Діаріуш або тиск слова

November 6, 2012

База репресованих

Filed under: Історія, Життя, Мережа — maksymus @ 11:35

 
Натрапив на записи про своїх родичів на сайті «Реабілітовані історією». Національний банк репресованих (http://www.reabit.org.ua/nbr/). Всього записів у базі даних: 91710.

Колись виставляв тут кільканадцять родинних фотографій. Можу тепер дещо додати до портретів.

(Фотокартки і картки репресованих.)
Михайло Никифорович (рука на поясі), брат діда. На фото він знятий 1915 року десь на фронті.
В банку репресованих є картка: 1884 р. н., українець, із селян, освіта середня, вчитель, одружений, дружина, 3 синів. Заарештований 12.03.1938, засуджений трійкою УНКВС Вінницької обл.; Стаття: 54-2, 54-11 КК УРСР; Вирок: розстріл; Дата вироку: 23.04.1938; Дата виконання вироку: 14.05.1938.

Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР це наш республіканський аналог сумнозвісної російської 58-ї передбачав покарання за контрреволюційні злочини.

Ст. 54-2. За збройне повстання або вторгнення з контрреволюційною метою на радянську територію озброєних банд, захоплення влади в центрі або на місцях з тією самою метою і, зокрема, щоб силоміць відірвати від Союзу РСР і окремої союзної республіки будь-яку частину її території або розірвати укладені Союзом РСР з іноземними державами договори, застосовуються вищий захід соціального захисту – розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства союзної республіки і тим самим громадянства Союзу РСР та вигнання за межі Союзу РСР назавжди з допущенням при пом’якшуючих обставинах зниження до позбавлення волі на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна.
Ст. 54-11. За всяку організаційну діяльність, спрямовану на підготування або вчинення передбачених у цьому розділі злочинів, а також за участь в організації, утвореній для підготування або вчинення одного з злочинів, передбачених у цьому розділі, застосовуються заходи соціального захисту, зазначені у відповідних статтях цього розділу.

Щасливіша історія з моїм прадідом. Теж на Вінничині, але з другої гілки родини.


На першому фото прадід з жінкою, 8 червня 1930 року. Друге фото датується 1932 р.

Бабуся розповідала, що її батько, щоб прогодувати родину, завів молотилку, яку потім відібрали, але не зарахували до кулаків, бо була велика сім’я. Деталі не пригадувала, вона на початку 30-х уже жила окремо, закінчивши виш. Але певні обставини справи розкриває картотека.
Михайло Пилипович, 1884 р. н., українець, із селян, освіта середня педагогічна, зав. школою, одружений, шестеро дітей. Заарештований вперше 17.10.1930, вдруге 07.12.1933. Вперше НаркВС і Прокурором СРСР; Стаття: 54-11 КК УРСР; вирок: звільнений і реабілітований; дата вироку: 24.07.1931; Вдруге Стаття: 54-11 КК УРСР; Вирок: справа припинена; Дата вироку: 11.03.1934.  
 

Advertisements

9 Comments »

  1. коасно дякую, пане Максиме.
    знайшов двоюрідного брата свого прадіда. арештований за ст.54-10, але звільнений з-під варти (мабуть у зв’язку з наближенням німців)

    Comment by iskra75 — November 6, 2012 @ 12:15

    • 54-10 це «за пропаганду або агітацію, яка полягає в заклику до повалення, підриву або послаблення радянської влади». Ця стаття передбачала розстріл тільки під час надзвичайного стану.

      Comment by maksymus — November 6, 2012 @ 12:37

  2. Дякую за лінк.

    Comment by gioconda — November 6, 2012 @ 14:49

  3. Чомусь там області представлені дуже непропорційно: при пошуку за місцем народження на одну Вінницьку область припадає 25883 із 91710 записів, а на сусідні Житомирську і Черкаську менше тисячі.

    Comment by irengloria — November 7, 2012 @ 02:05

    • Я теж звернув на це увагу. Мабуть, що збереглося, те і виставили.

      Comment by maksymus — November 7, 2012 @ 06:28

    • На тому ж сайті є розділ «Реабілітовані історією», де розміщено видання спеціальних книг по областях (PDF з можливістю пошуку). Зміг знайти там кілька прізвищ, яких не було в базі. Можливо, побачите там і своїх.

      Comment by maksymus — November 12, 2012 @ 12:00

      • Та в мене суто теоретичний інтерес. Мої завжди вміли викручуватись. Дідусь по маминій лінії в 37-му змінив прізвище, і це йому допомогло (хоч про причини зміни прізвища не розповідав навіть рідним). А бабуся під час Голодомору вчителювала в одному з сіл на Полтавщині, коли прадіда й прабабу розкуркулили, старші діти забрали до себе родичів, і всі вижили. Бабусі якось пощастило взяти до себе наймолодшу сестру, приховавши, що вона з родини розкуркулених.
        А родичі по батьковій лінії з Тернопільщини, їх теж якось обминуло. Дідусь з бабусею на початку 50-х переїхали в пошуках спокійнішого життя у Миколаївську область.

        Comment by irengloria — November 13, 2012 @ 12:19

        • По маминій лінії дідусь теж змінив прізвище і переїхав з Луганська до Києва. Парадна версія була — заради кохання, а що насправді сталося з рештою родини невідомо.

          Comment by maksymus — November 14, 2012 @ 07:16


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: