Діаріуш або тиск слова

February 25, 2009

Пояснення опитування

Filed under: Мережа, Мова, Правопис, Фонетика — maksymus @ 12:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 

i мнякесеньке, мов губоньки молоденької дівчинки, що і ціловати смачно.
(Квітка-Основ’яненко, 1840)

Видно ужь не судьба этой старосвѣтчинѣ нашей являться въ новомъ мірѣ
(Максимович, 1841)

У попередньому тесті йшлося про особливості шестифонемної структури українського вокалізму. Запропонований список ще зовсім нещодавно можна було впевнено розподілити на дві групи так:


пом’якшення приголосних перед [і]
(т, д, н, л, с, з, ц там, де і постало з е або ѣ)

дїти
вповнї
на вулицї
на дорозї
нїчого
передусїм
слїд
тодї
хотїв
цїнний

непом’якшення приголосних
(інших приголосних та в позиції перед і < о)

в церкві
замітка
зверхність
зібрати
подібний
послів
сіль
скільки
стіл
ступінь

[Лїтература та традиція, на які правило поширювалося заднім числом, потрібні були для контролю.]
 

Цю фонологічну особливість перестали враховувати в орфографії разом з відмовою від желехівки (див. правила), де пом’якшення позначалося літерою ї, а остаточно розрізнення м’якості зубних в залежності від походження і не вважається літературною нормою після 1969 року. (Шевельов у своїх сердитих публіцистичних статтях кілька разів ставив це на карб персонально Білодіду, вбачаючи у новій орфоепічній нормі не стільки природний процес спрощення, скільки цілеспрямовану політику насильницького зближення з російською.) Виповнилося сорок років, такий собі ювілей.

Розглядаючи ваші відповіді (шкода, нечисленні), є нагода поміркувати над тим, як суттєво впливає правопис на розвиток мови. У цьому випадку на чи не найконсервативнішу її ділянку — фонетику.
 

6 Comments »

  1. Тут скоріше впливає не правопис, а неофітство, мовний розрив з предками більшості представників ІІ урбанізованого покоління.

    Comment by magner58 — February 25, 2009 @ 12:41

  2. Я не брав участі в опитуванні, щоб не спотворювати результату: свого часу трохи читав видань поч. XX ст., де ті всі “ї” акуратно проставлено, і вони ще відтоді врізалися в пам”ять.

    Зауважу також, що, за моїми спостереженнями, корінні галичани похилого віку (а також теперішні чи колишні діаспоряни) все ще досить чітко диференціюють у вимові м”яке і тверде “і”.

    Втім, цікаво було дізнатися про теоретичні підстави цього емпіричного спостереження.

    Comment by raw_stick — February 25, 2009 @ 13:09

  3. а я не спромоглася на групи поділити. в мене, здається, все пом’якшене. не можу вловити цієї різниці.

    Comment by prophet_in_blue — February 25, 2009 @ 18:14

  4. Щодо впливу правопису, то це дуже помітно по дж та дз, які якщо не зводять до ж та з, то дуже часто вимовляють саме як дифтонги.

    Comment by igdrazil — February 26, 2009 @ 14:32

    • Чи можуть бути приголосні звуки дифтонгами? Адже διφθογγος це „двоголосний“!

      Comment by wissenstein — February 26, 2009 @ 22:43

      • Можуть, в профанському розумінні цього слова – “стале сполучення двох звуків”.

        Comment by igdrazil — February 26, 2009 @ 23:31


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: