Діаріуш або тиск слова

May 26, 2008

Як Сєверодонецьк став Сєвєродонецьком, так і не ставши Сіверськодонецьком

Filed under: Географічні назви, Правопис — maksymus @ 09:48

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Колись ми вже обговорювали назви південноукраїнських міст, що виникали за рядянських часів спершу в російській формі, а потім заднім числом адаптувалися до республіканської географічної номенклатури (город Южный — місто Южне).

Одна відома назва є унікальною в своєму роді, оскільки має кілька варіантів, що вони залежать від правописних уподобань.

Коли на річці Сіверський Донець (рос. Северский Донец) виникло місто, воно одразу отримало неправильну назву російською мовою — Северодонецк. Скоріше за все, приїжджі з усього СРСР робітники хімічного комбінату, з якого і виростало місто, назву річки інтерпретували просто як «північний» Донець. Коли ж місто потрапило до українських переліків, помилку нагорі почали виправляти в найлегший спосіб — повернулися до етимології і утворили назву Сіверськодонецьк. Ця назва увійшла до правопису (§108), до довідників та енциклопедій ще радянського часу, потрапила навіть до закордонної Енциклопедії українознавства (С. 2824). От тільки в самому місті про це не знали. Офіційною назвою залишалася неправильна та її перша-ліпша українська адаптація — Сєверодонецьк. Така адаптація має правописні підстави. При адаптації прізвищ та назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя). Саме цей випадок і змушував, щоб не вдаватися до процедури перейменування, писати офіційну назву як Сєверодонецьк. До квітня цього року.

Луганська обласна рада, принципово необізнана з тонкощами української фонетики, вирішила розв’язати проблему назви у свій спосіб:
(Постанова 11 квітня 2008 року щодо назви.)

У довіднику “Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій”, Київ, 1987 рік, на сторінках 36, 37, 38 та 41 внести наступні правки: в Луганській області у розділі 2. “Відомості про міста і селища міського типу”, пункт а)”Міста обласного підпорядкування” замість найменування міста “Сєверодонецьк” записати – “Сєвєродонецьк”, пункт в) “Селища міського типу” на сторінках 37 і 38 замість слів “Сєверодонецькій міськраді” записати “Сєвєродонецькій міськраді”, у розділі 3. “Ради і населені пункти області”- замість назви міської ради “Сєверодонецька” записати – “Сєвєродонецька” . Підстава: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року “Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області” (Протокол засідання Президії Верховної Ради УРСР, 1950, 2-31 січня), Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1962 року “Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування” (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1963, №2, стор.30-31) та відсутність послідуючих нормативно-правових актів щодо зміни у найменуванні цього населеного пункту.

Відомості Верховної Ради України від 11.04.2008, № 15, стор. 424.

 

Якщо раніше хоч якось можна було пояснити чинну назву, то тепер назва міста Сєвєродонецьк взагалі унікальна й необґрунтована. Мабуть, такий варіант може сподобатись тільки видавництву «Критика», яке практикує подібні правописні експерименти зі слов’янськими назвами.

20 Comments »

  1. А могли би зупинитися на компромісному варіанті “Сіверодонецьк”, в якому, з одного боку, є Сіверщина, а з іншого – немає “-ськ”, яке, судячи з усього, найбільше набиває оскому тубільцям.

    Comment by hector_von_kyiv — May 26, 2008 @ 12:00

    • Мабуть, ікавізм, як характерна ознака української, також напружувала б.

      Comment by maksymus — May 26, 2008 @ 14:31

    • +1 так його й називають українці Луганщини.

      а оскому промоскальським тубільцям набуває перш за все те, що взагалі українська мова існує й може мати якісь свої традиції та правила. все за клясикою: нікакова украінскава їзика нєбила нєт и бить ні может!

      Comment by riwnodennyk — May 26, 2008 @ 15:36

  2. якщо серйозно взятися, так усе-таки СіверодонецькЕ :) із серії: зроби в слові п’ять помилок.

    Comment by riwnodennyk — May 26, 2008 @ 15:38

    • Поширення -цьке (-ське) в географічних назвах це данина експериментальним правописам 1920-х років. Справа в тому, що на міста, для яких характерний давніший суфікс -цьк, -ськ, намагалися штучно перенести формант середнього роду, характерний для сіл та селищ.

      Comment by maksymus — May 26, 2008 @ 16:14

      • принаймні у нас на Луганщині суржикомовні люди послуговуються цією особливістю. не думаю, що вони хоч колись читали той правопис-1928 :)

        Comment by riwnodennyk — May 26, 2008 @ 16:36

  3. В принципе это название также может нравится и тем, кому нравятся название Меджибиж и Переяслав, вместо Междубужжя и Переяславль… Можно сказать вполне логичное и закономерное название

    Comment by tljustenkhabl — May 27, 2008 @ 09:46

    • хотя, действительно, “Сіверодонецьк” выглядело бы предпочтительно… :)

      Comment by tljustenkhabl — May 27, 2008 @ 10:09

  4. „…сѣдоша по Деснѣ, и по Семи, по Сулѣ, и нарекошася сѣверъ“?

    Comment by magner58 — October 2, 2008 @ 22:07

    • По ідеї, мало б сходити до сіверян, але…

      Comment by maksymus — October 3, 2008 @ 05:10

      • Я от не в курсі як у їхньому самонайменуванні виповлялося “сѣверъ”

        Comment by magner58 — October 3, 2008 @ 11:17

        • Ять у східних слов’ян тоді вимовлявся дуже приблизно як сучасне [іє]. В українській мові пізніше цей звук дав рефлекс [і], в російській [є].

          Comment by maksymus — October 3, 2008 @ 11:32

          • Тоді виходить вибір “є” чи “і” є досить умовним.
            Виходить “Сіверодонецьк” та “Сєверодонецьк” є однаково віддаленими від оригіналього “сѣверъ”

            Comment by magner58 — October 3, 2008 @ 11:38

      • Цікаво як коли ~ “сієвер” було витіснено словом “північ”?

        Comment by magner58 — October 3, 2008 @ 11:41

        • Ніколи не було витіснене. В давньокиївській мові сторони світу називалися полъдьнь «південь» (наслідок розвитку української фонетики) та протилежна сторона полъночь «північ». В українській мові зберігається давнє значення сівер «холодний, пронизливий вітер». Гіпотеза про те, що оскільки сіверяни були тривалий час найпівнічнішим зі східнослов’янських племен, їхня назва була перенесена на назву північного напряму, не переконлива. Споріднені слова зустрічаються у балтів, у германців та сходять, щонаймімовірніше, до індоєвропейського кореня *(s)k’ēwer-.

          Comment by maksymus — October 3, 2008 @ 12:00

          • Дуже цікаво, спасибі.

            Comment by magner58 — October 3, 2008 @ 12:25

  5. СЄВЕРОДОНЕЦЬК ЧИ СЄВЄРОДОНЕЦЬК     Як вам таке пояснення назви міста Сєверодонецьк?

    СЄВЕРОДОНЕЦЬК ЧИ СЄВЄРОДОНЕЦЬК
    На адміністративній карті України назва міста пишеться Сєверодонецьк. Так само як і в “Довіднику поштової індексації населених пунктів України”,у документах Держспоживстандарту і багатьох відомств. В “Українському правописі” назва міста подається як Сіверськодонецьк. Міський голова ж підписує постанови Сєвєродонецької міської ради.
    Це не повний перелік варіантів написання назви міста. В “Радянській енциклопедії історії України”, виданій у 1972 році, написано так: “Сєверодонецьк (Сіверськодонецьк, Північнодонецьк)” – одразу три варіанти, на будь який смак. І така плутанина в українському написанні існує від моменту, коли селище Лисхімстрой отримало ім’я Сєверодонецьк.
    У нормативно-правовому документі ДК 014-97 “Державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України” під номером 44 120 значиться місто Сєверодонецьк. Однак навіть у цьому офіційному виданні, яким мають послуговуватися усі, на сторінці 387 (т.2) помилково записано “Селища міського типу підпорядковані Северодонецькій міськраді”. І лише зміна № 5 до класифікатора, введена від 4 серпня 2008 року, виправила цю помилку, зазначивши, що слід писати “Сєверодонецькій міськраді”.
    Ще до середини 90-х років минулого вже століття на вивісках установ міста переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк. У 1995 році було затверджено герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження саме такого написання. Однак це помилкове написання не приживається у вимові, бо не є характерним для української мови. Слів, у яких зустрічалися б два склади підряд з магкими є, немає в українських словниках. Проте написати можна, але жоден з україномовних дикторів радіо і телебачення не говоритиме СЄВЄРО. Тому на радіо, телебаченні і в мові україномовних людей зустрічаються СЄВЕРО, СЕВЕРО або СІВЄРО. Журналісти не місцевих видань, які пишуть назву міста, відчуваючи протиприродність СЄВЄРО, звертаються до “Українського правопису” і пишуть Сіверськодонецьк.
    Звичайно, офіційна назва міста має бути такою, якою її визнали в офіційному документі, тобто в державному класифікаторі ДК 014-97, навіть якщо вона написана неправильно з філологічної, історичної чи географічної точки зору або комусь не подобається. У цьому випадку слід добиватися зміни в класифікаторі, зробивши там правильний запис.

    Comment by anonymous_lj — August 30, 2009 @ 07:44

  6. Але як має писатися назва міста Сєверодонецьк правильно? Думок відносно цього існує багато, тому й багато варіантів написання. Варто зрозуміти походження назви і записати її за правилами правопису.
    Розглянемо історію виникнення назви. У грудні 1950 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР селище Лисхімстрой було перейменовано в Сєверодонецьк. До того з обкому партії в селище надійшла вказівка – у триденний термін провести обговорення серед трудящих і надати свої пропозиції. Пропонувалоя багато варіантів імені міста, більшість схилялася до назви Світлоград, яке було на слуху ще з 1947 року. Вже навіть була замовлена печатка і штампи для третього відділення міліції м. Лисичанська, яке обслуговувало селище. У паспорті тогочасного директора хімкомбінату Г. І. Вілєсова було внесено й запис про прописку у місті Світлограді.
    За три дні секретар парткому будівництва хімкомбінату О. М. Сафонов надав до обкому партії чотири основних варіанти назви селища: Світлоград, Комсомольськ-на-Дінці, Менделєєвськ і Сєверодонецьк. Зауважимо, що назви пропонувалися в російському написанні. Саме останню назву і було затверджено Указом Президії Верховної Ради республіки. Чому саме її, сьогодні невідомо.
    Широко поширена думка, що назва походить від річки Сіверський Донець, тому і писати її слід як Сіверськодонецьк. Однак сьогодні уже забулося, що у той час назву річки писали переважно російською мовою як Северный Донец, а у рідкісних випадках вживання української – Північний Донець. В історії цієї річки таке траплялося кілька разів. Так було і тоді. Під час Великої Вітчизняної війни в наказах Верховного Головнокомандуючого і зведеннях Інформбюро не дуже слідкували за правильністю географічних назв – річку почали писати російською Северный Донец. Щоб не суперечити цим документам картографи почали підписувати на картах річку як Сев. Донец, а то й С. Донец. Такий запис зберігся до 60-х років, а таблички з назвою річки перед мостами з такими написами стояли майже до кінця 70-х років.
    Сьогодні важко дізнатися, чим керувалися в обкомі партії, коли давали селищу назву Сєверодонецьк. Схоже, що ключову роль зіграло слово північ і позначення місцезнаходження селища – північ Донецького краю, Донбасу. Адже чимало підприємств ще з 20-30-х років отримли назви з подібними ознаками. Наприклад, до утвореного в 1921 році у Лисичанську тресту “Химуголь”, входили Північно-Донецький склозавод та Північно-Донецький рудник. У 1920 році Донбас було визнано єдиною економічною і адміністративною одиницею – Донецькою губернією. А Лисичанськ знаходився на північному кордоні Донбасу, північніше, за Дінцем, простяглася Слобожанщина.
    У 1927 році розпочалося проектування СевДонГРЭС (російською – Северо-Донецкая государственная районная электростанция), українською мовою в деяких документах писали “Північдондрес”. Цю електростанцію, яка обслуговувала Лисичанський содовий завод, увели в дію в 1931 році. У той час було ще підприємство “Північдоненерго”. До 1953 року існувала Північно-Донецька залізниця. Ця назва точно походить не від річки, яку іноді могли писати як Північний Донець, бо була ще й Південно-Донецька залізниця. Лише в 1953 році їх об’єднали, утворивши Донецьку залізницю. На картах 50-х років між містом Сєверодонецьком і річкою Сіверський Дінець були позначені лісові масиви, які російською мовою записані як “Гослесфонд Северо-Донецкого лесничества”. Ці та інші подібні приклади вказують на те, що назву селищу дали у відповідності з традицією називати об’єкти, які знаходилися на півночі Донецького краю, словосполученнями, що містили похідні від слів північ та Донцьк.

    Comment by anonymous_lj — August 30, 2009 @ 07:45

  7. Але це був 1950 рік, коли все національне було придушено, і у розпалі була “боротьба з космополітизмом”, тож Верховна Рада ухвалила російсомовний варіант назви з адаптацією до української мови – Сєверодонецьк. Ця назва і входила до довідників “Луганська область. Адміністративно-територіальний поділ”, які періодично видавалися в якості офіційного видання.
    Цей варіант назви слід вважати правильним, бо при адаптації прізвищ та назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя). Саме цей випадок і змушував, щоб не вдаватися до процедури перейменування, писати офіційну назву як Сєверодонецьк.
    Дуже дивним виглядає рішення Луганської обласної ради від 11 квітня 2008 року про перейменування міста Сєверодонецьк на Северодонецьк. Необізнана з тонкощами української фонетики, вона вирішила прибрати українську фонетичну складову у назві міста в такий смішний спосіб:
    У довіднику “Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій”, Київ, 1987 рік, на сторінках 36, 37, 38 та 41 внести наступні правки: в Луганській області у розділі 2 “Відомості про міста і селища міського типу”, пункт а)”Міста обласного підпорядкування” замість найменування міста “Сєверодонецьк” записати – “Сєвєродонецьк”, пункт в) “Селища міського типу” на сторінках 37 і 38 замість слів “Сєверодонецькій міськраді” записати “Сєвєродонецькій міськраді”, у розділі 3 “Ради і населені пункти області”- замість назви міської ради Сєверодонецька” записати – “Сєвєродонецька”. Підстава: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року “Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області” (Протокол засідання Президії Верховної Ради УРСР, 1950, 2-31 січня), Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1962 року “Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування” (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1963, №2, стор.30-31) та відсутність послідуючих нормативно-правових актів щодо зміни у найменуванні цього населеного пункту.
    Ще можна було б зрозуміти необізнаність депутатів у філології і в тонкощах фонетики української мови, але ж у нормативно-правових актах вони зобов’язані знатися, у них для цього є відповідні служби. Як же можна не знати про ДК 014-97 “Державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України” і вносити зміни у недіючі довідники? Цікава завершальна фраза цього рішення про “відсутність послідуючих нормативно-правових актів щодо зміни у найменуванні”. В Українській РСР згадуваний довідник дійсно був останнім, але в Україні таким “послідуючим нормативно-правовим актом” є ДК 014-97. Та змін у назві міста дійсно не сталося. В Україні, як і в Українській РСР українською мовою воно має писатися Сєверодонецьк.

    Comment by anonymous_lj — August 30, 2009 @ 07:46

  8. Reblogged this on Наша писемність and commented:
    Україномовні за Сіверодонецьк! Українськомовні за Сіверськодонецьк.
    До речі, назва Північний Донецьк була б логічною, адже місто на північ від обох інших Донецьків.
    Російський Донецьк так само має назву від річки Сіверський Донець. Український Донецьк — радше за все від зниклої Донецької губернії, але можна послатися на похідні від ріки Донецький кряж і Донецький басейн.

    Comment by UeArtemis — June 18, 2022 @ 08:03


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Website Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: