Діаріуш або тиск слова

January 3, 2014

Наживо — спроба опису значення

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Неологізмові наживо в тому значенні, в якому його зараз інколи вживають у ЗМІ, вже виповнилося п’ятнадцять років. Для неологізмів це вік підлітковий, критичний. Йдеться про те, чи потраплять нарешті нові значення прислівника до словників, і яку саме прописку одержать у стандартній мові.

Ніяк не можу звикнути до цього дуже неестетичного, як на мене, незграбного слова. Коли бачу на екрані телевізора напис «Наживо», неприємні асоціації стають однією з важливих підстав перемкнути канал. Як кажуть у мережевих обговореннях, «ріже вухо». Мені досі не вдається збагнути його значення і коректну сферу вжитку. Неологізми ж завжди спершу вживаються навмання, навіть любителі модного слівця часто самі не впевнені у значенні, наділяють його власними уявленнями. Проте прислівник наживо трапляється не тільки на екранах як жарґон телевізійників, його можна знайти в текстах, в мережевих виданнях, зустріти в розмовному вжитку. Тому спробую підійти до розуміння значення від джерел, починаючи з історії появи і вживання.

(Приклади до 1998 року.) Прислівник наживо має давню історію, він з’явився задовго до появи прямих ефірів. У словнику Грінченка, скажімо, він описується як «на життя» з прикладом з журналу «Основа» (1861): «Пив горілку не наживо, а на смерть». Народна приказка про пиття «не наживо, на смерть» переходить з видання до видання.
Друге значення подибуємо в словниках 1920-х. Перекладаючи російський прислівник наживо, взятий певно у Даля, укладачі словника Кримського дають українські відповідники «на швидку руку, похапцем; на живу нитку», але українського наживо не знають. У той самий час Ніковський (1927) вже для українського наживо подає значення «на живу» та «наспіх, наскоро».

До початку нового тисячоліття прислівник трапляється дуже нечасто. Окрім поширеної приказки про пиятику, кілька авторських вольнощів трапляються порізно:

• А старий боярин Судиславич, показуючи всім на живо будовані замочки при всіх устях рукавів дунайських, говорив радісно… (Осип Назарук, 1918)
• Не все, що я записав в щоденнику «на живо» може бути цікавим для теперішнього читача. (Орест Корчак-Городський, 1942)
• Під рукою понесла крихітну домовинку на цвинтар, ломом видовбала ямку, тихо, мов у купіль, опустила туди те, що наживо приросло до серця, і не одна грудка розтала синьо під горенкуватим теплом сліз. (Валентина Зубова «На довгій ниві», 1969)
• …показуючи «на живо» дію таємного механізму людської психології. («Український календар», Варшава, 1971)
• …відрізавши їм язики, вуха і носи, виколовши очі і здерши з мучеників на-живо шкіру. (Український архів, Т. 27, 1972)
• То видів Рай — нашу Ріку — у сні. А пекло бачив наживо: це як колов живого німака багнетом, а він мене колов в ніженьку мою дорогеньку… (Дмитро Герасимчук «Ріка», 1987)
• Отже це лиш один етап у просто диявольській роботі, яку треба би хіба назвати «вимотуванням наживо людських нервів». (В боротьбі за українську державу, 1990, С. 586)

Можна виділити значення «на життя», «наскоро», «заживо» та щось протилежне сну — «насправді, на власні очі».  

Нове життя у прислівника почалося наприкінці 1998 року, коли на київському «Радіо Столиці» (FM 105,5) виходить програма «Наживо», де транслювали живі (live) виступи музичних виконавців. Очевидно, назву надихнув, з одного боку, полонізм (na żywo), а з другого, російські розмовні прислівники живьём «живцем, живим», вживую: «1) Особисто, безпосередньо (не в запису, без фонограми); 2) на власні очі». Навряд чи може йти мова про вплив болгарського на живо. 2000 року вийшов альбом «НА!ЖИВО» групи «Брати Гадюкіни»

(Вживання прислівника наживо до 2005 року.) Прислівник потроху набував нового значення і поширення, і до Оранжевої революції спостерігаємо таке вживання:

• Але розвинена система премій, стипендій, гонорарів за виступи «наживо» дозволяв і їм жити з власної творчості («Слово і час», 1999)
• Мене Юрко запевнив, що майданне дійство на основі «Тараса Бульби» буде лише етапом для створення повноцінної модерної опери. «Але і на майдані все має бути наживо!» — наполягав я. (Віктор Неборак, 2003)
• I ми, нарешті, зможемо переслухати все, від першої до останньої ноти, наживо, нікуди не кваплячись. («Сучасність», 2003)
• Така музика, як на мене, потребує відповідної атмосфери, відповідного місця, ситуації, топографії врешті. І лише «наживо», live. (Тарас Прохасько, 2003)
• Відчувається, що замовлення виконувалося, як тепер прийнято мовити, «наживо»… (львівський країзнавець Я. Польовий, 2002)
• Знаєте, як вона малює квіти? Підсяде і малює. Наживо. Ніколи не зірве! (Лесь Танюк «Щоденники 1960-61», 2000)
• Свого роду модифікація таємного «грецького вогню», яким греки наживо спалювали чужі флоти… (Лесь Танюк «Щоденники 1966», 2000)
• Воно й по телевізору — феноменально, а наживо?! […] і деколи його гумористичне настановлення на цю тему ріже мене наживо. (Лесь Танюк «Щоденники 1963», 2000)
• Зірочка у центрі ордена-жаби яскравішає, немов наживо-сріблена радянська копійка. (Володимир Єшкілев, 2002)
• Голови у цих персонажів призимкуваті та досить наживо модельовані тілесні партії. (Матеріали конференції, 2003)
• Але в ім’я життя і коли під рукою нема ніяких інших засобів для порятунку пацієнта, хіба хірург не ріже наживо? («Березіль», 2005)
• …все на живо, все по-справжньому (Сергій Жадан, 2005)

 

Таким чином, у прислівника з’явилося нове значення «безпосередньо, без фонограми» про виконання музики, а також продовжують траплятися випадкові авторські вживання, що по-своєму обігрують «живцем, живо».


Новорічна пряма трансляція Євромайдану на каналі «24». Загальна картинка має підпис «Прямий ефір», зменшена вставка в кадрі підписана «Наживо. Майдан».

На телебаченні прислівник наживо (з наголосом на -и-) прописався спершу в студії 5-го каналу, звідки після революційних подій 2004-го року поширюється на інші канали та ЗМІ. Проте нове значення зовсім не стало зрозумілішим і усталенішим. Його вживають і як заміну звичному словосполученню прямий ефір, і паралельно, в значеннях, відомих тільки авторам. Неусталеним досі є наголос. Часто можна натрапити на змінену форму наживу.

• Траурну церемонію наживу транслювали одразу три харківськi телеканали. («Україна молода», 2007);
• Між нами звук. Диск завантажений, почуй це наживо. Хочеш слухати щоночі. (O. Torvald, 2012);
• Перестала дивитися її виступи наживу та у прямому ефірі, тільки — повтори по телевізору. (Газета «Волинь»);
• Звуковий запис начитуваня (наживо) для подальшого їх оформлення та розміщення на сторінках (Інтернет)
• Громадське радіо — перший ефір наживо! (Інтернет);
• Запис здійснено наживо під час прямого ефіру. (Інтернет)
• «Прямі Трансляції» — сервіс прямих відеотрансляцій світового спорту для ставок наживо. (Інтернет).

 

Отже, прислівник наживо в сучасній мові запозичив з польськ. na żywo та рос. живьём, вживую нове значення живого звуку, протилежене фонограмі, добре простежується вживання у значенні живої трансляції, що протилежне трансляції запису. Але зберігаються і старі українські значення «живцем, наскоро, на життя».

* * *

Як могла би виглядати стаття в сучасному словнику неологізмів:

НАЖИВО, присл., розм..

1. Особисто, безпосередньо (без фонограми). Громадське радіо — перший ефір наживо! (мова реклами). Музиканти, які там часом грають наживо, ще не почали і було тихо. (Катерина Хінкулова). І врешті при розмовах про різні типи сексуального життя я прохопився, що тут в Ріо є всякі ультрасексуальні шоу, але я ніколи такого наживо не бачив. (Юрій Покальчук). // На власні очі. То видів Рай — нашу Ріку — у сні. А пекло бачив наживо: це як колов живого німака багнетом, а він мене колов в ніженьку мою дорогеньку… (Дмитро Герасимчук).
2. Живцем, живим. Свого роду модифікація таємного «грецького вогню», яким греки наживо спалювали чужі флоти… (Лесь Танюк).
3. На швидку руку, наскоро. А старий боярин Судиславич, показуючи всім наживо будовані замочки при всіх устях рукавів дунайських, говорив радісно… (Осип Назарук) // На живу нитку.
4. На життя. Пив не наживо, а на смерть (Номис).
 

71 Comments »

  1. Як могла би виглядати стаття в сучасному словнику неологізмів:

    НАЖИВО, присл., розм..

    1. Особисто, безпосередньо (без фонограми). Громадське радіо — перший ефір наживо! (мова реклами). Музиканти, які там часом грають наживо, ще не почали і було тихо. (Катерина Хінкулова). І врешті при розмовах про різні типи сексуального життя я прохопився, що тут в Ріо є всякі ультрасексуальні шоу, але я ніколи такого наживо не бачив. (Юрій Покальчук). // На власні очі. То видів Рай — нашу Ріку — у сні. А пекло бачив наживо: це як колов живого німака багнетом, а він мене колов в ніженьку мою дорогеньку… (Дмитро Герасимчук).
    2. Живцем, живим Свого роду модифікація таємного «грецького вогню», яким греки наживо спалювали чужі флоти… (Лесь Танюк).
    3. На швидку руку, наскоро. А старий боярин Судиславич, показуючи всім наживо будовані замочки при всіх устях рукавів дунайських, говорив радісно… (Осип Назарук) // На живу нитку.
    4. На життя. Пив не наживо, а на смерть (Номис).

    Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 08:55

  2. Поясніть, будь ласка, застосування “…Оранжевої революції…” замість “Помаранчевої”?

    Comment by lsvkiev — January 3, 2014 @ 09:07

    • У профілі спільноти є словничок за кілька перших років. Там легко знаходити обговорювані раніше тами: http://ua-etymology.livejournal.com/82295.html (нове)

      Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 09:11

      • Дякую

        Comment by lsvkiev — January 3, 2014 @ 09:19

      • Особлива дяка за словничок. Профіль дивився, та не бачив…

        Comment by lsvkiev — January 3, 2014 @ 09:22

  3. Досі пригадую, як здивувало мене це слово, коли я вперше його почула. Контекст був такий “я переклав текст наживо”. В сенсі: без попередньої підготовки, не читаючи раніше і не редагуючи пізніше. Що характерно, переклад здійснювався саме з польської мови.

    Comment by tin_tina — January 3, 2014 @ 09:41

    • Мабуть, значення «наскоро». В українській нечасто трапляються вживання в цьому значенні, на живу нитку. Дивно, що в російській це значення було поширене.

      Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 09:50

      • Мабуть, не цілком “наскоро”. Там був ще один додатковий сенс – без будь-яких підручних засобів, словників чи ще чогось схожого. Читав і відразу ж перекладав.

        Трапилося це значно раніше 2000 року. Можливо, вираз увійшов в українську мову саме через перекладацьке середовище.

        Comment by tin_tina — January 3, 2014 @ 09:54

        • Тоді «безпосередньо» ближче?

          Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 09:56

          • О, о, саме безпосередньо! Мені аж кортіло це написати, плюс уточнення, що швидкість перекладу теж була істотною.

            Comment by tin_tina — January 3, 2014 @ 09:57

    • Мені здається, тут значення подібне до фразеологізму “на живу нитку”.

      Comment by yaryna_ya — January 5, 2014 @ 09:17

      • Мені тоді здалося, що підкреслювалася насамперед безпосередність процесу.

        Comment by tin_tina — January 5, 2014 @ 12:42

  4. Ніколи не відчував штучності у цьому слові (принаймні не пам’ятаю). Сподобалося з самого початку, хоча, й справді, польською від нього трохи тягне.

    Comment by pan_kotsky — January 3, 2014 @ 10:00

    • Цікаво було порівняти з враженнями від першого вживання неологізму за рік після Майдану, в 2005-му. Мої неґативні реакції не змінілися.

      Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 10:20

      • Треба розуміти, що ми говоримо тут про смаки, а це особистісне.
        Врешті, неологізм виявився життєздатним.

        Comment by pan_kotsky — January 3, 2014 @ 10:24

        • Рано ще казати про життєздатність, поки неологізм надійно не потрапив до словників і продовжує хитатися за значенням і вжитком. На ці вихідні я звертав увагу на те, яким чином канали позначають на екранах прямий ефір. «Прямий ефір» писали СТБ на якомусь розважальному шоу (Х-фактор, здається) писали, вище картинка з каналу «24», а 5-й продовжує писати «Наживо».

          Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 10:29

          • Прямий ефір, як і виконання без фонограми (тобто, необхідність підкреслити, що виконується без фонограми) – це порівняно недавні явища, не дивно, що неологізм ще не усталився. Але, як на мене, не дивно, що його експлуатують: вираз живий звук походить від того ж кореня, що й наживо. Мені вухо не ріже, особливо якщо наголос падає на перший склад.

            Comment by irengloria — January 3, 2014 @ 11:26

            • Живий звук і породив наживо в радіоефірі, потім на деяких телестудіях. Попри те, що минуло ціле десятиліття з початку більш-менш помітного вживання неологізму, вжиток прислівника наживо до опису будь-якої трансляції досі скаче. Скажімо, неможливо повністю замінити прислівником іменник (ефір, трансляція), тому постійно трапляються наживо і ефір в одному реченні (поширені сполучення: трансляція наживо та ефір наживо). На «П’ятому» каналі наживо пишуть як антонім до повтор, але це протиставлення іменника і прислівника сумнівне.

              Comment by maksymus — January 3, 2014 @ 12:21

          • Так наче СТБ раніше казали та писали “етер”, а не “ефір”. Невже зрадили цьому варіанту? (Чи я щось плутаю.)

            Comment by alverena — January 3, 2014 @ 19:50

            • Пост не про це. Правильно і “етер” і “ефір”, але слово “етер” виявилось надто застарілим, і не прижилося для широкого вжитку. “Наживо” вживається на телебаченні не в розумінні просто “ефір”, а саме “прямий ефір”. Тобто, словосполучення замінили на одне слово, що, на думку автора посту, не є правильним.

              Comment by Евгений Мельников — January 4, 2014 @ 04:04

              • Правильним воно може бути тільки в російській мові, де цей звук (ф) є природним. В словенських його не вимовляли взагалі. Не кажучи вже про те, що його там не було (αιθέρας). Чеською éter, польською eter, словацькою éter, хорватською eter, сербською etar, словенською eter, болгарською етер.

                Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 06:57

                • Це, я так розумію, Ви саме стосовно слова “ефір” написали? Бо не може ж бути, щоб літера і звук “ф” були неприродними для української мови взагалі.

                  Comment by Евгений Мельников — January 5, 2014 @ 02:17

                  • Звук “ф” неприродний для української мови взагалі, крім деяких західних говірок, де він з’явився під впливом румунської, німецької та польської.

                    Comment by beilendekunst — January 5, 2014 @ 06:23

            • СТБ це канал, на якому різні програми мають різну мовну політику. Перекручують мову на програмі «Вікна СТБ», але в той же час, фільми, серіали і розважальні програми йдуть у них переважно нормальною українською.

              Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 07:10

              • Якщо таку вимову взагалі можна назвати українською, бо майже ніхто з київських ведучих не говорить українською в побуті. Природну, милозвучну мову все ще можна почути на радіо і на місцевих каналах.

                Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 07:25

                • На «Вікнах СТБ», справді, не тільки з граматикою і лексикою проблеми. На жаль, про орфоепію ми в цій спільноті мало говоримо, зі зрозумілих причин формату текстового спілкування.

                  Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 07:31

                  • На всіх центральних каналах, в усіх програмах однакові проблеми з граматикою, лексикою і ортоепією. Чеською ortoepie, польською ortoepia, сербською ортоепија, хорватською ortoepija, болгарською ортоепия.

                    Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 07:56

                    • А українською орфоепія. Таке буває, що назви, утворені на основі класичних мов, приходили в слов’янські через різних посередників. Ті, що йшли через латину, одержували -т-, через церковнослов’янську зберегли -ф-. Якби хотіли перезапозичити зараз, то напевно теж обрали б -ф-. Див. опитування на сприйняття звука θ (th) в грецькій мові (нове).

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 08:05

                    • Не можна зберегти -ф- там, де було -θ- (ὀρθοέπεια). Ортоґрафічний, а. orthographish (Желеховський, 1886)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 08:52

                    • На письмі історично було дві літери, але вимовляти навчилися тільки один звук, що нині позначається -ф-. Західноукраїнський вжиток був особливий, до виховання на польских зразках додавалася відома орфографічна війна. На щастя, для нас це не актуально. Ми знаємо літеру і звук -ф-, маємо численні запозичення з цим звуком, давно не плутаємо, де правильно вживати -т-, а де -ф-, в українських словах етика, ефір, бібліотека, орфографія тощо, а не їхні історично можливі, але відкинуті варіанти іфіка, етер, вівліофіка, ортографія.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 09:07

                    • Ф всегда произносится какъ двойная ХВ, на пр: Хвенна, хворый, хварба, хвыкга. (Павловський, 1818)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 09:55

                    • На протязі століть сприйняття і передача звука ф змінювалися в народінй мові: [п] (Степан), [в] (Матвій), [х] (Хома), [хв] (Хведір) / [кв] (квасоля).А літературна без цього звука ніколи не могла обійтися.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 11:39

                    • Вимова не мінялася, мінялося написання. Федоръ [Хведор] и Фома [Хома] – правильна вимова неправильно записаних імен Θедоръ [Тодор] и Θома [Тома]. Квасоля – неправильно внормоване фасоля [хвасоля].

                      Хвасоля, f. s. Фасоля (Желеховський, 1886)
                      Хвасоля – турецкіе бобы (Пискунов, 1882)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 15:50

                    • Квасоля має «ошляхетнене» хв-, як той же Фастів. Освічені люди були не дурні, відчували, що щось з цим просторічним хв не так. Ні фізики вивчити, ні фінансами зайнятися, одразу фіаско.

                      Шевельов, до речі, наводить кілька українських говорів, де звук [ф] таки розвинувся: «частково подільська, наддністрянська, бойківська, гуцульська, волинська». Було б справді дивно мати Фаріон, але не могти вимовити її прізвище.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 16:57

                    • Ніякого шляхетства там нема, натомість є неправильний запис: Хвасоля, f. s. Фасоля (Желеховський, 1886). Хвасоля – турецкіе бобы (Пискунов, 1882)

                      Ніякий звук [ф] у наддніпрянських говірках не розвивався: “Ф всегда произносится какъ двойная ХВ, на пр: Хвенна, хворый, хварба, хвыкга”. (Павловський, 1818)

                      Фаріон вимовляли як написано вище: “Въ протчемъ буквы Ф, Ѣ, Θ только въ произношенїи, а не на письмѣ перемѣняются, ибо Малоросїяне всегда пишутъ фарба, фенна, сѣно, слѣдъ, Θеологія, рыθма”. (Павловський, 1818)

                      Шевельов зробив цілком ясний висновок: “Отже, звук f лишається чужим, правлячи за прикмету освіченості.” (Шевельов, 1979)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 18:39

                    • Ознака освіченості зробила свою справу, маркуючи «хв» як нешляхетне просторіччя, проти якого застерігав ще Мелетій Смотрицький. Тому і виник шляхетний варіант квасоля, і гіперкорекція Фастів. А прізвище Фаріон, файно та под. з говорів, де український [ф] існує, не зводячись до хв.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 18:56

                    • Ніякого шляхетного варіанту нема, ніяка ознака освіченості нічого не робила: Хвасоля, f. s. Фасоля (Желеховський, 1886). Хвасоля – турецкіе бобы (Пискунов, 1882).

                      Ніякої гіперкорекції не було, Хвастів почали писати як Фастів тому, що хверт завжди позначав звук [хв]: “Ф всегда произносится какъ двойная ХВ, на пр: Хвенна, хворый, хварба, хвыкга”. (Павловський, 1818)

                      Фаріон, файно тощо зазвучали як [f] недавно: “Щоправда, існує – вочевидь віднедавна – група говірок, де звукосполука xv (ще праслов’янська), і звук хw перетворилися на f…” (Шевельов, 1979)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 19:58

                    • Ви ж бачите у Желехівського-Недільського фасолю як основний варіант, а хв- і кв- посилають на ф-. Це щодо часу «віднедавна». А в Грінченка вже квасоля. Варіант кв- завдячує ошляхетненю хв-, про це самі прочитаєте поруч з наведеною цитатою Шевельова.

                      Фастів є гіперкорекцією Хвастова, бо вимова хв- сприймалася і досі сприймається як неблагородна. Гіперкорекція зі староукраїнських часів призводила до численних -ф- не на своєму місці, там, де очікувалися хв: фатати, фалити. У назві Фастів гіперкорекція так і залишилася. Про це ви теж можете прочитати у Шевельова поруч з вашою цитатою. (Це перекладачі вигадали нове слово для гіперкорекції, якщо не зрозуміли.)

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 20:28

                    • Ошляхетнення і гіперкореція жодним чином не пояснюють значно раніші позначення звукосполуки [хв] буквою хверт. Ніякого не було ошляхетнення і гіперкореції, коли літописець ще в XII ст. записував ім’я Хвостъ як Фостъ, або навпаки. Вони просто звучали однаково, про що вам кілька разів було вже повідомлено: “Ф всегда произносится какъ двойная ХВ, на пр: Хвенна, хворый, хварба, хвыкга”. (Павловський, 1818)

                      Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 20:45

                    • Чудово пояснюють. Ви чомусь розумієте твердження Павловського як абсолютне, хоча це не так.

                      Саме тому, що слова з [ф] (f, ph, th), що потрапляли до нас з древності, були підтверджені авторитетом книжної мови супроти важкої вимови для простих людей, люди побоювалися проявити на письмі просторіччя, вдавалися до гіперкорекції. «Освічені люди переважно вдавалися до гіперкоректних написань з буквою ф, а прості проявляли свою вимову, безхитрісно вживаючи хв» (Шевельов). Через послідовні переходи від одного замінника до наступного (п, в, х, хв, кв) народна мова засвоювала запозичення (картопля, гаплик, хутро). Саме потреба замінника і хитання свідчить, що звук для мовців відрізнявся від хв. Освічені розуміли відмінність, прості не дуже.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 21:47

                    • Гіперкорекція на письмі не впливала на вимову, про що свідчить Павловський: “Ф всегда произносится какъ двойная ХВ, на пр: Хвенна, хворый, хварба, хвыкга”. (Павловський, 1818)

                      Про те саме свідчить і Шевельов: “У слові квасоля (пол. fasola, сер. врх. нім. fasol) kv- являє собою не що інше, як “ушляхетнений” варіант xv-. Отже, звук f лишається чужим…” (Шевельов, 1979)

                      Ушляхетнений в лапках, себто через помилку в унормуванні. На помилковість унормування квасолі вказують: Хвасоля, f. s. Фасоля (Желеховський, 1886). Хвасоля – турецкіе бобы (Пискунов, 1882).

                      Ніяких “переходів од одного замінника до наступного (п, в, х, хв, кв)” не було, хверт вимовляли залежно від сусідніх звуків: Пилип, Хома, Хвенна. І жодним чином не Пилип, Вилип і Квилип.

                      Comment by beilendekunst — January 5, 2014 @ 06:17

                    • Ошляхетнення хв- на кв- це і є свідчення того, що хв- сприймалося як просторічне. Желехівський-Недільський та Уманець-Спілка подають першим варіант фасоля, а квасоля має похідні. Значить, ошляхетнення уже відбулося, хоча вони подають і хвасолю. Лапки стоять тому, що це умовна назва. Подібний процес відштовхування від просторіччя дав нам незмінні іменники на -о (кіно, метро).

                      Степан, Хома, Матвій — це приклади, що ф не завжди вимовлялася як хв. А Павловський далі пише дурницю: Θ произносится какъ тройная буква ХВТ. Свідчення Павловського цікавіше розглядати з погляду, чому пишуть ф, чому на письмі завжди пишуть: фарба, фе́нна, сЂно, слЂдъ, Θеоло́гія, рыθма.

                      Comment by maksymus — January 5, 2014 @ 08:07

                    • Не було ніякого там ошляхетнення, оскільки хвартука і хвортки воно не зачепило. Невідомо, чому саме хвасоля стала квасолею чи пасолею в деяких говірках, але правописною нормою має бути фасоля, незалежно від вимови.

                      Вище було вже сказано, що ферт вимовляли різно в залежності від сусідніх звуків. Не ясно, навіщо наводити Матвія, коли він Матθей. Θома, хибно записаний як Фома, став Хомой. А правильно записаний Θома лишився Томой.

                      Ніяких дурниць Павловський звісно не пише, просто треба правильно зрозуміти написане: “Θ произносится какъ тройная буква ХВТ. на пр: Саваохвтъ, рыхвтма, Хвтеологія, Хвтеодоръ.” (Павловський, 1818)

                      Можливо йдеться про спроби описати чи вимовити складніший звук [th], але в останку все одно лишається [t]: (Хв)теологія, (Хв)теодоръ, Савао(хв)тъ.

                      Comment by beilendekunst — January 5, 2014 @ 10:07

                    • Зачепило. В літературній мові нормою є фартух.

                      Матвій, Хома тощо це приклади засвоєння народною мовою звука [ф], що в книжності мав для позначення дві букви ферт та фіта. ХВТ — це вигадка Павловського, його спроба піти за помилковою логікою одна буква-один звук і відрізнити ферт від фіти. Проте вони не відрізнялися ніколи на східнослов’янському ґрунті і завжди звучали однаково.

                      Comment by maksymus — January 5, 2014 @ 10:45

                    • Не зачепило, бо в говірках все одно хвартух. Хома – приклад озвучення ферту замість фіти, Матвій – приклад озвучення фіти. Ані фіта, ані ферт не звучали зовсім ніяк, бо таких звуків не було в словенській. Читали ферт як [хв] а відтак і позначали різне [хв] фертом. Ніякого східнослов’янського ґрунту не існує, українці – єдині словени східніше поляків. Тому російська і білоруська вимови не мають прийматися до розгляду.

                      Comment by beilendekunst — January 5, 2014 @ 12:01

  5. Було б чого перейматися. На тлі кричущого засилля суржику на українському телебаченні (радіо, до речі, теж), це “наживо”, це так, дитяча забавка. Хоча звісно, що застосування його, щонайменше, некоректне. Раніше писали “прямий ефір”, або “пряма трансляція”, та й по всьому. Мабуть, скоротити захотіли до одного слова (чи то пак, терміну), от і “скоригували”, як зуміли.

    Comment by Евгений Мельников — January 4, 2014 @ 03:55

  6. Слово зручне, доречне, легко прижилося і нікуди вже не зникне.

    Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 07:00

    • Головне питання, що воно означає?

      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 07:11

      • Відтепер – живцем.

        Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 07:16

        • Виходить, я маю рацію, коли у напису «наживо» на телебаченні прочитую «заживо»?

          Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 07:22

          • Почасти. Тепер можна поховати щось заживо і показати це наживо. Раніше можна було поховати когось живцем і живцем це побачити.

            Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 08:14

            • Сумніваюся, що прислівник наживо такий простий. Гадаю, можна припустити, що побачти наживо ще не означає побачити в трансляції наживо.

              Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 08:20

              • Це тому, що телетрансляція здається вам нематеріальною. Насправді спостерігач і предмет спостереження знаходяться в фізичному контакті через електромагнітне поле.

                Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 09:13

                • А чому б не довіряти відчуттю присутності? Одна справа мітинґувати «наживо» на Євромайдані, а друга — робити це «наживо» на дивані.

                  Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 09:16

                  • Людському мозку байдуже, зображення голої жінки збуджує збоченців так само як обмацування голої жінки живцем.

                    Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 09:41

                  • а третя – дивитись запис мітингу через кілька годин. Пряма трансляція має елемент безпосередності, тому асоціації з безпосередньою присутністю зрозумілі.

                    Comment by irengloria — January 4, 2014 @ 23:20

                    • Маю на увазі, що фраза бачити наживо неоднозначна з погляду безпосередньої присутності, потребує уточнення. А можна і трансляцію (матчу, серіалу) в записі побачити «наживо», тобто особисто, а не почути в переказі від когось. (Саме так розуміється безпосередність у цитаті: «Диск завантажений, почуй це наживо».)

                      Прислівник дуже важкий. Мені здається, йому поки не вдалося одержати певні значення, і використовується він навмання, замінюючи інші виразні засоби, на кшталт тих же наразі, відтак, що недоречно наділяться мовцями невластивими значеннями.

                      Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 23:58

        • Якщо є трансляція наживо, то певно існує й трансляція намертво.

          Comment by app_s — January 4, 2014 @ 15:52

          • Мертвому глядачеві трансляція не цікава.

            Comment by beilendekunst — January 4, 2014 @ 16:06

            • Так можна позначати спиритичний сеанс.

              Comment by app_s — January 5, 2014 @ 16:11

              • Блюдце крутять живі, медіум віщає наживо.

                Comment by beilendekunst — January 5, 2014 @ 19:16

                • Зв’язується з неприкаяними душами похованих заживо…

                  Comment by maksymus — January 5, 2014 @ 19:23

                  • Таке можна назвати трансляцією оживо.

                    Comment by beilendekunst — January 6, 2014 @ 15:37

                    • А як тоді буде зомбі-апокаліпсис?

                      Comment by app_s — January 6, 2014 @ 17:06

                    • Навини, від слова нав “мрець, труна”.

                      Comment by beilendekunst — January 6, 2014 @ 17:33

          • Справді, як у приказці, що протиставляє наживо та на смерть. Скажімо, дивитися насмерть можна інтерпретувати: 1) дивитися, аж поки наступить смерть, 2) дуже сильно, нещадно.

            Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 16:46

          • За такою логікою, варто було б пошукати антоніми ще й до виразів типу зависнути намертво, прикріпити намертво тощо :)

            Comment by irengloria — January 4, 2014 @ 23:17

            • Прикріпити на живу нитку?

              Comment by maksymus — January 4, 2014 @ 23:44

              • А потім, мабуть, ще й приклеїти на живий клей, якщо намертво не приклеюється :)

                Comment by irengloria — January 5, 2014 @ 01:19

                • Не здивуюсь, якщо натраплю десь на приклеїти наживо, у значенні «нашвидкуруч».

                  Comment by maksymus — January 5, 2014 @ 08:50

  7. Я це слово чув лише кілька разів, навіть достеменно не знаю що воно означає. Для мене воно звучить гарно, ніякої штучності чи іноземного присмаку не має.

    Comment by igdrazil — January 4, 2014 @ 18:03


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: