Древні все-таки дуже добре розумілися на політичних реаліях.
Слугованіε: угождεніε; Слуга народный: мучитель, катъ… (Беринда, 1627)
Про слово кат див. спільноту ua_etymology.
Див. також: Слуга народу в Новий час (2019).
September 16, 2006
Слуга народний
Слугованіε: угождεніε; Слуга народный: мучитель, катъ… (Беринда, 1627)
6 Comments »
RSS feed for comments on this post. TrackBack URI
Слуга народний. Дійсно у Беринди дуже сучасне визначення “слуги народного”. Цікаво які функції виконували ці слуги? Якщо не помиляюсь, цекляр – щось на кшталт теперішнього слідчого для XVI ст. Та чи збереглись “цекляри” у Гетьманщині?
Comment by terrykoo — September 18, 2006 @ 02:15
Re: Слуга народний. Слуги народні тоді виконували дуже прості, потрібні народу функції з покарання та розшуку злочинців. Не те, що зараз.
У Гетьманщині особливої назви цеклярам не було, зустрічається зрозумілий і сьогодні розищикъ.
Comment by maksymus — September 18, 2006 @ 07:45
Памво – а що це за ім’я. Який грецький/латинський оригінал?
Comment by TheDarkMax2 — July 22, 2019 @ 08:44
Святий Памво Нітрійський, у святцях 18 (31) липня. Грецьк. Παμβώ.
Тут відмінювання в сучасній українській цікаве. Особливо, родовий відмінок: Памво – Памви – Памва.
Comment by maksymus — July 22, 2019 @ 09:22
Цекляръ — службовая асоба ў Вялікім Княстве Літоўскім, якая займалася вышукам і затрыманнем злачынцаў.
Себто (хресто)цілувальник. А яка етимологія?
Comment by TheDarkMax2 — July 22, 2019 @ 08:46
Цекляръ «слуга» — зі старопольського ceklarz «слуга», де з нім. Zirkler «нічний сторож», де з лат. circator, circare «циркулювати».
Comment by maksymus — July 22, 2019 @ 09:34