Діаріуш або тиск слова

February 27, 2009

Productio

Filed under: Етимологія — maksymus @ 11:57

Автор hector_von_kyiv. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Якою є історія іменника «виробництво» (і похідних від нього)? Коли з’явився в мові й ким був уперше вжитий? Чи був створений на локальному терені, чи прийшов з інших слов’янських мов?

February 25, 2009

Пояснення опитування

Filed under: Мережа, Мова, Правопис, Фонетика — maksymus @ 12:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 

i мнякесеньке, мов губоньки молоденької дівчинки, що і ціловати смачно.
(Квітка-Основ’яненко, 1840)

Видно ужь не судьба этой старосвѣтчинѣ нашей являться въ новомъ мірѣ
(Максимович, 1841)

У попередньому тесті йшлося про особливості шестифонемної структури українського вокалізму. Запропонований список ще зовсім нещодавно можна було впевнено розподілити на дві групи так:


пом’якшення приголосних перед [і]
(т, д, н, л, с, з, ц там, де і постало з е або ѣ)

дїти
вповнї
на вулицї
на дорозї
нїчого
передусїм
слїд
тодї
хотїв
цїнний

непом’якшення приголосних
(інших приголосних та в позиції перед і < о)

в церкві
замітка
зверхність
зібрати
подібний
послів
сіль
скільки
стіл
ступінь

[Лїтература та традиція, на які правило поширювалося заднім числом, потрібні були для контролю.]
 

Цю фонологічну особливість перестали враховувати в орфографії разом з відмовою від желехівки (див. правила), де пом’якшення позначалося літерою ї, а остаточно розрізнення м’якості зубних в залежності від походження і не вважається літературною нормою після 1969 року. (Шевельов у своїх сердитих публіцистичних статтях кілька разів ставив це на карб персонально Білодіду, вбачаючи у новій орфоепічній нормі не стільки природний процес спрощення, скільки цілеспрямовану політику насильницького зближення з російською.) Виповнилося сорок років, такий собі ювілей.

Розглядаючи ваші відповіді (шкода, нечисленні), є нагода поміркувати над тим, як суттєво впливає правопис на розвиток мови. У цьому випадку на чи не найконсервативнішу її ділянку — фонетику.
 

February 24, 2009

Фонетичний дослід

Filed under: Опитування, Фонетика — maksymus @ 11:03

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Любі друзі, не користуючись нічим, окрім власного «вуха», спробуйте розподілити наступні слова на дві групи відносно м’якості приголосного звука перед [і]:

в церкві, вповні, діти, замітка, зверхність, зібрати, література, на вулиці, на дорозі, нічого, передусім, подібний, до послів, сіль, скільки, слід, стіл, ступінь, тоді, традиція, хотів, цінний.

Прохання не підходити до завдання з логічними міркуваннями! Це виключно фонетичний тест на сприйняття, в якому однозначно вірної відповіді не існує. Якщо групи не виокремлюються на слух, або чуєте більше двох особливостей, також неодмінно напишіть про це, таке свідчення не менш важливе.

Пояснення опитування в наступному повідомленні.
 

February 18, 2009

Переклад Бодянського. «Біля саги є дуб зелений» (1832)

Filed under: Історія мови — maksymus @ 17:16

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Перші переклади на народну мову завжди цікаві. Навіть у вигляді жартівливих перелицьовувань, якою була «Енеїда» Котляревського, вони свідчать про виникнення потреби в читанні цією мовою, про розуміння її окремішності. Перші переклади розширюють словник, розвивають жанри, відкривають для нової літератури простір класичних тем. Переклади із західно- та південнослов’янських мов М. Шашкевича і Я. Головацького, з російської О. Шпигоцького, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, із західноєвропейських мов П. Куліша, стали для української першими проривами до усталення сучасної літературної мови. Надзвичайно цікавими з усіх поглядів є переклади Осипа Бодянського (1808-1877), один з яких наводжу нижче.

Переводъ зъ Пушкина…

February 16, 2009

Анаграма Галілея

Filed under: Переклади — maksymus @ 17:57

Перенесено із ЖЖ-спільноти mirabilefuturum.

11 грудня 1610 року Галілео Галілей надіслав через Тосканського посла в Прагу до Кеплера анаграму, в якій зашифрував спостереження за фазами Венери:

Haec immatura a me iam frustra leguntur oy

Як можна перекласти це речення? Мої вправи привели до такого варіанта: «Ці передчасні речі прочитані мною даремно.»

(Через двадцять днів, 1 січня 1611 р. він послав розшифровку Cynthiae figuras aemulatur mater amorum «Мати кохання (Венера) наслідує подоби Кінтії (Місяця)»)

February 14, 2009

SMAISMRMILMEPOETALEUMIBUNENUGTTAUIRAS

Filed under: Життя, Розваги — maksymus @ 21:36

 
Пощастило сьогодні перевірити зоряне небо над головою. Звѣздозьрѣтельная прѣлесть спокушала у найдавнішій Київській астрономічній обсерваторії, яка дивом пережила останні роки в обороні від забудовників. Особливість закладу, неповторна аура наукової відстороненості, віддаленості від земних проблем, зберегла цікаві уламки міської наукової історії останніх півтораста років. Так, і небозвід, і Київський меридіан все ще на місці. І точна німецька механіка з оптикою, що пережила кілька війн та революцій, на сторожі. Окрім цього, місцеві з гордістю демонструють гіпотетичні залишки Мініхових валів та місце Олегової могили Лебединцева.

Вінцем екскурсії стало спостереження через великий рефрактор за Венерою, яка, немов на вимогу, пробилася крізь київські хмари. Не мою, звісно, вимогу. За кілька хвилин до того на вечірню зорю зволив глянути Ющенко-молодший. Отже, можна бути спокійним за освоєння бюджету на космічні дослідження.

Додаток. У заголовку повідомлення одна з найвідоміших астрономічних анаграм. В ніч з 7 на 8 січня 1610 року Галілео Галілей вперше навів на зоряне небо сконструйований власноручно телескоп і побачив супутники Юпітера, чим розпочав нову епоху астрономічних відкриттів. Нові знання переповнювали його; вчений спішно друкує «Зоряний вісник» (Sidereus Nuncius, 12 березня). Протягом року він спостерігав Місяць, Венеру, прагнув відкрити нові планети. 25 липня помітив незвичний вигляд Сатурна, про що негайно написав з Падуї тосканському міністру Вінте, з проханням тримати в таємниці до публікації: «Це відкриття полягає в тому, що зірка Сатурна не є однією тільки, але складається з трьох, котрі немов торкаються одна одну, але між собою не рухаються і не змінюються.» Таким чином було інтерпретовано перше спостереження кілець Сатурна. Водночас Галілей надсилає в Прагу до Йогана Кеплера наступну анаграму:

          s mais mrm il m epoe taleum ibun enugttauiras

Обережність повідомлення була викликана тим, що влітку 1610 року Галілео Галілей опинився в досить скрутному становищі. Спостереження Юпітера поки не були засвідчені іншими спостерігачами, і Кеплер писав, щоб той надіслав необхідні незалежні підтвердження. (Сам Кеплер спостерігатиме супутники тільки 11 вересня.) До того ж, починалася гра в релігійних колах. Активізувались провідники іспанської політики, які вважали небезпечною будь-яку діяльність, спрямовану проти релігії. Кожне спостереження негайно перевірялося Римською колеґією. Отже, про незвичний вигляд Сатурна Галілей повідомив в згаданій анаграмі, де зашифрував фразу «Altissimum planetam tergeminum observavi» («Найвищу планету потрійною спостерігав»).

Кеплер, поламавши голову, розшифрував анаграму по-своєму — «Salue umbistineum geminatum Martia proles» («Привіт вам, близнята, Марса породження») — передбачивши наявність у Марса саме двох супутників. Вела його помилкова рація — у Землі один супутник, у Юпітера поки відкрито чотири, отже, у Марса їх має бути два. Потім це забавне передбачення в літературній формі повторять Свіфт і Вольтер. Два супутника Марса будуть відкриті тільки 1877 року.

Розкрити анаграму настійливо вимагав император-меценат Рудольф II, який в Празі опікувався науками та мистецтвом. Дізнавшись від Кеплера про таємницю, він особисто попросив Галілея, пообіцявши зберегти пріоритет: «Задовольни якомога швидше наше жагуче бажання пізнати, у чому полягає твоє нове відкриття. Не існує людини, суперництва котрої ти міг би побоюватися.» І п’ять місяців по відкриттю, в листопаді 1610 року Галілей надіслав йому роз’яснення.

У грудні того ж року голова папських астрономів Христофор Клавій підтвердив існування супутників Юпітера та відмітив незвичну форму Сатурна. Проте Галілей не поспішав з публікацією. Пріоритет зазначив сам Кеплер у вступі до «Діоптрики» (Dioptrice, серпень 1611). Галілея же захопило нове відкриття — фази Венери, — яке також було оприлюднене анаграмою: «Haec immatura a me iam frustra leguntur oy» («Ці передчасні речі вже читаються мною даремно» / «Ці незрілі речі вже збираються мною даремно»). Так неоковирно було зашифроване речення «Cynthiae figuras aemulatur mater amorum» («Мати кохання [Венера] наслідує подоби Кінтії [Місяця]»). А це спостереження прямо вело до геліоцентричної системи світу. Тепер уваги інквізиції було не уникнути. Вже 11 квітня 1611 року занепокоєний Голова інквізиції кардинал Роберт Беллармії направив астрономам Римської колеґї службовий запит, де перерахував відкриття Галілея, і на кожний пункт отримав підтвердження. Це був час римського тріумфу Галілея.  
 

February 10, 2009

Перша відлига

Filed under: Історія, Московія — maksymus @ 09:28

 

В 1853 году началась война с Турциею и предчувствовалась борьба с Европою. Уничтожение турецкого флота под Синопом всех русских несколько оживило. Правительство, занятое военными приготовлениями и действиями, менее обращало внимание на дела внутреннего управления. Казалось, что из томительной, мрачной темницы мы как будто выходим если и не на свет божий, то по крайней мере в преддверие к нему, где уже чувствуется освежающий воздух. Высадка союзников в Крым в 1854 году, последовавшие затем сражения при Альме и Инкермане и обложение Севастополя нас не слишком огорчили; ибо мы были убеждены, что даже поражения России сноснее и даже для нее и полезнее того положения, в котором она находилась в последнее время. Общественное и даже народное настроение, хотя отчасти бессознательное, было в том же роде.
 
Из записок славянофила А. И. Кошелева
 
 
 
        В последние годы царствования деспотизм достиг самых крайних размеров, и гнет сделался совершенно невыносим. Всякий независимый голос умолк; университеты были скручены; печать была подавлена; о просвещении никто уже не думал. В официальных кружках водворилось безграничное раболепство, а внизу накипала затаенная злоба. Все, по-видимому, повиновались беспрекословно; все ходило по струнке. Цель монарха была достигнута; идеал восточного деспотизма водворился в русской земле.
        И вдруг все это столь сурово оберегаемое здание оказалось гнилым в самом основании. При первом внешнем толчке обнаружилась та внутренняя порча, которая подтачивала его со всех концов. Администрация оказалась никуда не годною, казнокрадство было повсеместное. Положиться было не на кого; везде царствовала неспособность. Даже армия, любимое детище царя, лишена была самых необходимых для действий орудий, и все доблести русского солдата тратились напрасно в неравной борьбе. В то время как для забавы императора вводились ружья, которые на маневрах в одно мгновение производили известный звук, ружья, служащие для настоящей стрельбы, были совершенно негодны. Все было устремлено на одну внешность, а о существе дела никто не заботился. И вот одна за другою стали приходить страшные вести. Презираемый враг вступил на русскую землю, осаждал первоклассную крепость; знаменитый черноморский флот погиб; все попытки отразить неприятеля кончались поражением.
 
Из вопоминаний западника Б. Н. Чичерина ua_kobzar

 

February 7, 2009

Звукові відповідності

Filed under: Фонетика — maksymus @ 18:00

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Таблички звукових відповідностей в індоєвропейських мовах
[За виданням: Откупщиков Ю. В. К истокам слова: Рассказы о науке этимологии. — М., 1986. — С.173-175.] Читати запис далі…

February 6, 2009

Сир та тваріг

Filed under: Етимологія — maksymus @ 16:53

Автор magner58. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

У Фасмера у статті про “творог-тварог” згадується укр. “тварiг” – що воно за диво і в яких діалектних групах присутнє?

Наскільки я знаю сортових у нас не було і все було “сиром”.

February 3, 2009

«Всі вони однакові»

Filed under: Політологія — maksymus @ 09:19

 
Побутує переконання, що пропаґанда авторитарної держави полягає тільки в транслюванні певних ідей і обмеженні доступу до альтернативних. Для інформаційної доби це глибока помилка. Чи не найголовнішою метою державної пропаґанди є дискредитація абсолютно всіх джерел інформації. Головне гасло — «Всі вони однакові!» У цільової аудиторії не має залишитися жодного незамуленого джерела. Саме на створення неможливості визначити достовірність інформації і були спрямовані основні зусилля Долганова, Піховшека, Погребинського чи Заманського. Люди, яких обробляють таким чином, звісно, здогадуються, що офіційні змі їм брешуть, але переконуються також, що і опозиційні не кращі. Адже всі мають свій власний інтерес, додумує об’єкт маніпуляції.

В умовах відносної доступності альтернативних джерел це чи не єдиний спосіб нав’язувати населенню офіційну думку. Здавалося б, яким чином, якщо і офіційне джерело не має довіри? Справа в тому, що людина намагається завжди раціоналізувати все, що отримує з потоком інформації. Спираючись при цьому на вічні уявлення, наприклад, почуття патріотизму, ксенофобію, класові належності. Прикладом добре розставлених пасток є кампанія навколо опозиційного російського олігарха Ходорковського. Це ж всім відомо, що олігарх винен, тому офіційні змі, які стверджували те саме, мають рацію. Наступного разу вони матимуть рацію щодо закордонних подій, бо транслюють патріотичний погляд. Потім погляд на незгодних, яко на тих «козлів, котрі заважають жити», видаватиметься нормою. В таких умовах найважливішою інформацією стає прізвище власника джерела. І від цього люди відштовхуються в оцінці правдивості, не розуміючи, що вже зманіпульовані.

Часто можна почути наївні висловлювання про те, що всі брешуть, але в принципі можна вибудувати об’єктивну картину, споглядаючи різні, заздалегідь брехливі, джерела. Мовляв, нічого страшного, що офіційні змі заанґажовані, в інтернеті (!) можна прочитати і альтернативну думку, правда, вона щось виглядає не дуже переконливо… Можна сказати, що мета пропаґандиста у цьому випадку досягнута. Коли правди не існує, залишаються лише інтереси.

Але коли мети досягнуто, для авторитарного режиму успіх обертається поразкою. За відсутності незамулених джерел інформації, знищених власноручно, управління перетворюється на кошмар. В спотвореному інформаційному полі неможливо приймати тверезі рішення. Тому розумні режими вимушено залишають один-два опозиційні канали, вплив яких на населення обмежений. Потім їх можна використати і для імітації демократичності.
 

Older Posts »

Powered by WordPress.com.