слівця часто самі не впевнені у значенні, наділяють його власними уявленнями. Проте прислівник наживо трапляється не тільки на екранах як жарґон телевізійників, його можна знайти в текстах, в мережевих виданнях, зустріти в розмовному вжитку. Тому спробую підійти до розуміння значення від джерел, починаючи з історії появи і вживання.

(Приклади до 1998 року.) Прислівник наживо має давню історію, він з’явився задовго до появи прямих ефірів. У словнику Грінченка, скажімо, він описується як «на життя» з прикладом з журналу «Основа» (1861): «Пив горілку не наживо, а на смерть». Народна приказка про пиття «не наживо, на смерть» переходить з видання до видання.
Друге значення подибуємо в словниках 1920-х. Перекладаючи російський прислівник наживо, взятий певно у Даля, укладачі словника Кримського дають українські відповідники «на швидку руку, похапцем; на живу нитку», але українського наживо не знають. У той самий час Ніковський (1927) вже для українського наживо подає значення «на живу» та «наспіх, наскоро».

До початку нового тисячоліття прислівник трапляється дуже нечасто. Окрім поширеної приказки про пиятику, кілька авторських вольнощів трапляються порізно:

• А старий боярин Судиславич, показуючи всім на живо будовані замочки при всіх устях рукавів дунайських, говорив радісно… (Осип Назарук, 1918)
• Не все, що я записав в щоденнику «на живо» може бути цікавим для теперішнього читача. (Орест Корчак-Городський, 1942)
• Під рукою понесла крихітну домовинку на цвинтар, ломом видовбала ямку, тихо, мов у купіль, опустила туди те, що наживо приросло до серця, і не одна грудка розтала синьо під горенкуватим теплом сліз. (Валентина Зубова «На довгій ниві», 1969)
• …показуючи «на живо» дію таємного механізму людської психології. («Український календар», Варшава, 1971)
• …відрізавши їм язики, вуха і носи, виколовши очі і здерши з мучеників на-живо шкіру. (Український архів, Т. 27, 1972)
• То видів Рай — нашу Ріку — у сні. А пекло бачив наживо: це як колов живого німака багнетом, а він мене колов в ніженьку мою дорогеньку… (Дмитро Герасимчук «Ріка», 1987)
• Отже це лиш один етап у просто диявольській роботі, яку треба би хіба назвати «вимотуванням наживо людських нервів». (В боротьбі за українську державу, 1990, С. 586)

Можна виділити значення «на життя», «наскоро», «заживо» та щось протилежне сну — «насправді, на власні очі».  

Нове життя у прислівника почалося наприкінці 1998 року, коли на київському «Радіо Столиці» (FM 105,5) виходить програма «Наживо», де транслювали живі (live) виступи музичних виконавців. Очевидно, назву надихнув, з одного боку, полонізм (na żywo), а з другого, російські розмовні прислівники живьём «живцем, живим», вживую: «1) Особисто, безпосередньо (не в запису, без фонограми); 2) на власні очі». Навряд чи може йти мова про вплив болгарського на живо. 2000 року вийшов альбом «НА!ЖИВО» групи «Брати Гадюкіни»

(Вживання прислівника наживо до 2005 року.) Прислівник потроху набував нового значення і поширення, і до Оранжевої революції спостерігаємо таке вживання:

• Але розвинена система премій, стипендій, гонорарів за виступи «наживо» дозволяв і їм жити з власної творчості («Слово і час», 1999)
• Мене Юрко запевнив, що майданне дійство на основі «Тараса Бульби» буде лише етапом для створення повноцінної модерної опери. «Але і на майдані все має бути наживо!» — наполягав я. (Віктор Неборак, 2003)
• I ми, нарешті, зможемо переслухати все, від першої до останньої ноти, наживо, нікуди не кваплячись. («Сучасність», 2003)
• Така музика, як на мене, потребує відповідної атмосфери, відповідного місця, ситуації, топографії врешті. І лише «наживо», live. (Тарас Прохасько, 2003)
• Відчувається, що замовлення виконувалося, як тепер прийнято мовити, «наживо»… (львівський країзнавець Я. Польовий, 2002)
• Знаєте, як вона малює квіти? Підсяде і малює. Наживо. Ніколи не зірве! (Лесь Танюк «Щоденники 1960-61», 2000)
• Свого роду модифікація таємного «грецького вогню», яким греки наживо спалювали чужі флоти… (Лесь Танюк «Щоденники 1966», 2000)
• Воно й по телевізору — феноменально, а наживо?! […] і деколи його гумористичне настановлення на цю тему ріже мене наживо. (Лесь Танюк «Щоденники 1963», 2000)
• Зірочка у центрі ордена-жаби яскравішає, немов наживо-сріблена радянська копійка. (Володимир Єшкілев, 2002)
• Голови у цих персонажів призимкуваті та досить наживо модельовані тілесні партії. (Матеріали конференції, 2003)
• Але в ім’я життя і коли під рукою нема ніяких інших засобів для порятунку пацієнта, хіба хірург не ріже наживо? («Березіль», 2005)
• …все на живо, все по-справжньому (Сергій Жадан, 2005)

 

Таким чином, у прислівника з’явилося нове значення «безпосередньо, без фонограми» про виконання музики, а також продовжують траплятися випадкові авторські вживання, що по-своєму обігрують «живцем, живо».

Новорічна пряма трансляція Євромайдану на каналі «24». Загальна картинка має підпис «Прямий ефір», зменшена вставка в кадрі підписана «Наживо. Майдан».

На телебаченні прислівник наживо (з наголосом на -и-) прописався спершу в студії 5-го каналу, звідки після революційних подій 2004-го року поширюється на інші канали та ЗМІ. Проте нове значення зовсім не стало зрозумілішим і усталенішим. Його вживають і як заміну звичному словосполученню прямий ефір, і паралельно, в значеннях, відомих тільки авторам. Неусталеним досі є наголос. Часто можна натрапити на змінену форму наживу.

• Траурну церемонію наживу транслювали одразу три харківськi телеканали. («Україна молода», 2007);
• Між нами звук. Диск завантажений, почуй це наживо. Хочеш слухати щоночі. (O. Torvald, 2012);
• Перестала дивитися її виступи наживу та у прямому ефірі, тільки — повтори по телевізору. (Газета «Волинь»);
• Звуковий запис начитуваня (наживо) для подальшого їх оформлення та розміщення на сторінках (Інтернет)
• Громадське радіо — перший ефір наживо! (Інтернет);
• Запис здійснено наживо під час прямого ефіру. (Інтернет)
• «Прямі Трансляції» — сервіс прямих відеотрансляцій світового спорту для ставок наживо. (Інтернет).

 

Отже, прислівник наживо в сучасній мові запозичив з польськ. na żywo та рос. живьём, вживую нове значення живого звуку, протилежене фонограмі, добре простежується вживання у значенні живої трансляції, що протилежне трансляції запису. Але зберігаються і старі українські значення «живцем, наскоро, на життя».

* * *

Як могла би виглядати стаття в сучасному словнику неологізмів:

НАЖИВО, присл., розм..

1. Особисто, безпосередньо (без фонограми). Громадське радіо — перший ефір наживо! (мова реклами). Музиканти, які там часом грають наживо, ще не почали і було тихо. (Катерина Хінкулова). І врешті при розмовах про різні типи сексуального життя я прохопився, що тут в Ріо є всякі ультрасексуальні шоу, але я ніколи такого наживо не бачив. (Юрій Покальчук). // На власні очі. То видів Рай — нашу Ріку — у сні. А пекло бачив наживо: це як колов живого німака багнетом, а він мене колов в ніженьку мою дорогеньку… (Дмитро Герасимчук).
2. Живцем, живим. Свого роду модифікація таємного «грецького вогню», яким греки наживо спалювали чужі флоти… (Лесь Танюк).
3. На швидку руку, наскоро. А старий боярин Судиславич, показуючи всім наживо будовані замочки при всіх устях рукавів дунайських, говорив радісно… (Осип Назарук) // На живу нитку.
4. На життя. Пив не наживо, а на смерть (Номис).