Діаріуш або тиск слова

September 9, 2010

Правопис слов’янських власних та географічних назв

Filed under: Мова — maksymus @ 09:12

 
ПРАВИЛА ПРАВОПИСУ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАЗВ

(Західнослов’янські та південнослов’янські мови.)
*
Твердий кінцевий приголосний ц пом’якшується в прізвищах із суфіксом -ець, в усіх слов’янських географічних назвах із суфіксами -ець, -аць, -иця (§104, п. 12, б; §109, п. 9, б):

Глуховець, Скиталець. Олонець, Повенець, Череповець, Крагуєваць, Столаць; Дембиця, Ломниця, Речиця

*
Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий), так само з ь пишуться російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой) (§104, п. 9). Суфікси географічних назв -ск, -цк передаються відповідно українськими суфіксами -ськ, -цьк (§109, п. 9, в):

Броневський, Даргомижський, Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький; Грудзький, Завадзький
Луговськой (Луговська), Трубецькой (Трубецька).
Братськ, Брянськ, Курськ; Кузнецьк, Троїцьк

*
Прикметникові закінчення, що входять до складу слов’янських географічних назв, передаються відповідними українськими (§109, п. 7, г):

Банська Бистриця, Нові Замки, Стальова Воля, Чеський Крумльов.

Західнослов’янські та південнослов’янські мови

ЛІТЕРА И

Польська, чеська, словацька у передається літерою и (§104, п. 7):

Виспянський, Пташинський; Масарик.

*
И (I) передається переважно через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.) (§104, п. 5):

Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич

*
И (I) у польських, чеських і словацьких прізвищах через и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович) (§104, п. 5, б):

Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик.

ЛІТЕРИ І, Ї

*
И (I) передається через і – на початку слова в прізвищах, належних до південнослов’янських мов (§104, п. 5), у польських, чеських і словацьких прізвищах (§104, п. 5, а) :

Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович.
Івашкевич, Індра

*
И (I) у польських, чеських і словацьких прізвищах i передається через і після приголосного (§104, п. 5, а):

Зволінський, Лінда, Міцкевич; , Єдлічка, Мічатек.

*
И (I) передається через ї після голосного в прізвищах, належних до південнослов’янських мов (§104, п. 5)

Раїч, Стоїч

*
В географічних назвах, що мають у польській мові форму, спільну з відповідною українською, ia передаємо через і (§109, п. 1, в):

Біла Підляська, Білосток

*
Польські ie, болгарський і сербський е, чеські e, ĕ після приголосних передаються літерою е (§104, п. 1)

Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.

*
Польське сполучення літер іо передається сполученням літер йо після б, п, в, м, ф (§104, п. 4, а), через ьо після м’яких приголосних (§104, п. 4, б):

Голембйовський, Мйодович, Пйотровський.
Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.

*
Польські носові ą, ę передаються сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними (§104, п. 8, а; §109, п. 7, е), сполученнями літер он, ен перед іншими приголосними (§104, п. 8, б; §109, п. 7, е):

Домбровський, Заремба, Кемпа.
Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенцицький.
Домброва, Дембиця.
Конт, Ченстохова.

*
Польське й чеське е, що виступає в географічних назвах із суфіксом -ц- (лат. -с-), зберігається (§109, п. 1, в, прим.). Ці географічні назви не змінюються за відмінками:

Бельце, Кельце; Кошице, Лідице, Пардубице.

*
М’якість польських приголосних n´, s´, с´ (dz´) у прізвищах перед суфіксами -ський, -цький і м’якими приголосними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передається літерами і, ю, я та ь (у кінці слова) (§104, п. 9):

Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік
Дзісь, Дзюравець, Сятковський.

*
Польське ó, що виступає в суфіксі -ów у географічних назвах, передається через у (§109, п. 7, д):

Жирардув, Жешув, Томашув-Мазовецький
Винятки: Грубешів Краків.

*
Прикметникові закінчення чеських , польських , болгарських передаються через -ий (§104, п. 10):

Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.

 

(Білоруська та російська.)

Білоруська мова

У словах: Білорусь, білоруський приголосний с не подвоюється (§109, п. 6).

*
Білоруські прізвища передаються за традицією (§104, п. 7):

Журавський, Короткевич, але: Бядуля, Янка Купала, Цьотка й под.

*
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ передаються через -ий (§104, п. 10):

Бялий, Гартний

Російська мова

У словах: Росія, російський приголосний с не подвоюється (§109, п. 6).

ЛІТЕРА Е

Російський звук е після приголосних передається літерою е (§104, п. 1; §109, п. 1):

Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельова Бездна, Верхоянськ, Воронеж, Зеленодольськ, Новочеркаськ, Туапсе; Ветлуга, Лена, Нева, Онега, Пінега, Пенза, Терек, Шексна

*
Російський звук е передається літерою є на початку слів (§104, п. 2, а; §109, п. 1, а), у середині слів після голосного та при роздільній вимові після приголосного (§104, п. 2, б; §109, п. 1, а), після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ і назв (§104, п. 2, в; §109, п. 1, б), коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ятя) (§104, п. 2, г; §109, п. 1, в), але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і (§109, п. 1, в):

Євдокимов, Євтушевський, Єгоров, Єланський, Єлизаров, Єршов, Єфимов.
Бердяєв, Буєраков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський, Ісаєнков; Аляб’єв, Афанасьєв, Григор’єв, Євгеньєва, Зинов’єв.
Ломтєв, Медведєв, М’ятлєв, Тимірязєв; Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Матвєєв, Менделєєв.
Бєлінський, Звєрев, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов.

Винятки: Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Усвятцев; Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв, а також у болгарських: Ботев, Друмев і под.

Євпаторія, Єйськ, Єлець, Єнісей, Єреван
Єгор’євськ, Колгуєв, Посьєт
море Лаптєвих, Лежнєво

Винятки: Плещеєво, Ржев, мис Рум’янцева, Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград

*
Російська літера ё передається сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й + о (§104, п. 3, а; §109, п. 2, а), через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о (§104, п. 3, б; §109, п. 2, а), через о під наголосом після ч, щ (§104, п. 3, в; §109, п. 2, а):

Йолкін; Бугайов, Воробйова, Окайомов, Соловйов.
Алфьоров, Верьовкін, Дьорнов, Корольов, Новосьолов, Семьоркін, Тьоркін.

Винятки для прізвищ, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишемо е: Артемов, Семенов, Федоров і т. ін.
Грачов, Лихачов, Пугачов, Щипачов.

Йолкіно, Соловйово
мис Дежньова, р. Оленьок. Винятки: р. Березова, Орел
Рогачово, Сичовка, Щокіно

ЛІТЕРИ И, І

Російська літера и передається літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц) (§104, п. 6, а), через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці (§109, п. 4, а, 1), і зберігається в географічних назвах, утворених від імен, які в українській мові пишуться через і (§109, п. 4, б, 2, прим.):

Ігнатов, Ігнатьєв, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін. Бородіно, Вітебськ, Воткінськ, Ігарка, Іжевськ, Іркутськ, Кінешма, Сочі, Сухумі, Челябінськ; Двіна, оз. Ільмень, Індигірка, Іртиш, оз. Селігер.
Леонідово

*
Російська літера и передається літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа) (§104, п. 6, б; §109, п. 4, а, 2):

Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн. Зілаїр, Троїцьк, Ананьїно, Мар’їно

*
Російська літера и передається літерою и після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним (§104, п. 6, в, 1; §109, п. 4, б, 1), у прізвищах та географічних назвах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов’янських мов, але не у випадках вихідних імен, відмінних від українських (§104, п. 6, в, 2; §109, п. 4, б; §109, п. 4, б, 3), у префіксі при-: (§104, п. 6, в, 3; §109, п. 4, б, 5), у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ- (§104, п. 6, в, 4; §109, п. 4, б, 6), у складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука (§109, п. 4, б, 4); у географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ (§109, п. 4, прим.), У закінченні географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа (§109, п. 4, б, 7):

Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов
Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров

Виняток: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов
Прибилкін, Привалов, Пришвін
Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Григорович, Кулинич, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев

Жигалово, Жиздра, Жила Коса; Ачинськ, Нальчик, Чирчик; Єгоршино, Ішим, Камишин, Тушино; Щигри; Цимлянська
Гаврилово, Данилов, Дмитров, Михайловське.

Виняток: Ніколаєвськ-на-Амурі, Леонідово
Приволжя, Примор’я, Прикумськ
Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево
Виноградово, Кисловодськ, Клин, Кричев, Курильські острови, Липецьк, Лихославль, Тихвін, Тихорєцьк
Владивосток, П’ятигорськ, Семипалатинськ
Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ
Березники, Валуйки, Горки, але Жигулі
Сибір, Симбірськ, Новосибірськ

*
Російська літера ы передається літерою и (§104, п. 7; §109, п. 5):

Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов Викса, Витерга, Іртиш, Сизрань, Сиктивкар, Чебоксари, Шахти

*
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я (§104, п. 10; §109, п. 7, а), закінчення -ой у власних назвах передається через -ой (§104, п. 10), закінчення -ой у географічних назвах через -ий (§109, п. 7, а), -ое, -ее – через -е, -є (§109, п. 7, а):

Бєлий, Зоркий, Крайній; Бєла, Горова, Крайня.
Донськой, Полевой, Толстой.
Становий (хребет); Великий Устюг, Оленій (острів); Лиха, Нижня Тунгуска, Чусова; Благодарне, Бологе, Майське, Покровське, Углове

*
Прикметникові закінчення географічних назв -ые, -ие передаються через і (§109, п. 7, в):

Нові Ключі, Набережні Човни, Чисті Пруди.

*
Російські географічні назви з кінцевими -ово, -ево та -ино передаються через -ово, -єво та -іно (-їно), після шиплячих – -ино (§109, п. 7, б):

Внуково, Орєхово-Зуєво; Бородіно, Мар’їно, Пушкіно, Єгоршино, Рощино.

*
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї, перед йо апостроф не пишеться; коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться (§104, п. 11; §109, п. 8):

Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв.
Воробйов, Соловйов.
Бядуля, Пясецький, Рюмін.
В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв
Муравйово.
Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань

*
Знак м’якшення пишеться в прізвищах і географічних назвах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї (§104, п. 12, а, 1; §109, п. 9, а, 1), перед приголосними (§104, п. 12, а, 2; §109, п. 9, а, 2), у кінці слова (§104, п. 12, а, 3; §109, п. 9, а, 3). Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо (§104, п. 12, а, прим.; §109, п. 9, а, прим.):

Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Саласьєв, Ульянов, Ільюшин, Ананьїн.
Вольнов, Коньков.
Лось, Соболь.
Виняток: Дягилев, Зябрев, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв.
Усольє.
Клязьма, Лисьва, Льгов.
Гомель, Нахічевань, Сімферополь.
Челябінськ, Тюмень.

 

Див. також: Правопис назв іншомовного походження (окрім слов’янських)
 

5 Comments »

  1. Дякую, а то вже повна правописна анархія пішла… Яке джерело, довідник, підручник?

    Comment by pry4ilok — September 9, 2010 @ 10:47

    • Це виключно правописні норми та приклади з сучасного українського правопису (в дужках посилання на відповідні параграфи). Намагався систематизувати правила і записати в якомусь зручному вигляді.

      Comment by maksymus — September 9, 2010 @ 10:55

      • Дякую. Справді зручно.

        Comment by pry4ilok — September 9, 2010 @ 11:03

  2. FAIL    »»»» У словах: Білорусь, білоруський приголосний с не подвоюється (§109, п. 6).

    Comment by behemot — September 9, 2010 @ 11:32

    • На таке формулювання перетворилися старі приклади Білорусія, білоруський після косметичних змін між 2005 та 2007 рр.

      Comment by maksymus — September 9, 2010 @ 11:38


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Website Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: