Діаріуш або тиск слова

November 23, 2012

Експеримент на вживання граматичного роду

Filed under: Мережа, Мова, Опитування, Ґендер — maksymus @ 03:19

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.

Шановні учасники, хочу запропонувати невеличкий експеримент. Спробуйте максимально наочно уявити такі ситуації (на візуалізацію кожної з них достатньо 10-15 секунд):

1 – юрбу мітингувальників
2 – шахтарів у шахті
3 – слухачів курсів секретарів-референтів на заняттях
4 – вчителів на педраді
5 – журналістів на прес-конференції
6 – вболівальників на трибунах

Уявили?

А тепер запитання – який статевий розподіл учасників в кожній із уявлених вами ситуацій? Наприклад, в ситуації 1 і 5 я уявляю приблизно однакову кількість чоловіків і жінок, в ситуації 2 всі учасники – чоловіки, в 3 – тільки жінки, в 4 – переважають жінки, але трапляються чоловіки, в 6 – переважають чоловіки, але трапляються жінки. А як уявили ви?

Попередній запис в цій спільноті нагадав мені дещо контроверсійну статтю Олени Синчак "Як мова вбиває експерток" // Критика, 2011, № 11-12 – с. 33-35. На жаль, окремого посилання немає, але можна знайти у відповідному номері (5 Mb)
На початку зазначено, що коли йдеться про представників обох статей, вживається чоловічий рід. Серед іншого, з цього виводиться і такий висновок "Приміром, науковий колектив, у якому переважають науковиці, але також є кілька чоловіків, робить гучний винахід. Звичайно, його охарактеризують як винахід науковців. А через кілька десятків років, коли події забудуться, хтось неодмінно скаже, що жінки в цій царині нічого не досягли, ні на що не спромоглися" (с.33).
Однак підозрюю, що більшість учасників експерименту, як і я, уявлятиме серед учасників ситуацій 3 і 4 переважно (або й повністю) жінок, тож проблема не у вживанні чоловічого роду.

Так само, Хто з нас бодай раз у житті не бився об заклад? і подальші твердження особисто я сприймаю як гендерно нейтральні. Згадка ж про жінок належить до іншого контексту. Скажімо, якби хтось стверджував, що в певному кафе на розі завжди людно, туди заходять працівники сусіднього банку, торговці найближчого ринку, бувають студенти та навіть школярі, а от кого там можна рідко побачити, то це астматиків (бо в згаданому кафе зазвичай накурено) – навряд чи ця фраза розглядалась би як недоречна (тобто, навряд чи комусь спало б на думку вивести з неї, що астматики виключаються з числа працівників банку, торговців, школярів чи студентів).
 

26 Comments »

  1. 1. В уяві спершу виник розпливчастий образ Майдану, але краєм ока зачепив другий рядок з шахтарями і переключився на шахтарський протест, де жінок немає.
    2. Шахтарі однозначно всі чоловіки.
    3. Секретарі-референти всі жінки.
    4. Вчителі всі жінки.
    5. Журналісти всі жінки. (Рожева кофтинка.)
    6. Уболівальники всі чоловіки.

    Критиківські експерименти з лексикою сприймаються в комплекті з орфографічними, форма переноситься і на зміст. Тому хоч що слушне пишуть їхні автори, викликає в мене подвійну підозру і несприйняття. Це як СТБ слухати, тільки посміятися над клоунами, але повторювати знахідки в домашніх умовах не варто. От у прикладі негайно зачепився за нове слово жіночого роду науковиця. Переглянув в книгах Ґуґла, його вживають спорадично років десять. А для мене слово звучить незвично, значить важливим для повторення будуть контексти. Починаю думати, в яких контекстах я міг би вживати його сам. Напевно, в комічному, в якому можна вживати будь-які критиківські дивогляди. Проте, по-ідеї, я обізнаний про проблему ґендерно-нейтральної мови і поділяю думку, що треба уникати сексистської мови. Але не так просто перевірити нове звучання на нейтральних прикладах, яким можна довіряти.

    Сама проблема нейтральності в українській мові не розв’язана на ідеологічному рівні. Скажімо, англійці рекомендують уникати жіночих суфіксів (-ess, -ette, -trix, -enne), за винятком кілкьох давно усталених, що залишаються у вжитку (actress, heiress). В українській же нейтральність часто дзеркальна, коли відбувається поширення жіночих суфіксів на назви професій, як у згаданому прикладі. Найбільша англійська проблема man-woman взагалі не має аналогів. А підкреслене вживання запозичень, бізнесвумен, наприклад, це мавпування, яке виходить не з української мови (рішення бізнес-леді вже краще, але додає соціального відтінку).

    Comment by maksymus — November 23, 2012 @ 06:10

    • “ARCHE” трохи викликає підозру з тієї ж причини, що й “Критика” – особливо коли в статті йдеться про фемінізацію назв професій як засіб відштовхування від російської.

      Декотрі новації не сприйматимуться навіть потенційною цільовою аудиторією – я б не хотіла, щоб мене називали науковицею, але не проти, якщо називатимуть дослідницею чи викладачкою (хоч при вживанні дослідника чи викладача теж не ображусь). Моїй мамі не до вподоби, коли її назвуть бухгалтеркою – хоча бухгалтер майже цілком жіноча професія (шукаючи приклад ситуації, де б всі присутні були жінками, спершу подумала про бухгалтерів в черзі в податковій, однак потім вирішила, що краще підійде все ж секретар). Хоча і з секретарем не все так просто – серед вчених секретарів, чи відповідальних секретарів часописів досить багато жінок, але навряд чи хтось погодиться, щоб їх на цій посаді називали вчена (чи відповідальна) секретарка.
      Навіть із вже усталеними варіантами існує розбіжність. Скажімо, можна почути так вчителька у школі сказала, (вчитель сказала було б неприродним) але разом з тим цілком нормально виглядає речення їй, як вчителю, іноді доводиться стикатись з безглуздими бюрократичними вимогами

      З колежанкою взагалі досить цікава ситуація – латинське collega належить до досить невеликої кількості іменників чоловічого роду, які відмінюються за І відміною. (недавно про це поцікавилась в mirabilefuturum) В українській декотрі інші слова такого типу перейшли до іншої відміни (поет, а не піїта). Щодо колеги, здавалось би, що воно мало б сприйматись як іменник, який може позначати представників обох статей – як сирота чи плакса, тож виникає враження, що колежанка є наслідком бажання повипендрюватись.

      Comment by irengloria — November 23, 2012 @ 13:08

      • Цікаво, чому українська впроваджує жіночі суфікси, тоді як логічно було б навпаки, їх позбуватися, як в англійській мові, де позбуваються навіть тих залишків граматичного роду, які ще залишилися. Адже якщо в суспільстві існують сексистські упередження, підкреслення за допомого роду не підвищує статус, а навпаки, підкреслює інакшість.

        Comment by maksymus — November 23, 2012 @ 14:43

        • Можливо, в англійській граматичний рід виражений значно меншою мірою. А в нас він неодмінно дасть про себе знати – я вже десь зазначала, що навчаючись в аспірантурі, відчувала незручність в неформальному спілкуванні, коли йшлося про наукового керівника: моя наукова керівниця якось не звучало, а мій науковий керівник теж не вельми підходить, коли йдеться про жінку. Те ж саме із завкафом.

          Так що відмовимось, наприклад, від поетеси, все одно з’явиться поетка :)

          До речі, згадалось ще одне спостереження:
          Саме через те, що з часом форми жіночого роду набувають негативного значення, в багатьох країнах світу спостерігається зворотний процес – жінки, які прагнули, щоб їх називали поетесами, письменницями, авторками, тепер бажають, щоб їх знову називали “чоловічими” словами – поет, письменник, автор. Своє рішення жінки пояснюють тим, що коли жінку називають гарною поетесою, то мають на увазі, що вона талановита серед інших поетес. А коли говорять, що жінка – талановитий поет, відзначають її талант серед усіх поетів – як жінок, так і чоловіків (Основи теорії ґендеру, с.463)

          Однак, мабуть, це залежить від сприйняття мовців і в різних мовах може бути неоднаковим. Фразу типу це найкомпетентніша працівниця нашого відділу я сприймаю як повідомлення про те, що ця людина компетентніша за всіх колег обох статей.

          Comment by irengloria — November 23, 2012 @ 22:23

          • Згадайте російську класичну фразу, яку нібито казали Цвєтаєва, Ахматова (і повторювали про них), і яка сходить до XIX ст.: поэт, а не поэтесса.

            >Фразу типу це найкомпетентніша працівниця нашого відділу

            А я не певен, що сприйняв би нейтрально, хоча при перечитуванні кілька разів не бачу прихованого змісту.

            Comment by maksymus — November 23, 2012 @ 22:48

            • З іншого боку, в працях О.Забужко чи С.Павличко вживається поетеса, письменниця – а цим авторкам важко закинути необізнаність з феміністською теорією. Мабуть, вони відчувають, що фрази типу поет написала не звучать.

              Взагалі, тут важко сформулювати єдині принципи. Скажімо, бухгалтерка викликає більше несприйняття, ніж інтелектуалка, хоча серед бухгалтерів значно більший відсоток жінок, ніж серед інтелектуалів. Чиновниця звучить нормально, а от держслужбовка незвично, хоч обидва слова стосуються однієї категорії осіб.

              На жаль, в цій сфері політичні уподобання часто беруть гору над здоровим глуздом. У білоруського автора, на якого ви посилаєтесь в минулому записі, мене особливо потішили сьвятарка і архіяпіскапка – враховуючи, що головними конфесіями в Білорусі є православ’я і не менш консервативний в ґендерних питаннях католицизм, єпископ-лесбіянка там з’явиться не скоро.

              Comment by irengloria — November 25, 2012 @ 13:33

              • Можу до проблемних додати такі назви професій: філософ, математик, учений.

                >фрази типу поет написала не звучать.

                Вище прекрасний приклад навели, що гіпотетичне незвучання мій колега (при очікуваному моя колега) зовсім не заважає його чоловічому роду.

                Якби в середовищі українських теоретиків фемінізму (ще одна складність) пристали б на англійський підхід, то незвучання нейтральних назв було б дрібною проблемою. Але ж і в нас, і в білорусів дивляться на чехів, додаючи суфікси, які теж не звучатимуть, поки надійно не усталяться. (Помилково, на мою думку, бо треба зважати не тільки на ідеальні варіанти, а й на живий і потужний вплив російської класичної мови і літератури.)

                Comment by maksymus — November 25, 2012 @ 21:29

                • > Вище прекрасний приклад навели, що гіпотетичне незвучання мій колега (при очікуваному моя колега) зовсім не заважає його чоловічому роду.

                  А я сподівалась вас “розкрутити” на міркування щодо рідкісності таких іменників. Складається враження, що більшість із них витісняються варіантом, типовішим для іменників чоловічого роду (піїта поступився поету, музика був витіснений музикантом, здається, зрідка траплявся юриста, якого згодом витіснив юрист)

                  > пристали б на англійський підхід, то незвучання нейтральних назв було б дрібною проблемою.

                  За наших умов англійський підхід не спрацює. От на прикладі того ж наукового керівника: мій/моя науковий керівник щось порадив/порадила – в англійській з my i advised проблем не виникає, вони стосуються обох родів. А в нас “нейтральна” назва все одно буде вживатись поряд із прикметниками, займенниками, дієсловами, які не є нейтральними.

                  > живий і потужний вплив російської класичної мови і літератури.

                  Мені пару разів траплялись статті російських феміністок, де піднімались ті ж проблеми. Так що російський досвід цікавий через близькість ситуації, але це радше вказівка на наявність схожих проблем, ніж на спосіб їх вирішення.

                  Comment by irengloria — November 26, 2012 @ 02:42

                  • Схоже, способи вирішення взаємонакладаються. Запозичують думку, що не можна утворювати жіночий рід за допомогою (-ess, -ette, -trix, -enne) і вживати, наприклад, поетеса, але водночас підглядається аналогічний сусідський сосіб утворення за допомогою (-ка, -иця), і матимемо на заміну поетку. На прикладі людини чи колеги видно, що не в звучанні проблема.

                    Comment by maksymus — November 26, 2012 @ 05:10

                    • > На прикладі людини чи колеги видно, що не в звучанні проблема.

                      Але разом з тим, тенденція до створення жіночих відповідників досить тривала. Можна згадати повість О.Пчілки “Товаришки”: коли головна героїня повертається після навчання, вона знаходить роботу в одному з сусідніх сіл, де недавно помер фельдшер, причому її називають фельдшерица, а місцеві селяни – хвершалка. Тобто, і освічені люди, і простолюд вже тоді намагались утворювати жіночі відповідники, якщо посаду займала жінка.

                      У випадку усталених жіночих відповідників вживання чоловічих не звучатиме – я вище вже наводила приклад, що вчитель сказала буде неприродним. Тут справа не в самому по собі звучанні – як і у виборі, наприклад, між міфологією й мітольогією має значення існуючий слововжиток, а не форма слова сама по собі. Складається враження, що у нас добре вкорінена як тенденція до створення жіночих відповідників, так і тенденція “нейтрального” вжитку. Можливо, оптимальний підхід полягав би в пошуку способів співіснування цих тенденцій, а не запровадження якоїсь одної – бо позбуватись жіночих суфіксів було б таким самим волюнтаризмом, як і штучно їх впроваджувати.

                      Comment by irengloria — November 27, 2012 @ 03:18

                    • Така сама тривала традиція, як і в англійській з відповідними суфіксами. Існує закономірність творення жіночого роду. Після суфіксів -ак, -ар, -ач, -ій, -ир, -іст, -тель, -ун звичайно додається -ка (секретар-секретарка, учитель-учителька), суфікси -ець, -ик замінюються на -иця (винахідник-винахідниця), -ка (мешканець-мешканка). Ще окремі суфікси: -аха (пряха), -иня (княгиня), -уха (свекруха).

                      >вчитель сказала буде неприродним.

                      Але ж мій колега так само неприродно. Це як з відмінюванням загальних слів на -о. Начебто метро і кіно можна відмінювати за схемою відповідної відміни село, але насправді вони не відмінюються, бо попри подібність іншомовні слова на -о не належать до цієї відміни.

                      Comment by maksymus — November 27, 2012 @ 06:44

                    • На англійську навряд чи варто посилатись – наші проблеми узгодження роду займенників, прикметників і дієслів для англійської виглядають так само, як і їхні труднощі з man/woman для нас.

                      > Але ж мій колега так само неприродно.

                      Не хочу створювати окреме опитування з цього приводу, але запитайте в кількох знайомих, що їм видається природніше – колега повідомив чи вчитель сказала (або письменник написала) – припускаю, результат ви й самі можете передбачити. Тобто, природність залежить не лише від форми слова, а від традицій вживання.

                      Comment by irengloria — November 27, 2012 @ 12:45

                    • Так у тому-то й полягає головна проблема пошуку ґендерно-нейтральних виразних засобів, що традицію вживання так чи так доведеться потіснити. Англійці були одними з перших, тому їхній досвід завжди буде слугувати прикладом.

                      От ви нижче стверджуєте, що авторка звучить нормально. А мене чіпляє, бо це досить новітній вжиток. Моя вчителька української мови в середній школі (~1989) заперечувала жіночій рід у слові викладач. Проте цей новий ужиток обґрунтовується потребою уникнення сексистської мови за замовчанням, тому, якщо додавання суфікса в українській мові за загальним переконанням є вирішенням проблеми, то з порушенням традиції необхідно погодитися.

                      За традицією автор, керівник, начальник не утворюють жіночих варіантів. Також письменниця, як і поетеса, можуть принижувати, а не робити нейтральним текст. Випадкова цитата з журналу 70-х: «Жінка є жінкою вдома, а для читача вона письменник, автор».

                      Comment by maksymus — November 27, 2012 @ 15:32

                    • > Моя вчителька української мови в середній школі (~1989) заперечувала жіночій рід у слові викладач.

                      Але ви, схоже, “мали на увазі” це заперечення :)
                      http://lunar-shade-123.livejournal.com/183730.html?thread=1133490#t1133490
                      Там ви вживаєте навіть завідувачка кафедри

                      Щодо принизливого відтінку, то він в багатьох випадках утворюється не формою, а контекстом – згадаймо вислів, який приписують Фалесу чи Сократу про вдячність долі за те, що народився чоловіком, а не жінкою. Саме по собі жінка нейтральне, і тільки в структурі висловлювання воно набуває принизливого значення.

                      Comment by irengloria — November 27, 2012 @ 16:45

                    • Ні, це була шкільна вчителька, яку позаочі називали «the best vykladach», не маючи на увазі якість викладання. :-)
                      Я ж пробую «на смак» дуже різні конструкції (уявіть, і «наразі» також), це не завжди означає моє ставлення до варіантів.

                      >Саме по собі жінка нейтральне, і тільки в структурі висловлювання воно набуває принизливого значення.

                      Мало того, нейтральними є будь-які мовні засоби, поки вони випадково не набувають символічних рис. Скажімо, нічого особливого в прийменнику на перед Україною немає, але он який холівор ведеться в мережі.

                      Comment by maksymus — November 27, 2012 @ 18:13

                    • > це не завжди означає моє ставлення до варіантів.

                      Тим не менш, викладачка й завідувачка у вашому коментарі виглядають цілком природно.

                      > нейтральними є будь-які мовні засоби, поки вони випадково не набувають символічних рис

                      Міра випадковості буває різною. Повертаючись до попередніх прикладів, жінка, письменниця чи поетеса зазвичай не несуть зневажливого відтінку, тож у переважній більшості випадків вони нейтральні.

                      > нічого особливого в прийменнику на перед Україною немає

                      Є, бо цей прийменник вживається перед територією, яка є частиною країни, а не окремою країною (наприклад, на Чернігівщину). І тут якраз можливо змінити вольовим рішенням, а от у випадку із жіночими суфіксами ні – від них неможливо ні повністю відмовитись, ні повністю впровадити.

                      І ще – якщо ви не прихильник жіночих відповідників, навіщо тоді в попередньому записі прорекламували статтю з “ARCHE”?

                      Comment by irengloria — November 28, 2012 @ 02:15

                    • Я люблю експериментальне дослідження і зіткнення різних варіантів, протилежних поглядів. При цьому можу чудово мати свою власну думку, яку можу обстоювати і дуже запекло, якщо впевнення міцне, і перевіряючи арґументи, якщо вагаюся і бачу слабкі місця. У деяких випадках, як в анекдоті, моя думка може не збігатися з моїми поглядами. Головне, спробувати додумувати її до кінця. На цих принципах я і сподівався вести спільноти.

                      Так, підхід білоруського аналога наших експериментаторів абсолютно протилежний моїм поглядам, яких я твердо дотримуюсь, але його існування спонукає мене поглянути ширше і на українські дискусії. Сподіваюся, інших зацікавлених також.

                      >Тим не менш, викладачка й завідувачка у вашому коментарі виглядають цілком природно.

                      Зрозуміло, бо я старався :-) Порадники зі стилістики з 60-х років намагаютсья намацати розрізнення. Маючи свій погляд проблему, у цьому випадку непевний (бо я удомлюю небезпеку традиційного вживання сексистської мови), змушений підходити через розумні міркування. Скажімо, я не стану переконувати когось, кому неприємно чути негр, що це цілком нормальний іменник (хоча для мене традиційно нормально звучить), а намагатимусь вжити нейтральніший. Коли ви кажете, що «зазвичай не несуть зневажливого відтінку», я не погоджуюсь з вежі свого сприйняття, але намагатимусь знайти нейтральний відповідник.

                      Comment by maksymus — November 28, 2012 @ 15:10

                    • Мені здається, тут ситуація складніша, ніж з негром чи, наприклад, циганом, бо більш нейтральний відповідник для одних буде менш нейтральним для інших. Якийсь автор жіночої статі образиться, якщо ви назвете її авторкою, а в цей же час не менш обізнана з фемінізмом авторка образиться, якщо ви назвете її автором :) Причому обидва підходи мають серйозні підстави.

                      Спробувала ще дізнатись думку учасників feminism_ua, але там, на жаль, сексуальні домагання викликають значно жвавіше обговорення :(

                      Comment by irengloria — November 29, 2012 @ 04:20

              • “Бухгалтерка” можливо і тому зле сприймається, що офіційні документи мусять містити рядок “головний бухгалтер”. Це норма, закріплена законодавчо, і тут вже нічого не попишеш.

                Comment by tin_tina — November 27, 2012 @ 14:17

                • В документах пишуть також студент, аспірант чи викладач, однак навряд чи хтось образиться на вживання студентки, аспірантки чи викладачки. У офіційній документації видавництв скрізь автор, однак авторка в рецензіях звучить цілком нормально, я не пригадую, щоб хтось ображався.

                  Comment by irengloria — November 27, 2012 @ 14:52

                  • Я не маю на увазі ображання, а тільки тиск офіційної норми. Все-таки виразу “головна бухгалтерка” я ніколи не чула, в неофіційному мовленні можуть висловитися “головна” чи “шефова” :-)

                    Comment by tin_tina — November 27, 2012 @ 14:54

                    • > Все-таки виразу “головна бухгалтерка” я ніколи не чула

                      Тут мабуть додається проблема з посадами, які містять прикметник. Я вже згадувала, що вчена секретарка не звучить. До речі, старша викладачка теж. Однак самі по собі викладачка чи секретарка вживаються без проблем, а от бухгалтерка сприймається гірше.

                      Comment by irengloria — November 27, 2012 @ 16:37

  2. 1. 50/50
    2. 100 чол.
    3. 100 жiн.
    4. 90/10 жiн/чол
    5. 60/40 чол/жiн
    6. 70/30 чол/жiн

    Comment by booksandcoffe — November 23, 2012 @ 13:59

  3. 1. 50/50
    2. 100 чоловіки
    3. 50/50 – чомусь уявляються прилизані худорляві парубочки з породи “довірених особ”.
    4. 80/20 – в мене в школі було багато чоловіків-вчителів – тому десь так і уявляється співвідношення – чоловік на 20 жінок сидить 4-6 чоловіків…
    5. 40/60 – чоловіків трохи менше, але не суттєво
    6. 80/20 – жінки дуже прикрашають трибуни :)

    Comment by pani_kotska — November 23, 2012 @ 22:36


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: