Діаріуш або тиск слова

December 25, 2008

Абсолютне зло не в персоналіях

Filed under: Політологія — maksymus @ 09:17

 
Борис Кушнірук: Для мене зараз таким абсолютним злом для України є Юлія Тимошенко. … Зрозуміло, що моральних виродків в українському політикумі вистачає і без Тимошенко, але для мене є очевидним – без відправлення в політичне небуття саме її, Україна з політичної та економічної кризи не вийде.

Автор бачить тільки частинний випадок української проблеми. І робить ту саму помилку, що і юлефіли. Політик, хай навіть Тимошенко (Ющенко, Янукович, Гітлер, Сталін), не може бути злом чи добром сам по собі. Не буде Тимошенко, її замінить хтось інший за цих умов, може, менш брехливий і цинічний, а може статися, що і більш. Проблема в загальній персоналізації влади. У політичній системі, де більше шансів на перемогу має іменний блок, а населення жде «сильну руку», звичайно, переважатимуть вожді. (Наприклад, перше, що робить Яценюк після відставки, — відкриває іменну ініціативу.)

Тимошенко не абсолютне зло; вона просто виявилася вправнішою в експлуатуванні поточних суспільних настроїв країни, як Добкін і Черновецький в двох великих містах. Суть цієї політики — соціальний популізм. Зміняться настрої, підвищиться політична культура, а населення усвідомить себе громадянами, а не племенами, такий тип політики та політиків сам відійде в небуття.

“Schizophrenics can make rational decisions on the small stuff.”
“Indeed, Sir.”

 
 

December 10, 2008

Опитування

Filed under: Мережа, Розваги — maksymus @ 12:10

 
Відкрив опитування «Видатні українці» на сайті.

Принципи укладення списку та голосування ті самі, що і раніше.
 

December 9, 2008

Ілюзія Ради

Filed under: Політологія — maksymus @ 17:53

 
Отже, утворена (реанімована) щойно, про шо проголосив Литвин, коаліція БЮТ + НУНС стала найбільшим провалом української демократії. Тільки тому, що була утворена в антидемократичний спосіб, завдяки кулуарним домовленостям, про які і не думали інформувати публіку. Неважливо хто, важливо як. Якби те саме зробили після дострокових виборів, нічого особливого. Але сьогодні була леґітимована війна за суди, злам підписаних коаліційних угод, непрацездатна понад два місяці Верховна Рада, політичний шантаж зміною устрою. Відтепер саме це є нормою української політичної поведінки, а зовсім не звертання до народу за мандатом. Як бонус, крісло Голови посів плагіатор Литвин, український титан гуманітарного знання, реалізувавши таким чином свою золоту акцію. [«За» 244 депутати: 3 — ПР, 154 —БЮТ, 40 — НУНС, 27 — КПУ, 20 — Блок Литвина.] Пікантності додає те, що без голосів комуністів у коаліціантів нічого не вийшло б. І чи довго вони протримаються, щоб не пересваритися?
 

December 5, 2008

Найкраща виборча система — система єдиного перехідного голосу

Filed under: Політологія — maksymus @ 16:17

 
Останнім часом активізувалися суперечки про те, яка нам потрібна виборча система. За двадцять років були випробувані: радянська чиста мажоритарна, половинчаста змішана та сучасна чиста пропорційна системи.

Ідеальних систем не буває. Тому кожна має свої переваги, але кожна з випробуваних також встигла зазнати нищівної дії української корупції. Отак ми і прийшли від купівлі цілих округів за гречку до повної відірваності іменних блоків од окремого виборця. Сучасні дискусії, в яких на різні лади повторюється мантра «відкриті списки», ведеться так, немов досвід демократії останніх двохсот років пройшов далеко повз наші терени.

Розкажу про свою улюблену, надзвичайно красиву виборчу систему, яка існує вже сто п’ятдесят років. Цю систему вигадали для якнайповнішого досягнення ідеалів національної демократії. Виходить вона з того, що між людиною і нацією немає посередників у вигляді якихось груп, реґіонів, класів, ба навіть партій. Вона суто ліберальна, виборець голосує за окрему людину, а не за яке-небудь об’єднання. Вона максимально демократична, голоси виборців практично не втрачаються. Разом з тим, це фактично пропорційна система, партії і об’єднання все-таки мають перевагу над самовисуванцями, але не визначальну.

Я веду про виборчу систему єдиного перехідного голосу (STV). Це система голосування із зазначенням порядку переваги кандидатів. (Іноді перекладають: система єдиного голосу, що передається.) Читати запис далі…

December 4, 2008

В очікуванні сильної руки…

Filed under: Політологія — maksymus @ 06:12
«Что же Украйна? А мне какое дело!»

Сьогодні українці запасаються терпінням в очікуванні формалізації гіпотетичної коаліції БЮТ + ПР у Верховній Раді. Коли ця, ще влітку неможлива, коаліція справдиться, буде цікаво, чи зможе Тимошенко і надалі утримати національно-демократичних прихильників. Усе ще надто значну роль відіграють кольорові уподобання серед нашого електорату. (Варто пригадати, що «зрада» Мороза стала минулого разу приводом для проведення дострокових виборів. Цілий політичний сезон після того бютівці звинувачували Ющенка у змові з голубими. А нунсівці таким сáме чином чорнили Тимошенко.) Тепер «зраду», зрозуміло, подаватимуть як надзвичайний вимушений крок. І наступні дії з перерозподілу владних повноважень підкріплюватимуть звичною для всіх учасників антипрезидентською риторикою і закликами до врятування країни від економічної кризи, спричиненої своїм же бездарним урядуванням. На відміну від проголошених і зірваних виборів, що мали відбутися вже цього тижня і розв’язати проблему демократичним шляхом, така олігархічна домовленість без участі народу (без публічних обговорень, без універсалів, без виборів) стала б найгіршим, що можна було запропонувати в якості виходу. Виглядає так, що нова недемократична «антикризова» коаліція і стає тим обміном свобод на стабільність. Погралися — досить. Дивовижність і непередбачуваність української політики в тому, що ледь не з тією ж вірогідністю можна обговорювати гіпотетичну коаліцію НУНС + ПР.   Читати запис далі…

Powered by WordPress.com.